47. Поняття і правова природа видворення іноземців і осіб без громадянства. Підстави видворення іноземців і осіб без громадянства.

Ви́дворення — специфічний вид адміністративного стягнення, який полягає у пропозиції іноземцю або особі без громадянства добровільно залишити країну перебування і застосовується у випадках вчинення вказаними особами адміністративних правопорушень, які злісно порушують порядок.

Підстави і порядок видворення 

За певних підстав до іноземців чи осіб без громадянства (зокрема, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України тощо) за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, (в деяких випадках — органу Служби безпеки України, органу охорони державного кордону) може застосовуватися примусове повернення в країну походження чи іншу країну. Вказана особа повинна протягом 30 днів залишити Україну; крім того, таке рішення може супроводжуватися забороною щодо подальшого в'їзду в Україну на три роки. Якщо є підстави вважати, що особа без громадянства або іноземець ухилятимуться від виконання рішення про примусове повернення, або вони не виконали без поважних причин рішення про примусове повернення, вказані органи можуть подати позов до адміністративного суду. В цьому випадку суд може винести постанову про видворення в примусовому порядку.

48. Види спорів, підсудних адміністративним судам щодо видворення іноземців і осіб без громадянства.

Вирішуючи спори щодо статусу біженця, видворення іноземця чи особи без громадянства з України та ті, що пов’язані з перебуванням іноземця чи особи без громадянства в Україні, суди повинні керуватися положеннями Конституції України, чинних міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди також повинні застосовувати практику Європейського суду з прав людини як джерело права та ураховувати положення частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) щодо застосування принципу верховенства права.

Вирішуючи спори щодо статусу біженця, видворення іноземця чи особи без громадянства з України та ті, що пов’язані з перебуванням іноземця чи особи без громадянства в Україні, суди повинні керуватися положеннями Конституції України, чинних міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, серед яких: Статут Організації Судам слід ураховувати, що до спорів адміністративної юрисдикції у вказаній категорії справ відносяться також спори за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень. Зокрема, відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 50 КАС України та частини п’ятої статті 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» органи внутрішніх справ, органи охорони державного кордону, Служба безпеки України можуть звернутись до адміністративного суду з позовом про примусове видворення з України іноземця або особи без громадянства. При цьому необхідно враховувати, що примусове видворення не може застосовуватися до особи, якій надано статус біженця, або яка перебуває в процедурі надання статусу біженця в Україні до закінчення цієї процедури.