53.Строки і особливості проходження сіадій адміністративного схдочпнсіва у справах за позовом іноземців чи осіб беї громадянсіиа

54.Письмове провадження: поняття і особливості здійснення адміністративного судочинства в порядкл письмовою провадження

письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в судіпершої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом; В соответствии с ч. 2 ст. 122 КАСУ особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. 

В данном процессе письменное производство включает составление протокола секретарес с/з, вы можете направить свои возражения или пояснения, но если суд решит, что необходимо вызвать сторон для личных пояснений либо выяснений обстоятельств дела, то проводится слушание дела. Під час апеляційного розгляду і вирішення справи у порядку письмового провадження його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки в такому разі не проводиться судове засідання у розумінні статті 196 КАС і, відповідно, справа розглядається без участі секретаря.

55.Справи, щодо яких застосовую ть правила скороченою провадження: перепекі шш правовою регулювання

1. Скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо:

1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії щодо розгляду звернення, у тому числі інформаційного запиту, фізичної або юридичної особи;

2) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

3) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, передбачених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб абопідприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

4) стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження;

5) застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням.

2. Суд може розглядати в порядку скороченого провадження адміністративні справи щодо вимог, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої цієї статті, якщо такі вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов'язків третіх осіб.

3. Про відкриття скороченого провадження суд виносить ухвалу, копія якої разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів невідкладно надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу. В ухвалі в обов'язковому порядку зазначаються строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення. Відповідач у десятиденний строк з дня одержання такої ухвали та копій документів може подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову. Якщо справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, то заперечення проти позову чи заява про визнання позову мають бути подані безпосередньо до канцелярії суду.

4. Суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Строки : 5 днів максімум

56. Порядок оскарження судових рішень соціального захисту населення Охорона прав і законних Інтересів людини і громадянина стає найважливішим обов'язком усіх державних органів. Захист прав громадян на соціальне забезпечення здійснюється в судовому й адміністративному поряд­ку, заснованому на законах. Серед них ведуче місце на­лежить Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 р. і прийнятих на його основі підзаконних актах (постановах Кабінету Міпістрів України, інструкціях, наказах і роз'ясненнях Міністер­ства праці та соціальної політики України). Згідно зі ст. 104 названого Закону рішення органа, що призначає пенсію, може бути оскаржене в районну державну адміністрацію, органи місцевого самовряду­вання чи в суд. Об'єктом оскарження є дії тих органів соціального захисту і посадових осіб, у чию компетенцію входить рішення відповідних питань. Так, призначення пенсій за чинним законодавством відне­сено до компетенції районних (міських) управлінь со­ціального захисту населення. Тому на рішення цих ор­ганів і подається скарга в суд при відмовленні в призна­ченні пенсії. У тих випадках, коли питання призначення пенсій розв'язуються одноосібно начальником районного (міського) управління соціального захисту, то тоді його рішення є об'єктом оскарження. У суді можна оскаржити такі рішення органів соці­ального захисту:

про відмовлення в призначенні пенсії чи будь-яко­го виду допомоги;

про призначення пенсії не на тих умовах, на які пре­тендував заявник (наприклад, пенсія призначена на за­гальних умовах, а не в пільгових розмірах); про відмовлення в установлені стажу роботи за по­казаннями свідків, про тривалість установленого стажу і т.д.

57. Особливості розгляду і вирішення справ тою спорів \ ефері соціального захисту населення

Основою реального здійснення права громадян на соціальне забезпечення є функціонування системи за­собів, спрямованих на охорону цього права від можли­вих чи дійсних порушень. Усі засоби, за допомогою яких забезпечується реальне здійснення громадянами своїх прав, підрозділяються на засоби охорони і засоби захисту суб'єктивних прав. Захист прав громадян на соціальне забезпечення здійснюється в судовому й адміністративному поряд­ку, заснованому на законах. Серед них ведуче місце на­лежить Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 р. і прийнятих на його основі підзаконних актах (постановах Кабінету Міпістрів України, інструкціях, наказах і роз'ясненнях Міністер­ства праці та соціальної політики України). Згідно зі ст. 104 названого Закону рішення органа, що призначає пенсію, може бути оскаржене в районну державну адміністрацію, органи місцевого самовряду­вання чи в суд. Судовий порядок захисту будь-яких прав, включаю­чи пенсійні, набагато ефективніше, ніж адміністратив­ний. У сучасних умовах звертання до суду з позовом, скаргою чи заявою — один з основних засобів правоза-хисту. Правда, громадянам літнього віку часом важко перебороти психологічний бар'єр звертання в суд, од­нак звертання до суду є історично кращою формою культурного, цивілізованого розв'язання суперечок, у більшій мірі гарантуючій об'єктивність і незалежність розв'язання скарг. У цілому ряді випадків законодав­ство рекомендує громадянам звертатися з позовом у суд за захистом своїх прав.