Картинна галерея місцевих художників. Виставка творів літераторів прилуччини та робіт талановитих земляків. Виставки виробів української кераміки, вишивки, народної іграшки.
Національне виховання виступає дороговказом для пізнання загальнолюдської культури.
Мета та завдання створення галереї та виставок:
Через образну красу народної творчості видатних людей привернути увагу до моральних висот народу - вчення творити добро.
Знайти відображення духовного світу у картинній галереї місцевих художників, у виставці літераторів прилуччини, у фотогалереї фрагментів театральних виставок талановитого земляка Яковченка.
Мати нагоду «зустрітися» з людьми, які оспівують красу та велич рідного міста.
Форми і методи роботи: екскурсії, виставки, милування, входження, заняття – подорожі, розваги, свята, вікторини, бесіди.
Особливе місце посідають форми й методи, які залучають дітей до художньо-музичного, мистецького світу, де поєднуються традиційні методи з художньою діяльністю самих дітей — живописом, ліпленням, декоративно-прикладним мистецтвом, музикуванням, драматизацією тощо. Усі досягнення духовного розвитку людства в системі освіти, науки, культури, мистецтва перетворюються з предмета вивчення в компонент навчально-виховної діяльності. Адже митець через художні образи (тексту, картини) спілкується з читачем, слухачем, глядачем.
Уважні педагоги відзначають, що займаючись художньою творчістю, дитина стикається з проблемами, котрі висуває перед нею навколишній світ. Причина лежить у необхідності подолати опір матеріалу (фарби, глина, рух, рима, звук і таке інше). Завдання нерозв'язане доти, доки дитина не “вжилася” в матеріал, тобто не побачила його “зсередини”. У ході художньої діяльності дитина звикає боротися, залучаючи всі свої душевні здібності до розв’язання проблеми. Таким шляхом закладається основа духовного росту і розвиток інтересу, в першу чергу до самого життя, а вже потім – до мистецтва, краси, людини і природи (смак життя, жага життя). Кожне заняття ( середній та старший дошкільний вік) має інформаційну та практичну частину, виконуючи завдання, учасники одразу вчаться застосовувати отримані знання на практиці, а, отже, отримують новий конструктивний та ефективний власний досвід. Часткова реалізація проекту в ДНЗ забезпечить створення й запровадження системи громадянської освіти дошкільнят, у якій представлено взаємозв’язок змісту, форм і методів громадянського виховання, їхню інтеґрацію з різними напрямами: музичним вихованням, із мовленнєвою, образотворчою, ігровою, трудовою та іншими видами дитячої діяльності.
Музейне середовище в дошкільному закладі.
Дуже цікаве й перспективне явище - музей у дитячому садку. Він інтегрований у навчально-виховний процес. Педагоги добре усвідомлюють, що музей як спосіб пізнання світу містить великий потенціал для особистісного розвитку дошкільнят, розширює "середовище існування" дитини вже з дошкільного віку і є місцем інтелектуального відпочинку. Специфікою такого музею є те, що він "служить" своїм організаторам, які є і творцями, і "користувачами" створеного. Міні - музеї об’єднані спільним девізом духовності і одним дахом християнської віри. Тут демонструються цікаві речі, які діти ніде більше не побачать, а саме головне дозволяється потримати їх у руках.
Виключно важливе місце в роботі міні-музею займають екскурсії (заняття-екскурсії). І це цілком закономірно, так як музейна експозиція та екскурсійний метод взаємопов'язані. Велику увагу приділяємо підготовці юних екскурсоводів зі старших дошкільних груп. Вони залучаються до проведення екскурсій по музею для батьків і дітей молодшого дошкільного віку. Екскурсійна робота з дітьми вирішує такі основні завдання: * Виявлення творчих здібностей дітей. * Розширення уявлень про зміст музейної культури. * Розвиток початкових навичок сприйняття музейної мови. * Створення умов для творчого спілкування та співпраці. Методичні форми екскурсійної роботи з дітьми дошкільного віку в умовах музею досить різноманітні:
проведення оглядових і тематичних екскурсій,
проведення пізнавальних бесід та заходів,
організація виставок.
Перераховані методи реалізуються в різноманітних формах роботи з дітьми: вікторинах та загадках, шарадах та ребусах, дидактичних іграх, творчих завданнях. Методичні принципи екскурсійної роботи чітко визначаються такими важливими факторами, як розвивальна спрямованість навчання, психологічні особливості особистості й вікові особливості музейного сприйняття. Процес естетичного розвитку є складним, поступовим, він вимагає систематичного, тривалого впливу на особистість дитини. В умовах систематичної роботи і методично правильної організації педагогічного процесу не тільки можливо, але і необхідно починати навчання музейному сприйняттю з раннього віку. При цьому неоціненно велика роль музею, його величезні можливості для прилучення до світу музейних цінностей.
