2. Інформаційно аналітична діяльність як навчальна дисципліна

1. Мета, завдання, предмет навчальної дисципліни "Інформаційно-аналітична діяльність" та її специфіка

Мета навчальної дисципліни «Інформаційно-аналітична діяльність» - дати систему фахових теоретико-методичних знань щодо здійснення інформаційно-аналітичної діяльності в суспільстві.

Завдання вивчення навчальної дисципліни:

- ознайомлення з поняттям інформації, інформаційно-аналітичної діяльності;

- з’ясування місця і ролі інформаційно-аналітичної діяльності в науковій і практичній діяльності;

- допомога в опануванні специфіки методології, структури та видової розгалуженості інформаційно-аналітичних процесів;

- ознайомлення з базовими інформаційно-аналітичними технологіями.

Предметом є специфічний різновид інтелектуальної, розумової діяльності людини, в процесі якої внаслідок певного алгоритму послідовних дій з пошуку, накопичення, зберігання, обробки, аналізу первинної інформації утворюється нова, вторинна аналітична інформація у формі аналітичної довідки, звіту, огляду, прогнозу тощо.

В сучасних умовах специфіка інформаційно-аналітичної роботи полягає в забезпеченні особи, яка приймає рішення (управлінця), необхідною і достатньою кількістю аналітичної інформації для прийняття єдино правильного, ефективного в умовах непередбаченості і кризових явищ управлінського рішення.

Таким чином, інформаційно-аналітична діяльність певною мірою убезпечує, захищає керівників, управлінців від ризиків, небезпек і викликів сьогодення, рекомендуючи те чи інше ефективне управлінське рішення, прогнозуючи наперед наслідки його прийняття чи неприйняття, чи бездіяльності. При цьому вказуються як позитивні так і негативні наслідки прийняття/неприйняття таких рішень.

1. Місце навчальної дисципліни в системі дисциплін документно-комунікаційного циклу

Навчальна дисципліна "Інформаційно-аналітична діяльність" — одна зі спеціальних дисциплін, що забезпечує високий рівень професійної підготовки документознавців. Місце і значення курсу визначається сучасними вимогами до теоретичної і практичної підготовки кадрів, професійна діяльність яких пов’язана з широким використанням інформаційних ресурсів.

У цій дисципліні розкриваються основні поняття інформаційно-аналітичної діяльності як специфічного різновиду наукової діяльності, розглядаються теоретичні та практичні аспекти здійснення інформаційно-аналітичного процесу. В результаті вивчення курсу майбутні документознавці отримають чітке уявлення про теорію і практику проведення інформаційно-аналітичної роботи.

Звичайно ж, повністю відтворити всі можливі міждисциплінарні зв’язки навряд чи кому-небудь вдасться. Оскільки інформаційно-аналітична діяльність охоплює буквально всі сфери суспільного життя сучасної людини, можемо говорити про лінгвістичну, етичну, психологічну, педагогічну, методологічну,технологічну та інші складові.

Висновок

Отже, у даній курсовій роботі було поставлено за мету розкрити питання та охарактеризувати інформаційно-аналітичну діяльність як навчальну дисципліну.

З отриманої інформації, як висновок, можу сказати, що інформаційно-аналітична діяльність (ІАД) – це  дисципліна документаційного циклу, що включає процеси ІАД документно-комунікаційної системи суспільства; це сукупність дій, спрямованих на задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави.

Засновником аналітики вважають знаменитого давньогрецького філософа Сократа (бл. 469 — 399 до н. е.), який виробив свій власний метод аналітичних роздумів. Вирішальну роль у виникненні аналітики зіграв Арістотель (384 - 322 до н. е.): він вперше систематизував прийоми міркувань, зробив їх предметом наукових пошуків.

Активний розвиток інформаційно-аналітичної діяльності у вітчизняних державних і комерційних установах набув характеру однієї з істотних тенденцій останнього часу.

Відбулося досить широке визнання соціального статусу інформаційно-аналітичної діяльності, яке характеризується цілим рядом ознак (інформованість суспільства про існування аналітики, визнання феномену аналітики як інструменту управління складними процесами, засоби розкриття сутності подій, що відбуваються, та у прогнозуванні їхнього подальшого розвитку, формування уявлення щодо професіонального аналітика як експерта, який володіє ексклюзивним знанням).

У свою чергу ІАД поділяється на дві складові:

1. інформаційна;

2. аналітична.

Інформаційний підхід до ІАД дозволяє відносити її до напряму інформаційної діяльності, зокрема, трактувати її в якості комплексної інформаційної діяльності, що застосовує засоби та методи науково-інформаційної діяльності та інформатики.

Аналітичний аспект ІАД дозволяє трактувати її як творчу аналітичну діяльність, призначену для оцінювання інформації і підготовки прийняття рішень

Як навчальна дисципліна ІАД спрямована на вивчення теоретичних, методичних, організаційних та прикладних аспектів реалізації головних напрямів інформаційно-аналітичної роботи. Вона ознайомлює з основними поняттям, з’ясовує місце і ролі інформаційно-аналітичної діяльності в науковій і практичній діяльності, допомога в опануванні специфіки методології, структури та видової розгалуженості інформаційно-аналітичних процесів, ознайомлюєя з базовими інформаційно-аналітичними технологіями.