1. Поняття «інформація»

Термін "інформація" походить від латинського слова, що перекладається як виклад, роз'яснення. Багато наукових дисциплін почали використовувати цей термін, хоча кожна з них вкладає в нього свій зміст (масова, технічна, економічна, медична, статистична та ін.)

Наукове тлумачення терміна "інформація" пов'язана з виникненням двох дисциплін:

- математичної (або статистичної) теорії інформації;

- кібернетики.

Інформація, що передається в людському суспільстві (соціумі), і активно бере участь у формуванні суспільної свідомості, називають соціальною інформацією. Вона визначається як відображена різноманітність або концептуально пов'язані відомості, дані, поняття, відображені в нашій свідомості і змінюють наші уявлення про реальний світі. Згідно з таким визначенням, будь-який вид інформації, що функціонує в суспільстві, відноситься до соціальної інформації: масова, естетична, економічна, наукова та інші.

Інформація може розглядатися і як "відомості, що є об'єктом зберігання, передачі та/або перетворення". Розглянемо, які відмінності та зв'язки виділяють між такими, здавалося б однорідними поняттями, як знання, дані (відомості) і наукова інформація.

У знаннях наукова інформація представлена в найбільш узагальненому та систематизованому вигляді і виражається в системах понять, в судженнях, умовиводах і теоріях. Отже, наукові знання - це не вся наукова інформація, а лише її певна частина.

Дані (або відомості) [data] - це інформація, що одержується у процесі чуттєвого пізнання і ще не піддана переробці і узагальненню абстрактно-логічним мисленням людини. Дані, отримані в процесі чуттєвого пізнання, ніяк не можна вважати науковою інформацією. Вони слугують лише сировиною для її створення.

Основні класифікаційні ряди інформації, які згадуються більшістю учених у галузі інформатики за наступними ознаками:

1) за сферою виникнення: елементарна - виникла в неживої природи; біологічна - виникла у світі тварин і рослин; соціальна - виникла в людському суспільстві (соціумі).

2) за способом передачі та сприйняття: візуальна; аудіальна (звукова або фонетична); аудіовізуальна; тактильна (дотикальна); смакова.

3) за суспільним призначенням: масова (суспільно-політична, буденна, естетична тощо); спеціальна (наукова, виробнича, технічна, управлінська тощо); особиста.

Крім цих основних ознак, виділяли й інші:

1. за типом інформації, що передається - документна, фактографічна та ін.;

2. за формою подання - текстова, графічна та ін.;

3. за способом розповсюдження - опублікована, неопублікована;

4. за ступенем аналітико-синтетичної переробки - первинна, вторинна;

5. по області отримання та/або використання - екологічна, історична, географічна та ін. 

1. Поняття «інформаційні процеси»

Інформаційним процесом називається взаємодія між повідомленням і відправником і споживачем інформації. Іншими словами, інформаційні процеси - це сукупність послідовних операцій (реєстрація, передача, накопичення, зберігання, оброблення, видача інформації), дій і зв'язків з обміну інформацією, що здійснюються в системі комунікацій.

Відповідно до каналів зв'язку розрізняють інформаційні процеси: формальні і неформальні. До неформальних відносять процеси, які виконуються безпосередньо самими вченими або спеціалістами: діалог між ними, відвідування науково-виробничих підрозділів і лабораторій; виставок; обмін листами, публікаціями. Для неформальних процесів характерно те, що в комунікаціях обов'язкову участь беруть самі вчені чи фахівці; та інформаційні процеси невіддільні від їх професійної діяльності.

Особливе місце належить науково-інформаційній діяльності (НІД). У поняття НІД входять наступні взаємопов'язані і взаємообумовлені інформаційні процеси: 

• збір - це процес, з якого починається вся інформаційна робота. Він полягає в отриманні інформаційними службами повідомлень всіх видів по різних каналах зв'язку;

• аналітико-синтетична переробка (перетворення), який поділяється на обробку: 1) технічну і 2) наукову. Технічна обробка полягає в обліку та реєстрації надходження повідомлень, перевірку їх на дублетність з наявними у фонді. Наукова обробка полягає в інформаційному аналізі і синтезі повідомлень; й інакше називається аналітико-синтетичною обробкою (або переробкою) інформації;

• зберігання - це процес, пов'язаний із забезпеченням збереженості зібраних і оброблених (в інформаційних службах) повідомлень для передачі їх у просторі та часі;

• пошук - це процес знаходження у певному упорядкованому безлічі тих повідомлень, які відповідають запитам споживача або містять необхідні споживачеві факти, дані;

• розповсюдження (поширення) - це завершальний інформаційний процес, суть якого полягає у видачі відповіді на запит споживача.

Визначення інформаційних процесів, що відбуваються у сучасному суспільстві, розглядається у тісному взаємозв'язку з поняттям інформаційної діяльності.

 Інформаційна діяльність - діяльність людини, що пов'язана с процесами отримання, переробки, накопичення та передачі інформації. Згідно з таким тлумаченням інформаційний процес складається з наступних складових: отримання інформації; переробка (узагальнення) інформації; накопичення (зберігання) інформації; передача інформації.

Усе це можна представити у вигляді схеми, що зображена на рис. 1.

Рис. 1 Схема інформаційного процесу у сучасному суспільстві

Таким чином, надана характеристика інформаційного процесу в умовах здійснення інформаційної діяльності та, зокрема, науково-інформаційної діяльності, та визначення інформаційного процесу згідно з нормативними та навчально-науковими документами.