3.1 Тип трифазної системи

Системи заземлення розрізняються як за схемами з’єднання, так і кількістю нейтральних, робочих та захисних проводів. До системи TN-С належать трифазні чотири провідні (три фазних проводи: L1, L2, L3, та

РЕN-провід, який поєднує функції нейтрального робочою і нейтрального захисного проводів) та однофазні двопровідні (фазний та нейтральний робочий проводи), що застосовуються у мережах старих будівель. Відсутність спеціального нейтрального захисного (заземлюючого) проводу у електропроводках однофазних мереж створює небезпеку ураження електричним струмом.

У ряді випадків технічні засоби автоматики і телекомунікацій встановлюються у приміщеннях, де відсутнє заземлення і є не струмопровідне покриття підлоги, на якому накопичується стати чна електрика. Відсутність заземлення і виникнення статичних розрядів при раптовому торканні до корпусу персонального комп’ютера спричиняють збої у роботі: можуть виникнути пошкодження обладнання, порушення роботи програмного забезпечення і втрати, інформації.

Рисунок 3.1 Система TN-C

П ри вмиканні сучасної комп’ютерної техніки у розетки електричної мережі TN-C може виникнути таке явище, як винос напруги на корпус, спричинене тим, що імпульсні блоки живлення мають на виході симетричний LC-фільтр, середня точка якого під’єднана до корпусу. При зануленні (заземленні) комп’ютера виникає технологічний витік через фільтр, що необхідно враховувати при застосуванні пристрою захисного вмикання. За відсутності проводу РЕ напруга 220 В розподіляється на плечах фільтру, і на корпусі з’являється напруга 110 В. Нині вимогами нормативних документів застосування системи TN-C у нових і реконструйованих будинках не допускається. При експлуатації системи ЕТ-С у старому будинку, у якому э засоби інформатики та телекомунікації, необхідно переходити від системи TN-C до системи TN-S (TN-C-S).

Система TN-C-S застосовується в реконструйованих мереж, у яких нульовий робочий і захисний проводи об’єднані тільки у частини схеми. При переході від системи TN-C до системи TN-S необхідно дотримуватись послідовності розташування систем відносно джерела живлення таким чином, як це показано на рисунку. В іншому випадку зворотні струми електроприймачів системи TN-C будуть замикатись по захисних проводах РЕ. На рисунку зображено перехід від системи TN-C до TN-S. Якщо частинами електроустановок будівлі є трансформатор, дизельний генератор, джерело безперебійного живлення або інший подібний пристрій, які мають систему заземлення типу TN-C і використовуються для живлення обладнання інформаційно-комунікаційних систем, то перехід на систему TN-S є обов'язковим.

Система TN-S є основою робочою системою заземлення для будівель з інформаційно-обчислювальним та комунікаційним обладнанням. У системі TN-S нульовий робочий і захисний проводи прокладені окремо. У такій системі не виникають зворотні струми у проводі РЕ, що зменшує ризик виникнення електромагнітних перешкод. При експлуатації цієї системи необхідно дотримуватись призначення проводів РЕ та N. Оптимальним випадком з точки зору мінімізації перешкод є наявність вбудованої трансформаторної підстанції, що дозволяє забезпечити мінімальну довжину проводу від місця вводу кабелів електропостачання до головного заземлюючого затискача. Дотримання цієї вимоги справедливе і для системи TN-С-S. У цьому випадку мова йде також про відстань між вводом системи електропостачання і головним заземлюючим затискачем. Для системи TN-С-S бажане виконання повторного заземлення нейтралі. Система TN-S наявності вбудованої (прибудованої) підстанції не потребує повторного заземлення, оскільки існує основний заземлювач па трансформаторній підстанції.

Рисунок 3.2 Система TN-C-S

Захисне заземлення застосовують у мережах з напругою до 1000В з ізольованою нейтраллю та в мережах напругою вище 1000В з будь-яким режимом нейтралі джерела живлення.

Захисне заземлення це навмисне електричне з’єднання із землею або з її еквівалентом металевих нормально не струмопровідних частин, які можуть опинитися під напругою Призначення захисного заземлення полягає в тому, щоб у випадку появи напруги на металевих конструктивних частинах електроустаткування (наприклад, внаслідок замикання на корпус при пошкодженні ізоляції) забезпечити захист людини від ураження електричним струмом при іі доторканні до таких частин. Це досягається шляхом зниження до безпечних значень напруг доторкання та кроку.

Якщо корпус устаткування є незаземленим і відбулося замикання на нього однієї із фаз, то доторкання людини до такого корпуса рівнозначно доторканню до фази. Якщо ж корпус електрино з’єднаний із землею, то він опиниться під напругою замикання , а людина, яка доторкається до такого корпуса, потрапляє під напругу доторкання .

Захисне заземлення - це заплановане з'єднання не струмоведучих частин машин, апаратів із землею за допомогою заземлюючого пристрою.