2.3 Розрахунок потужності цеху

Електричні навантаження промислових підприємств визначають вибір всіх елементів системи електропостачання, живлячих і розподільчих мереж енергосистеми, заводських трансформаторних підстанцій та їх мереж. Тому правильне визначення електричних навантажень є визначним фактором при проектуванні та експлуатації електричних мереж.

Кількість споживачів n=45. Самий потужний споживач електричної енергії – зварка точкова напівавтомат Р=75 кВт, кількість n=8. Всі дані обладнання використовуємо з таблиці 1.1.

Сумарна встановлена потужність потужних струмоприймачів

∑Р=1018,6 кВт.

Групуємо споживачі по однаковим показникам коефіцієнта використання і коефіцієнта потужності.

Максимальна середня активна потужність Р_см.СП, кВт

(2.46)

Максимальна середня реактивна потужність Q_{см. СП}, кВАр

(2.47)

Сумарна активна потужність ∑Р_ср.м, кВт

∑Р_ср.м=9,46+104,4+46,5+57,6+53,04+10,56+42,2=323,76 кВт

Сумарна реактивна потужність ∑Q_ср.м, кВАр

∑Q_ср.м=16,36+138,85+61,84+76,6+70,54+14,04+31,65=409,88 кВАр

Середньозважений коефіцієнт використання цеху k_в.сз

(2.48)

Ефективне число електроприймачів П_еф

(2.49)

Коефіцієнт максимуму k_м=1,24

Розрахункова активна потужність ремонтного цеху Р_роз, кВт

(2.50)

Розрахункова реактивна потужність Q_роз, кВАр

Q_роз = ∑ Q_ср.м

Q_роз = 409,88 кВАр

Повна потужність ремонтного цеху S_роз, кВА

(2.51)

Розрахунковий струм лінії живлення І_р, А

(2.52)

де U – напруга мережі

Середньо зважений тангенс ремонтного цеху

(2.53)

cosφ=0,62

Тангенс φ встановлений енергопостачальними компаніями tgφ₁=0,33

Потужність компенсую чого пристрою Q_бат, кВАр

(2.54)

Вибираємо компенсуючий пристрій УКМ-0,4-105-5 УЗ потужністю

105 кВАр (1 штука) і УКМ-0,4-110-10 УЗ потужністю 110 кВАр (1штука) загальною потужністю 215 кВАр.

2. ЗАХОДИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ І ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ

Охорона праці (ОП) – нормативна дисципліна, що вивчається у вищих навчальних закладах для формування у студентів знань із проблем охорони праці в галузі відповідно до цілеспрямованої підготовки їх з вивчення охорони праці, безпеки праці і навколишнього середовища на основі

нормативно-правових актів і законодавства.

Управління ОП – це підготовка, прийняття та реалізація правових, соціально-економічних, організаційних, науково-технічних, санітарно-гігієнічних, та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження життя, здоров’я та працездатності людини в процесі праці.

Державні нормативні акти про охорону праці (ДНАОП) – це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов’язкових для виконання. Законодавством передбачено, що залежно від сфери дії ДНАОП можуть бути міжгалузевими або галузевими.

Відповідно до закону України «Про охорону праці» за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці і представників професійних спілок винні працівники притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законодавством.

Основним нормативним актом, що встановлює порядок та види навчання, а також форма перевірки знань з ОП с ДНАОП 0.00-4.12-99 «Типове положення

про навчання з питань ОП». Даний нормативний документ спрямований на реалізацію в Україні системи безперервного навчання з питань ОП, яка

проводиться з працівниками в процесі трудової діяльності, учнями, вихованцями та студентами закладів освіти.

Види інструктажів за характером і часом проведення поділяються на: вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Нормативні працівники після первинною інструктажу на робочому місці до початку самостійної роботи повинні під керівництвом досвідчених, кваліфікованих фахівців пройти стажування протягом 2-15 змін або дублювання протягом не менше ніж 6 змін. Тривалість стажування (дубл. ) залежить від стажу і характеру роботи а також від кваліфікації працівника.

Працівники в процесі роботи проходять навчання і перевірку знань згідно ДНАОП 00.0-4.12-99. Працівники проходять медичні огляди перед роботою і в процесі роботи (є перелік посад і періодичність медичних oглядів).

Працівники у стані алкогольного та наркотичного сп’яніння не допускаються до роботи.

При виникнені нещасного випадку на виробництві розслідуванню підлягають: травми, отримані внаслідок тілесних ушкоджень заподіяних іншою особою, гострі профзахворювання і отруєння, тепловий удар, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою, іонізуючим випромінюванням, ушкодження внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха, що призвели до втрати працездатності на 1 робочий день чи більше, а також випадкової смерті на виробництві.3а результатами розслідування складається акт за формою Н -1. Якщо стався нещасний випадок людиною, яка забезпечує себе роботою сама - за формою Н-5. На облік беруться НВ, що сталися з працівником під час виконання трудових, посадових обов'язків, в тому числі у відрядженнях.

Усі посадові особи, відповідно до переліку посад, до початку виконання своїх обов’язків і періодично (один раз на три роки) проходять навчання і перевірку знань з питань охорони прані.

На підприємствах навчання з питань охорони праці організовує відділ охорони праці підприємства, залучають до цього працівників відділу охорони праці та спеціалістів, що пройшли навчання і перевірку знань в навчальних закладах, або в установах Держнаглядохоронпраці (ДНОП).

Для перевірки знань посадових осіб і спеціалістів, згідно наказу по підприємству, створення комісія яка очолюється роботодавцем, або керівником служби охорони праці. До комісії входять керівники відділу охорони праці, виробничо-технічних служб, представники місцевих органів

ДНОП та представники профспілкового комітету. _;

Працівники, що не пройшли навчання і перевірку знань або при повторній перевірці показали незадовільні знання з питань охорони праці, звільняються з посади, а їх подальше працевлаштування вирішується згідно чинним законодавством.

Позачергова перевірка знань посадових осіб і спеціалістів проводиться у випадку: введення в дію нових, або перегляду попередніх нормативних актів з питань охорони праці; ведення в дію нового устаткування, або нових технологічних процесів: при переведенні працівника на іншу роботу, що потребує додаткових знань з питань охорони праці; за вимогою працівника органу ДНОП в разі незнання актів про охорону праці.

На підприємстві діють стандарти безпеки праці, що встановлюють систему показників за якими визначається стан охорони праці структурних підрозділів.

Порушення нормативних актів з охорони праці передбачає покарання у вигляді штрафів, дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності, в залежності від виду та наслідків порушення.

Відповідно до діючого законодавства, адміністрація підприємства зобов’язана проводити інструктаж всіх працівників з безпечних прийомів виконання робіт. Згідно з правилами ДНОП, для робітників проводяться вступний інструктаж, первинний, вторинний, позаплановий та цільовий.

Для персоналу, що працює в діючих електроустановках, видаються засоби індивідуального захисту (ЗІЗ).

Основним завданням охорони праці на підприємствах – є попередження промислового травматизму і професійних захворювань, що викликаються в першу чергу дією шкідливих факторів.

Для попередження професійних захворювань в нашій державі встановлені попереджувальні і періодичні огляди робітників, які працюють в важких і особливо важких і шкідливих умовах праці.

Другим чинником, що негативно впливає на здоров'я працівників є дія шкідливих речовин які виділяються під час технологічно процесу, тому в цеху проектом передбачено встановлення припливно-витяжної вентиляції.

У зв’язку з небезпечними шкідливими факторами кожному цеху присвоюють умови праці, які вплившоть на здоров'я людини і на його заробітну плату.

Для забезпечення виконання заходів з охорони праці на підприємстві існують певні вимоги до персоналу.

Проводиться періодична перевірка знань персоналу, оформляється за встановленими нормами допуск до роботи, тобто за нарядом, розпорядженням та в порядку поточної експлуатації. Періодично перевіряють виконання правил з охорони праці.

Електротехнічний персонал повинен дотримуватися вимог « Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів» (ПТЕЕС) та «Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів» (ПБЕЕС), так як порушення правил експлуатації та ремонту може призвести не тільки до поломки технологічного обладнання, але й до виробничого травматизму. Персонал на робочому місці повинен виконувати тільки ту роботу, яка йому доручена (по наряду, розпорядженню, в порядку поточної експлуатації) та входить в перелік його обов'язків з виконанням вимог ПТЕЕС. ПБЕЕС та інструкцій з охорони праці.

В разі доручення роботи, яка не входить в перелік його професійних обов'язків, працівник повинен одержати по цій роботі цільовий інструктаж із відміткою в журналі цільових інструктажів.

Персонал, що експлуатує та обслуговує технологічне обладнання, зобов'язаний добре знати вимоги ПБЕЕС. ПТЕЕС та «Правил пожежної безпеки України» (ППБУ).

Кожний працівник особисто відповідає за свої дії в частині дотримання вимог нормативних документів з охорони праці. У випадку, якщо працівник самостійно не спроможний вжити дійових заходів з усунення виявлених ним порушень, він зобов’язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника, а у випадку його відсутності - керівника вищого рівня.

Основним завданням охорони на підприємствах є попередження промислового травматизму і професійних захворювань, що викликаються в першу чергу дією токсичних речовин.

Для попередження професійних захворювань в нашій державі встановлені попереджувальні і періодичні огляди робітників, що працюють з небезпечними речовинами. Це в першу чергу стосуються працівників, що працюють у важких та шкідливих і особливо важких умовах праці.

Другим чинником, що негативно впливає на здоров’я працівників установки є температура та волога, що виникають під час роботи котлів і насосів, при експлуатації паропроводів та трубопроводів гарячого водопостачання, тому в цеху проектом передбачено установлення припливно-витяжної вентиляції.

Іншим чинником є виробничий шум та вібрація, шум присутній майже в кожному цеху підприємства. Шум – це коливання звукової хвилі в звуковому діапазоні, що характеризується змінною частотою і амплітудою, непостійності в часі які не несуть корисної інформації людини.

Електробезпека – це система організаційних та технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.

За ступенем небезпеки ураження електричним струмом всі приміщення поділяються на три категорії: приміщення без підвищеної небезпеки; приміщення з підвищеною; особливо небезпечні приміщення.

Як основний захист від ураженням електричним струмом в цеху передбачено застосування захисного заземлення.

Заземлення передбачується контурне, по периметру цеху, а також по лініях установки електрообладнання.

В випадку пробою фази на металевий корпус устаткування, виникає однофазне коротке замикання, що приводить до спрацювання захисту і тим самим до автоматичного вимикання пошкодженої установки від живлячої мережі. Таким захистом є запобіжники і автоматичні вимикачі з комбінованим і максимальним розчіплювачем.

Електротехнічний персонал на робочому місці повинен виконувати тільки ту роботу, яку йому доручена (по наряду, розпорядженню, в прядку поточної експлуатації) та входить в коло його обов’язків з виконанням вимог ПТЕЕС, ПБЕЕС та інструкцій з охорони праці. Основними заходами захисту працівників від враження електричним струмом являється:

• забезпечення недоступності струмоведучих частин для випадкового доторкання;

• застосування зниженої напруги кіл управління верстатами, для ремонтного освітлення і електрифікованого інструменту;

• чіткий розрахунок і вибір заземлення (робочого, захисного, від перенапруг), захисного вимикання - які періодично перевіряються і проводиться їх вимірювання;

• застосування засобів індивідуального захисту;

• все електрообладнання повинно бути змонтоване згідно «Правил > лаштування електроустановок» (ПУЕ), що й перевіряє комісія при прийманні електрообладнання в експлуатацію.

Експлуатація електрообладнання повинна бути організована так, щоб виключалась можливість помилок зі сторони обслуговуючого персоналу. При проведенні робіт персонал повинен чітко виконувати технічні і організаційні заходи.

Всі ці заходи повинні виконуватись при будь - яких видах робіт, тобто незалежно як проводяться роботи - по наряду, по розпорядженню, чи в порядку поточної експлуатації. По наряду в цеху виконуються роботи, які потребують виконання технічних заходів безпечного виконання робіт (роботи в трансформаторних, підстанціях, ремонт і технічне обслуговування шино проводів та інші роботи, які входять в затверджений перелік робіт в електроустановках). Всі інші роботи з електроустаткуванням проводяться по розпорядженню то в порядку поточної експлуатації згідно

затверджених переліків робіт.

При появі диму або вогню в електрообладнанні і електропроводці необхідно негайно відключити дане обладнання від електромережі, попередити пожежну команду , негайно попередити енергетика цеху, або старшого чергового по зміні, начальника цеху, або його заступника.

Згідно з Правилами улаштування електроустановок (ПУЕ), пожежонебезпечні приміщення поділяються на П-І, П-ІІ, П-ІІа, П-ІІІ зони. _

Приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою поділяють на п’ять категорій (А, Б, В, Г, Д). Якісним критерієм вибухопожежної небезпеки приміщень (будівель) є наявність в них речовин з певними показниками вибухопожежної небезпеки. Кількісним критерієм визначення критерії є надмірний тиск, який може розвинутися при вибуховому загорянні максимально можливого скупчення ( навантаження) вибухонебезпечних речовин у приміщенні.

Газо- і пароповітряні вибухонебезпечні середовища утворюють вибухонебезпечні зони класів 0, 1, 2, а пило повітряні вибухонебезпечні зони класів 20, 21,22.

Електроустаткування, що використовується, повинно мати чітке маркування щодо його вибухозахисних властивостей і ступеня захисту оболонки згідно з чинними нормативами.

При нечіткому маркуванні або його відсутності, експлуатація вищезгаданого обладнання забороняється. Ця зона може включати простір поблизу місця порошкового заповнення або осідання і простір, де під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилових шарів, які можуть утворювати небезпечну концентрацію вибухонебезпечної пило вітряної суміші.

Електрообладнання, особливо з частинами, що іскрять під час нормальної роботи, рекомендується розташувати за межами вибухонебезпечних зон, якщо це не викликає утруднень під час його експлуатації.

Використання у вибухонебезпечних зонах пересувних і переносних електроприймачів слід обмежувати випадками, коли вони необхідні для нормальної експлуатації.

Вибухозахищене електрообладнання і електрообладнання загального призначення, яке використовується в хімічно активних, вологих або запилених зонах, має бути захищене від впливу хімічного активного середовища, вологи і пилу.

Вибухозахищене електрообладнання і електрообладнання загального призначення для зовнішніх установок повинно бути придатне для роботи на відкритому повітрі й захищене від атмосферного впливу (дощ, сніг і т. д.).

У приміщеннях опальних котелень вбудованих у будинок і призначених для роботи на газоподібному або рідкому паливі з температурою спалаху +61°С і нижче, потрібно передбачити встановлення вибухозахищених світильників, які вмикаються перед початком котельної установки.

Вимикачі для світильників встановлюються зовні приміщення котельної. Електродвигуни вентиляторів, які вмикаються перед початком роботи котельної установки, їх пускачі, вимикачі та ін., якщо воно розміщені всередині приміщень котельних установок, повинні бути вибухозахищені

й відповідати категорії і групі вибухонебезпечної суміші.

Електричні апарати з масляним заповненням оболонки допускається застосовувати на механізмах у місцях, де відсутні поштовхи або вжито заходів проти викиду масла з апарата.

Рівень вибухозахисту і ступінь захисту оболонки електроустаткування пересувної (переносної) установки, яка використовується у вибухонебезпечних зонах різних класів, повинні вибиратися для зони ч найбільшою вибухонебезпекою.

У вибухонебезпечних зонах будь-якого класу можуть застосовуватись електричні машини з напругою до 10кВ за умови, що рівень їх вибухозахисту і ступінь захисту за вимогами ГОСТ 17494 відповідають допустимому рівню вибухозахисту.

Для витяжних вентиляторів, встановлених на відкритому повітрі слід застосовувати електродвигуни підвищеної надійності проти вибуху.

Електричні світильники.

У вибухонебезпечних зонах можуть застосовуватись електричні світильники за умови, що рівень їх вибухозахисту і ступінь захисту відповідають вимогам.

У вибухонебезпечних зонах будь-якого класу, для яких немає світильників необхідного рівня вибухозахисту, або з техніко-економічної доцільності рекомендується виконувати освітлення світильниками загального призначення одним із таких способів:

а) через вікна, що не відчиняються, без кватирок, зовні будівлі; у разі одинарного скління вікон світильники повинні мати захисне скло;

б) через спеціально влаштовані в стіні ніші з подвійним склінням і вентиляцією ніш з природним провітрюванням зовнішнім повітрям;

в) у коробах, що продуваються чистим повітрям з надлишковим тиском. У місцях, де можливе вибивання скла для скління коробів слід застосовувати небитке скло.