3.Запам’ятовуючі пристрої пк та їх характеристики

Запам’ятовуючі пристрої призначені для збереження інформації, як тривалого, так і тимчасового, на час їх опрацювання комп’ютером. Пам’ять поділяють на внутрішню та зовнішню. Внутрішня призначена для збереження інформації під час роботи комп’ютера. Сюди відносять оперативну, постійну, кеш та CMOS–пам’ять. Вміст цієї пам’яті, як правило, зберігається лише при увімкненому живленні. Зовнішня пам’ять призначена для тривалого збереження інформації незалежно від того, чи є живлення. Для зовнішньої пам’яті розрізнять пристрої пам’яті (накопичувачі) та носії даних (дискети, диски, магнітні стрічки, лазерні диски, тощо). Пристрій опрацювання інформації здійснює її переробку та загальне управління роботою всіх інших пристроїв. Цим пристроєм є процесор.

Ємність пам'яті - Це максимальна кількість даних, що в ній може зберігатися.  Ємність пристрою, що запам'ятовує вимірюється кількістю елементів, які адресуються (комірок) ЗП і розміром комірки в бітах. В даний час практично всізапам'ятовувальні пристрої мають мінімальний елемент, який адресується 1 байт (1 байт = 8 двійкових розрядів (біт)). Тому ємність пам'яті звичайно визначається в байтах, кілобайтах (1Кбайт = 2¹⁰ байт), мегабайтах (1Мбайт = 2²⁰ байт), гігабайти (1Гбайт = 2³⁰ байт) і т.д. 

4.Системне програмне забезпечення (system software) призначено для обслуговування власних потреб комп'ютера – забезпечення його працездатності і виконання його внутрішніх функцій, а також для створення передумов для виконання прикладного програмного забезпечення.

Приклади системного програмного забезпечення: 

§ програми русифікатори;

§ програми для діагностики комп’ютера;

§ програми КЕШи;

§ програми для оптимізації дисків;

§ програми динамічного зжаття дисків;

§ операційні системи (Window, Linex, MS DOS);

§ драйвери (mouse.com);

§ програми-оболонки (FAR, Win32, Nc, Dn);

§ утиліти (архіватори: WinRar, WinZip; антивіруси: Касперського);

§ програми дифрагментації дисків.

 

Утиліта – сервісна програма, що допомагає управляти файлами, одержувати інформацію про комп'ютер, діагностувати й усувати проблеми, забезпечувати ефективну роботу системи.

Драйвер – програма, за допомогою якої операційна система отримує доступ до керування апаратним забезпеченням.

Операційна система – комплекс програм, що забезпечують управління апаратними засобами комп'ютера; організовують роботу з файлами і прикладним програмним забезпеченням; здійснюють введення і виведення даних.

Сучасні універсальні ОС можна охарактеризувати перш за все як такі, що використовують файлові системи (з універсальними механізмами доступу до даних), багатокористувацькі (з розподілом повноважень) та багатозадачні (з розподілом ресурсів).

В свою чергу багатозадачність та розподілення ресурсів вимагають певної ієрархії привілегій компонентів ОС.

В складі ОС виділяють три групи компонентів:

§ ядро, що включає в себе також планувальник та драйвери пристроїв, що безпосередньо керують обладнанням;

§ мережеву та файлову підсистеми;

§ системні бібліотеки та оболонки з утилітами.

Переважна більшість програм – як системних (тих, що входять до складу ОС), так і прикладних, виконуються у непривілейованому (користувацькому) режимі роботи процесора і отримують доступ до обладнання чи інших ресурсів не напряму, а за посередництвом системних викликів. Ядро ж виконується в привілейованому режимі; саме в цьому сенсі ядро ОС керує обладнанням.

Сучасні операційні системи типово мають графічний інтерфейс користувача, котрий на додачу до клавіатури користується також вказівниковим пристроєм – мишею.

На сьогодні найпоширенішими операційними системами для персональних комп’ютерів, робочих станцій і серверів є наступні: UNIX, MS DOS, OS/2, WINDOWS, LINUX, MAC, VAX/VMS.

 

Функції операційних систем:

Виконання на вимогу програм користувача тих елементарних (низькорівневих) дій, які є спільними для більшості програмного забезпечення і часто зустрічаються майже у всіх програмах (введення та виведення даних, запуск і зупинка інших програм, виділення та вивільнення додаткової пам'яті тощо).

-Стандартизований доступ до периферійних пристроїв (пристрої введення-виведення).

-Завантаження програм у оперативну пам'ять і їх виконання.

-Керування оперативною пам'яттю (розподіл між процесами, організація віртуальної пам'яті).

Керування доступом до даних енергонезалежних носіїв (твердий диск, оптичні диски тощо), організованим у тій чи іншій файловій системі.

-Забезпечення користувацького інтерфейсу.

-Мережеві операції, підтримка стеку мережевих протоколів.

5.Фа́йлова систе́ма — спосіб організації данних, який використовується операційною системою для збереження інформації у вигляді файлів на носіях інформації. Також цим поняттям позначають сукупність файлів та директорій, які розміщуються на логічному або фізичному пристрої. Створення файлової системи відбувається в процесі форматування.

В залежності від організації файлів на носії даних, файлові системи можуть поділятись на:

--ієрархічні файлові системи — дозволяють розміщувати файли в каталоги;

--пласкі файлові системи — не використовують каталогів;

--кластерні файлові системи — дозволяють розподіляти файли між кількома однотипними фізичними пристроями однієї машини;

-мережеві файлові системи — забезпечують механізми доступу до файлів однієї машини з інших машин мережі;

-розподілені файлові системи — забезпечують зберігання файлів шляхом їх розподілу між кількома машинами мережі.

Файл — іменована область зовнішньої пам'яті для збері­гання програм і даних. При деревоподібній файловій структурі перед ім'ям файла необхідно вказати його місце розташування — ланцюжок підпорядкованих папок. Такий ланцюжок на­зивається шляхом, або маршрутом. При цьому імена підпапок розділяються символом « \ ». Останній записується після імені дисковода, а також перед ім'ям файла.

Таким чином, повне ім'я файла задається такими еле­ментами:

• ім'ям дисковода;

• маршрутом (ланцюжком імен папок, в якому кожна наступна є підпапкою попередньої);

• ім'ям файла, що завершує ланцюжок (файл має міс­титися в останній згаданій папці).

Повне ім'я файла має такий формат:

[дисковод:] [\шлях\] ім'я файла

Елементи повного імені файла, що містяться у прямих дужках, можуть бути відсутніми (наприклад, якщо файл знаходиться на поточному диску або у поточній папці).

Повні імена деяких файлів, показаних на рис.1, ма­ють такий вигляд:

С:\command.com, С:\Program Files\Vb\Vb6.ехе, С:\ Program Files\ Microsoft Exchange\Мlset32.ехе.

Над файлами та їхніми ярликами визначені такі дії: створити, вилучити, відновити, копіювати, перемістити, перейменувати, прикріпити до електронного листа, створити ярлик та інші.

6) Папка — це своєрідний контейнер, який допомагає впорядковувати файли. Усі файли комп’ютера зберігаються в папках, які можуть містити також інші папки.

маршрутом (ланцюжком імен папок, в якому кожна наступна є підпапкою

В комп'ютерній термінології катало́г , чи те́ка — це елемент файлової системи, що може містити групу файлів, а також інші каталоги. 

Операції, які можна здійснювати над файлами і папками:

1. Організація і управління файлами і папками.

З папками і файлами можуть виконуватися найпростіші операції, такі як створення, вилучення, копіювання і переміщення, а також більш складні операції, такі як зміна властивостей файлів і папок та управління доступом до папок.

2. Пошук файлів і папок.

Пошук файлів і папок здійснюється за допомогою команди Найти головного меню (кнопка Пуск).

--7) Комп'ютерний вірус - це невелика програма, що написана програмістом високої кваліфікації, здатна до саморозмноження й виконання різних деструктивних дій.

До програмних засобів захисту належать різні антивірусні програми (антивіруси). Антивірус - це програма, яка виявляє й знешкоджує комп'ютерні віруси.

Розрізняють такі типи антивірусних програм:

--програми-детектори: призначені для знаходження заражених файлів одним із відомих вірусів.

--програми-лікарі: призначені для лікування заражених дисків і програм. 

--програми-ревізори: призначені для виявлення зараження вірусом файлів, а також знаходження ушкоджених файлів.

--лікарі-ревізори: призначені для виявлення змін у файлах і системних областях дисків й у разі змін повертають їх у початковий стан.

--програми-фільтри: призначені для перехоплення звернень до операційної системи

--програми-вакцини: використовуються для обробки файлів і boot-секторів із метою попередження зараження відомими вірусами

DRWEB, ADINF (Avanced DiskINFoscope), AVP (AntiVirus Program),NOD32…..

8)Архіватор - комп'ютерна програма, яка здійснює стиснення даних в один файл архіву для легшої передачі, або компактного їх зберігання.

Архів [archive] — сукупність даних, створених внаслідок діяльності користувача обчислювальної системи, робочих матеріалів і засобів їх тривалого зберігання.

Найбільш відомими архіваторами (розархіваторами) є: RLZIP.EXE,

RKUNZIP.EXE, ARI.EXE, LHARC.EXE.

дозволяють: 1) упаковувати всі, окремі або ті, які відповідають певному шаблону файли робочого каталогу в архівний файл; 2) додавати файли в архівний файл; 3) видаляти файли з архівного файлу; 4) проглядати вміст архівного файлу; 5) витягувати з архівного файлу або розпаковувати всі файли архіву; 6) створювати архівні файли, що саморозпаковуються.

9) Операці́йна систе́ма (скор. ОС) — це базовий комплекс програмного забезпечення, що виконує управлінняапаратним забезпеченням комп'ютера або віртуальної машини; забезпечує керування обчислювальним процесом і організовує взаємодію з користувачем.

Операційна система звичайно складається з ядра операційної системи та базового набору прикладного програмного забезпечення.

Класифікація операційних систем.

-         Неграфічні – реалізують інтерфейс командного рядка, який набирається з клавіатури

-         Графічні – реалізують більш зручний інтерфейс при якому керування комп’ютером здійснюється дією миші на графічні елементи на екрані.

При вмиканні комп'ютера, на якому встановлена операційна система Windows , на екрані монітора з'явиться головне вікно, яке називають Робочим столом. На ньому розташовані піктограми, ярлики, папки.

Основні елементи Робочого столу:

1.           Об’єкт "Мой компьютер"

2.           Об’єкт "Корзина"

3.          Внизу Робочого столу у вигляді сірої полоски "Панель задач", що містить кнопку "Пуск", яка відкриває Головне меню Windows. При запуску будь-якого додатку чи відкритті папки на панелі завдань з’являється кнопка, яка представляє цей додаток чи папку.

Панель управління (англ. Control Panel) є частиною інтерфейсу користувача Microsoft Windows. Вона дозволяє виконувати основні дії з налаштування системи, такі, як додавання й настроювання пристроїв, установка й деінсталяція програм, управління обліковими записами і включення спеціальних можливостей. 

Головне меню – основний елемент управління у Windows. З його допомогою можна:

Головне меню розділено на три частини, що відокремлені лініями. У верхній частині(1) розташовані позначки кнопок, програм, з якими ко­рис­ту­вач часто працює (користувач сам може налаштовувати цю частину го­ловно­го меню). Середня частина  (2) головного меню є основною. Нижня час­тина (3) меню містить команди завершення роботи. 

Пошук файлів і папок на комп'ютері Набираємо ПУСК/НАЙТИ/Файлы и папки. Натискаємо. Або ПРОВОДНИК/ПОИСК

10)Вікно – основний об’єкт Windows . Існують декілька типів вікон. Всього в операційній системі Windows можна виділити чотири види вікон:

--Вікна папок;

--Діалогові вікна;

--Вікна програм;

--Вікна довідкової системи.

Програмні вікна Програмні вікна — це вікна, які відкриваються при запуску грам. Ви працювали з програмними вікнами Мій комп'ютер, стового редактора WordPad, графічного редактора Раіnt.

Діалогові вікна

Діалогові вікна призначені для зміни режимів роботи програми, зміни значень параметрів, введення додаткових даних тощо. 

Прапорці призначені для встановлення певних режимів роботи.

Перемикачі використовуються, якщо із запропонованого списку значень параметрів або режимів роботи необхідно вибрати тільки один. 

Лічильник використовується для введення числових значень параметрів. 

У Поле можна вводити текстові або  числові дані за допомогою клавіатури.

Повзунок використовують для зміни значення параметра у деякому проміжку. 

Кнопка Закрити призначена для закриття діалогового вікна без збереження змінених значень параметрів. 

Кнопку Підказка використовують, щоб дізнатися про призначення об'єктів діалогового вікна. 

Інформаційні вікна Інформаційні вікна призначені для виведення повідомлень про стан або результат роботи програми, про можливість виникнення непередбачених ситуацій тощо.

Вікно об’єкта(програми, папки) – це прямокутна ділянка на екрані, яке складається із трьох основних елементів: 1. Рядка із назвою об’єкта і кнопками керування вікном; 2. Рядка меню; 3. Робочого поля.

11) Обэкти Windows: папки, ярлики, піктограми, файли, програми, логічні диски.

Дії над об’єктами: створення, видалення, копіювання, переміщування, відкривання, перейменування. Властивості: розмір, назва, розширення, тип файлу,розміщення, дата створення.

12) Мій комп’ютер – це своєрідний файловий менеджер, що забезпечує роботу користувача з файлами, папками, дисками. Вікно Мій комп'ютер відкриває доступ до пристроїв, що працюють з дисками і флеш-пам'яттю. Кожен з них має своє ім'я, яке, як правило, складається з великої літери англійського алфавіту і двокрапки після неї.

Більша частина інформації зберігається на вінчестері. Вінчестер має ім'я С:. Якщо на комп'ютері встановлено кілька вінчестерів, або один вінчестер поділений на частини, то їхніми іменами будуть D:, Е:, F:,...

Вікно Мій комп’ютер:

Панель інструментів - панель, що містить кнопки з піктограмами різноманітних інструментів.

Робоча ділянка - це частина вікна, в якій виконується робота з документами.

Рядок стану - смужка у нижній частині екрана, де міститься корисна інформація про поточний стан документа чи програми.

Смуги прокручування - це смуги, що розміщені з правого та нижнього боку вікна, які з'являються, коли вміст додатку не вміщається у робочій ділянці вікна.

Обрамлення вікна - рельєфна рамка навколо вікна, що має неповний розмір.

Операції з вікнами

Маніпулювати з вікнами можна, користуючись клавіатурою, а ще простіше - мишею. Наведемо основні операції з вікнами, що виконуються мишею. Активізація вікна здійснюється простим клацанням миші по полю всередині вікна.

Переміщення вікна. Щоб перемістити вікно, розмістіть курсор миші у рядок заголовка, натисніть кнопку миші та потягніть контур вікна у потрібний бік. Відпустіть кнопку миші, й вікно займе нове положення.

Зміна розмірів вікна. Розгорнути вікно на весь екран, відновити його до попередніх розмірів, згорнути на панель задач - усі ці операції виконуються за допомогою кнопок керування вікном.

13) Програма Провідник призначена для навігації по файловій системі і виконання дій з її об'єктами. Програму запускають за допомогою її ярлика, командою ехрlоrer у командному рядку чи командою Провідник з контекстного меню папки тощо.

Вікно програми складається з двох основних частин дерева папок ліворуч і робочого поля зі змістом активної папки. Додатково можна ввімкнути панель інструментів і рядок статусу. Дерево папок дає змогу переглядати вміст папок, відкривати будь-яку папку і виконувати дії з її вмістом: запускати програми, переміщати, копіювати файли, папки тощо.

Переміщати, копіювати, видаляти можна один об'єкт або групу об'єктів Групу утворюють способом виділення об'єктів, клацаючи мишею на назві в режимі натиснутої клавіші Сtrl.

14) Microsoft Word — текстовий процесор, призначений для створення, перегляду і редагування текстових документів, з локальним вживанням простих форм таблично-матричних алгоритмів.

Крім тексту документи можуть включати в себе і інші елементи: малюнки, графіки, таблиці, мультимедійні об’єкти (звуки, анімацію). Microsoft Word має також ряд допоміжних засобів, що полегшують підготовку документів (перевірка правопису, різноманітні шаблони та майстри).

Вікно додатка Word: кнопка віконного меню, ім'я файлу, назва додатка, рядок заголовка, рядок меню, панель інструментів, вертикальна смуга прокрутки, поле введення питання, по якому користувач хоче отримати довідку, кнопки управління розмірами вікна, області завдань, горизонтальна смуга прокрутки, рядок стану

Адаптація до вимог користувача. За її допомогою можна змінити зовнішній вигляд екрана редактора, параметри редагування, перегляду, збереження і друку

документів. Ці засоби реалізуються командами меню. Команда Сервис/Параметри виводить на кран вікно діалогу параметри.

15) Створення документа в Word. Після запуску програма Word автоматично створює новий документ і дає йому ім'я Документ1. Із новоствореним документом можна працювати, наприклад уводити в нього текст із клавіатури або вставл, фрагменти вже набраного тексту через буфер обміну.

Якщо під час одного сеансу роботи потрібно створити кілька документів це роблять за допомогою кнопки (Створити файл) панелі швидкого доступу .

Збереження. Майже відразу після створення документ потрібно зберегти у файлі на диску, надавши йому змістовне ім'я. Для збереження документа використовують кнопку (Зберегти) панелі швидкого доступу. Якщо документ іще жодного разу не було збережено То буде відкрито вікно Збереження документа. В ньому слід обрати диск і папку для збереження файлу, задати імя та натиснути «Зберегти».