14.Суть та види мита

Мито – це непрямий податок на товари та інші предмети, які перетинають кордон України.

За економічним змістом і характером дії мито належить до вартісних ринкових регуляторів зовнішньоторговельного обороту, тобто, як будь-який інший непрямий податок, мито збільшує ціну товару і знижує його конкурентоспроможність. Саме із цим пов'язана суперечлива економічна природа мита: основною причиною його виникнення є потреба державного захисту національного виробника, проте підвищення завдяки миту цін на імпортні сировину та обладнання стримує розвиток національного виробництва в цілому.

За своєю роллю мито займає особливе місце в системі непрямих податків. Так, оподаткування товарів, робіт і послуг податком на додану вартість має на меті насамперед наповнення дохідної частини державного бюджету. На відміну від цього основні цілі застосування мита - це перш за все:

- реалізація зовнішньоторговельної політики держави;

- створення сприятливих умов для розвитку національного виробника (зокрема, окремих галузей економіки);

- встановлення справедливого конкурентного середовища на внутрішньому ринку країни;

- забезпечення оптимального платіжного балансу;

- формування раціональної структури експорту та імпорту;

- сприяння структурній перебудові економіки країни;

- наповнення дохідної частини державного бюджету;

- сприяння інтеграції економіки країни до світового економічного простору.

В Україні розрізняють такі види мита:

За напрямком руху товарів

Імпортні мита застосовуються при везенні товару, призначенні для захисту національних виробників

Експортні – застосовуються при вивезенні товарі за кордон

За способом встановлення

• адвалерне – нараховується у відсотках до митної вартості товарів;

- специфічне – нараховується у встановленому грошовому розмірі;

- комбіноване – поєднує два попередні види.

За ставкою мита

Максимальні ставки мита - займають 1 стовбчик митного тарифу встановлюються законодавчими актами певної країни без узгодження з іншими країнами

Мінімальні ставки – встановлюються на основі міжнародних договорів , займають 2 стовпчик митного тарифу і є меньшим за ставки 1 стовпчика

Преференційні мита – призначені для розвитку експортно-імпортних операцій, їх величина нижче ставок 2 стовпчика, займають 3 стовпчик митного тарифу

За напрямком дії

Преференційні – встановлюються на рівні нижче мінмального з метою створення сприятливих умов для торгівлі яким-небудь товаром

Дискримінаційне мито – рівень вищеставок 1 стовпчика

Компенсаційні – є реакцією на субсидії експортера в інших країнах і встановлюються з метою вирівнювання умов торгівлі

Антидемпінгове - встановлюється з метою вирівнювання цін до рівня що вважется нормальним

Єдиний митний тариф – це систематизоване зведення ставок мита, яким обкладаються товари, що перетинають кордон. Даний тариф базується на міжнародно визначених нормах.

15.Механізм справляння ввізного і вивізного мита

Платниками мита є юридичні і фізичні особи, які здійснюють переміщення через кордон товарів або інших предметів, що підлягають оподаткуванню згідно законодавства.

Об’єктом оподаткування є митна вартість товарів або їх кількісні показники.

Ставки мита виражені у відсотках до митної вартості товару або у встановленому грошовому виразі на одиницю товару.

Від сплати мита звільняються: транспортні засоби, на яких здійснюються регулярні міжнародні перевезення вантажів; валюта України, іноземна валюта та цінні папери; товари, що підлягають поверненню у власність держави; товари, що стали непридатними для використання в результаті пошкодження та інші.

Ввізне мито нараховуеться на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територіїю України

Мито сплачується на рахунки митних органів або вноситься готівкою в касу митного органу, після чого вноситься до державного бюджету України у визначеному порядку. Якщо мито стягнене надміру, воно підлягає поверненню власникові товару на його вимогу протягом одного року з моменту митного оформлення. Вчасно не сплачене мито стягується за весь час заборгованості з нарахуванням пені в розмірі 0,2% суми недоїмки за кожен день прострочення платежу, включаючи день його сплати. За заявою платника та при наявності гарантії банку митниця має право відстрочити або розстрочити сплату мита, але не більше ніж на 1 місяць.