
- •В.Д. Братенші релігієзнавство навчальний посібник
- •І. Курс лекцій з дисципліни «релігієзнавство»
- •Тема 1. Релігія як форма світогляду, її предмет і функції
- •1.1. Предмет релігієзнавства.
- •1.2. Сутнісні характеристики релігії.
- •1.3. Детермінація релігії.
- •1.5. Релігійна діяльність.
- •1.6. Функції релігії.
- •1.7. Соціальна роль релігії.
- •Контрольні питання і завдання до теми №1.
- •Тема 2. Походження релігії та її ранні форми
- •2.2. Класифікація релігії р.Белла.
- •2.3. Родоплеменні релігії: тотемізм, табу, магія, фетишизм, анімізм.
- •2.4. Формування політеїзму.
- •Контрольні питання і завдання до теми №2.
- •Тема 3. Релігійно-філософські системи стародавнього світу. Етнонаціональні релігії.
- •3.1. Поняття національно-державної (етнічної) релігії.
- •3.2. Релігії перших цивілізацій – Єгипту, Месопотамії, Інда (загальний огляд).
- •3.3. Вірування і культи в Стародавньому Єгипті.
- •3.4. Релігії в Стародавній Месопотамії.
- •3.5. Релігія індської цивілізації.
- •3.6. Релігії «класичних» цивілізацій Стародавнього світу.Зороастризм.
- •3.7. Індуїзм – головна релігія Стародавньої Індії.
- •3.8. Релігії Стародавнього Китаю: культ Шан-ді, культ Неба, даосизм, конфуціанство.
- •3.9. Релігія Стародавньої Греції.
- •3.10. Релігія Стародавнього Риму.
- •3.11. Іудаїзм – релігія єврейського народу.
- •Контрольні питання і завдання до теми №3.
- •Тема 4. Світові релігії.
- •4.1.1. Виникнення буддизму.
- •4.1.2. Основні ідеї та напрямки буддизму.
- •2. Християнство
- •4.2.1. Суспільно-історичні умови виникнення і поширення християнства.
- •4.2.2. Ідейні попередники християнства.
- •4.2.3. Полеміка про особу основоположника християнства.
- •4.2.4. Перетворення християнства в державну релігію Римської імперії.
- •4.2.5. Поділ християнських церков.
- •4.2.6. Православ’я як різновидність християнства.
- •4.2.7. Особливості віровчення і культу католицизму.
- •4.2.8. Виникнення протестантизму.
- •4.2.9. Загальне у віровченнях і культі протестантських віросповідань.
- •4.3. Іслам.
- •4.3.1. Виникнення ісламу.
- •4.3.2. Особливості віровчення і культу ісламу.
- •4.3.3. Основні напрямки в ісламі.
- •Контрольні питання і завдання до теми №4.
- •Тема 5. Історія і сучасний стан релігійних вірувань в україні.
- •5.1. Дохристиянські вірування українського народу.
- •5.2. Українська православна церква.
- •5.3. Українська автокефальна православна церква.
- •5.4. Українська греко-католицька (уніатська) церква.
- •5.5. Православні церкви в Україні в контексті міжцерковного конфлікту.
- •Контрольні питання і завдання до теми №5.
- •Тема 6. Свобода совісті і толерантність
- •Контрольні питання і завдання до теми №6.
- •Іі. Довідкові матеріали
- •1. Словник релігієзнавчих термінів
- •2. Словник персоналій
- •Iіі. Тестові завдання
- •IV. Теми рефератів
- •V. Тематика контрольних робіт
- •Тема 1. Релігія і культура
- •Тема 2. Релігія та атеїзм
- •Т е м а 4. Міф та міфологія
- •Т е м а 5. Міфи про структуру світобудови.
- •Т е м а 6. Походження релігії
- •Тема 7. Історичні типи релігій
- •Т е м а 8. Релігії стародавнього світу
- •Т е м а 10. Виникнення буддизму
- •Т е м а 11. Розповсюдження буддизму
- •Т е м а 12. Буддійське вчення
- •Т е м а 14. Язичеські вірування слов'ян
- •Т е м а 15. Релігії Китаю
- •Тема 17. Виникнення християнства
- •Т е м а 18. Церковне християнство
- •Т е м а 19. Сучасні християнські конфесії
- •Т е м а 20. Виникнення і розповсюджений ісламу
- •VI. Рекомендована література
- •1. Основна література:
- •2. Допоміжна література:
- •IV. Теми рефератів для курсантів і студентів денної форми
- •V. Тематика контрольних робіт для студентів заочної форми
3.6. Релігії «класичних» цивілізацій Стародавнього світу.Зороастризм.
В першій половині ІІ тис. до н.е. відбувається розселення аріїв, індоєвропейських народів, з їх гіпотетичної прабатьківщини (Причорномор’я, Прикаспія), яке дало поштовх до виникнення ряду давніх цивілізацій – давньогрецької, іранської, індійської, що мало сильний вплив на розвиток нових культурних центрів аж до Китаю.
На загальній основі найдавніших вірувань індоєвропейських народів формуються релігії в нових регіонах розселення індоєвропейців, але далі вони розвиваються вже різними шляхами.
В історії найбільш помітний слід з них залишили зороастризм та індуїзм.
Зороастризм як релігія, що виникла на території Стародавнього Ірану в VII-VI ст. до н.е. за своїм характером відрізняється від релігійних систем Месопотамії та Єгипту і відноситься до більш пізнього типу пророчих релігій.
Він представляє собою маздеїзм, реформований пророком Заратустрою.
Основна ідея зороастризму – залежність світопорядку від боротьби світла і темряви, добра і зла, життя і смерті.
Головне місце в культі відводиться поклонінню вогню.
В своїх пізніх модифікаціях зороастризм поєднує дуалістичні ідеї з уявленнями про єдиного бога (Мазду).
Основоположник цієї релігії Зороастр (Заратустра) почитається як великий пророк.
Йому приписують авторство найдавнішої частини Авести – зібрання священних книг зороастризму і маздеїзму.
Найдавніша частина Авести (Гати) датується VII-VI ст. до н.е.
Тексти Авести містять в собі дуалістичну трактовку світу, суспільства і людини, юридичні і моральні настанови, молитвенні піснеспіви та ін.
Зороастр був віровчителем-пророком, подібно древньоєврейському Моїсею.
Він реформував релігію, звівши велику кількість самостійних богів до персоніфікованих аспектів особи верховного бога Ахура-Мазди.
Бог-творець Ахура-Мазда, мудрий і справедливий, очолює «сім святих», найбільш шановані з яких, крім нього самого, − Митра − Сонце і Анахита-Ардвісура – богиня плодоріддя.
Демонів, що протистоять ахурам, очолює головний носій зла – Анхра-Манью.
Боротьба Ахура-Мазди і Анхра-Манью (в грецькій передачі – Ормузда і Арімана) – первісна, безкомпромісна, і кожна людина покликана взяти в ній участь.
Вона має бути на стороні добра, стати кращою, не жаліти сил для боротьби зі злом, силами темряви і всілякою нечистю.
Людина має бути доброзичливою, стриманою в своїх прагненнях і пристрастях, допомагати ближньому.
Вона – творець свого щастя, від неї самої залежить її доля.
Для боротьби зі злом людині передусім необхідно очиститися, і не тільки духом і думками, але й тілом.
Головну роль в обрядах очищення відігравав вогонь. Звідси ще одна назва прихильників зороастризму – вогнепоклонники.
3.7. Індуїзм – головна релігія Стародавньої Індії.
Як вже відзначалось, індуїзм сформувався на базі індської цивілізації.
Його основи закладені у ведичній релігії, яку принесли на територію півострова Індостан племена аріїв в середині ІІ тис. до н.е.
В І тис. до н.е. настає другий – брахманський період в індуїзмі.
На перше місце в цю епоху вийшов бог Брама, або Брахма, якому стали приписувати кастовий устрій суспільства.
Згідно міфу самі касти і варни походять від різних частин тіла бога Брахми: з його вуст − брахмани (жерці), з рук – кшатрії (воїни, царі), з бедер − вайш’ї (землероби), з ніг − шудри (чернь).
З інших божеств особлива роль відводиться Вішну і Шиві. Боги одержують характер кастових.
Кастовий устрій був закріплений в правовому та релігійному пам’ятнику Індії – законах Ману.
Ця правова збірка складена близько V ст. до н.е. (але записана значно пізніше) і перетворилася в кодекс соціального ладу на всі наступні століття.
Всі варни (касти) та їх члени повинні дотримуватися божественно наданої їм дхарми – закону, обов’язку, звичаю, правила поведінки.
Індуїзм – продукт тривалого розвитку і поступового злиття різних культур окремих етнічних груп, що населяли Індію.
Відмінність індуїзму від трьох світових релігій полягала насамперед в тому, що він був створений не якимось засновником і пророком, а сформувався під час тривалого розвитку.
Індуїзм не має єдиного авторитетного Писання, системи догматів або конфесійних організацій і священства, а тому і єдиного авторитету в релігійних питаннях.
Основною особливістю індуїзма є відсутність одноманітності.
Сучасний індуїзм – це релігія чудових храмів, виразної скульптури, захоплюючих процесій.
В цьому святковому торжестві він заново затверджує стару кастову мораль, панівне становище брахманів у суспільстві та безправ’я недоторканих.
До цього часу в Індії існує близько 70 млн. недоторканих, яким забороняється (не законом, а релігійною традицією) користуватися спільними криницями, ходити по правій стороні вулиці, відвідувати храми.
Ці заборони скасовані законом, але в сільській місцевості все залишається по-старому.