4. Розробка оптимальної укладуваності.

Значний вплив на використання площі матеріалів, що застосовуються для деталей верху взуття, мають форма та взаємоукладуваність деталей і система їх суміщення. Форма деталей та їх конфігурація закладаються ще на стадії проектування моделей взуття. Раціональними вважаються такі деталі, які забезпечують найкращу взаємоукладуваність, тобто утворюють найменші нормальні міжшаблонні відходи. Взаємоукладуваність деталей і величину міжшаблонних відходів визначають графічною побудовою для окремих деталей модельних шкал. Модельною шкалою називається паралелограм з найменшою площею, побудований на визначених деталях, що розміщені за певною системою та варіантом суміщення. За модельною шкалою роблять висновок про придатність контурів деталей і їх вплив на використання матеріалу у процесі розкрою. Для побудови модельних шкал деталей застосовують паралельно-поступальну систему (систему паралелограма) розміщення деталей або кругову систему з різними варіантами суміщення цих деталей. Основою паралельно-поступальної системи є суміщення деталей паралельними рядами таким чином, щоб сусідні деталі торкались якнайбільшою кількістю точок і в кожному ряду зберігали постійність положення.

Відношення площі деталей, що увійшли в паралелограм, до площі оптимального паралелограма (площа якого найменша), характеризує оптимальну укладуваність деталі.

Для кожної із деталей дівочих туфель розробляється три варіанти суміщення деталей та визначається укладуваність з метою визначення оптимальної (рис. 8.).

Результати заносяться у таблицю 2.

Для союзки:

1. Розміщення деталей в одну сторону

2. Розміщення деталей з поворотом в рядах на 180º

3. Розміщення деталей з поворотом одна відносно одної на 180º

Для берця:

1. Розміщення деталей в одну сторону

2. Розміщення деталей з поворотом в рядах на 180º

3. Розміщення деталей з поворотом одна відносно одної на 180º

Для ЧПР:

1. Розміщення деталей в одну сторону

2. Розміщення деталей з поворотом в рядах на 180º

3. Розміщення деталей з поворотом одна відносно одної на 180º

Рис. 8 – Укладуваність деталей дівочих туфель за трьома варіантами суміщення деталей

Таблиця 2 – Визначення оптимальної укладуваності

Назва деталі	Кількість деталей на пару	Площа однієї деталі, дм2	Назва варіанта суміщення	Площа дета-лей, що вхо-дять в пара-лелограм, дм2	Площа паралелогра-ма, дм2	Укладува-ність, %
1	2	3	4	5	6	7
1. Союзка	2	1,638	В одну сторону	1,638	1,950	84
		1,638	З поворотом в рядах на 180º	3,277	4,070	80,5
		1,638	Одна відносно одної	3,277	4,066	81
2. Берець	4	0,968	Одна відносно одної	1,935	2,199	87
		0,968	В одну сторону	0,968	1,113	86,9

Закінчення таблиці 2

1	2	3			4	5		6	7
			0,968	З поворотам в рядах на 180º			1,935	2,188	90
3. ЧПР	2		0,412	В одну сторону			0,412	0,446	92,4
			0,412	З поворотам в рядах на 180º			0,824	0,976	85
			0,412	Одна відносно одної			0,824	0,862	95,6

Далі розраховуємо середньозважену укладуваність комплекту деталей, як відношення сумарної площі всіх деталей комплекту, дм², до сумарної площі оптимальних паралелограмів, у які входять всі деталі комплекту, дм² :

Ук = 7,972 / 9,138 · 100 % = 87,2 %.