МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА ТЕХНОЛОГІЇ ТА
КОНСТРУЮВАННЯ ВИРОБІВ ІЗ ШКІРИ
Пояснювальна записка
до курсової роботи з дисципліни «Основи технології виробів»
На тему: «Розробка раціональної схеми розкрою виростка на деталі верху дівочих туфель з черезпідйомним ременем» кптлп. 12010032. 001. Пз
Розробив: ст.гр.ТЛП-10-2:
_____________ Вознюк Н.В
(підпис)
.
Перевірив:
______________ Солтик І.Т
(підпис)
Дата захисту ________
Оцінка ________
Комісія:
Якимова Г. П.
Солтик І. Т
Хмельницький 2013
ЗМІСТ
1. Вступ……..………………………………………………………………...3
2. Аналіз вихідних даних….…………………………………………………5
2.1 Технічний опис моделі…………………………………………..5
2.2 Вимоги до деталей взуття……………………………………….6
2.3 Характеристика розкроюваних матеріалів……………………..9
3. Аналіз типових схем розкрою матеріалів……………………………….14
4. Розробка оптимальної укладуваності……………………………………16
5 .Розробка раціональної схеми розкрою.………………………………….21
6. Висновки…………………………………………………………………..23
7. Література………………..………………………………………………..24
Розробка раціональної схеми розкрою виростка на деталі верху дівочих туфель з черезпідйомним ременем
1. Вступ
Легка промисловість є однією з найважливіших серед галузей виробництва непродовольчих товарів. Продукція легкої промисловості йде на задоволення потреб населення, забезпечуючи його тканинами, одягом, взуттям та іншими предметами споживання, а також використовується в інших галузях промисловості у вигляді сировини і допоміжних матеріалів
У шкіряно-взуттєвій промисловості зайнято майже 20% працівників легкої промисловості. Після текстильної дана підгалузь є найважливішою в комплексі і дає до 8% його товарної продукції. Сировиною для неї є шкіра свійських, диких і морських тварин, а також широко використовуються нові синтетичні матеріали (штучні шкіри, гуми), парусини, вовни (для валяного взуття). Крім того, зі шкіри виготовляють одяг, шорно-сідельні та галантерейні вироби. Найбільші центри промисловості: Харків, Київ, Львів, Васильків, Бердичів, Запоріжжя, Тернопіль, Одеса.
Взуттєва промисловість виникла на базі натуральної та штучної шкіряної сировини. Підприємства розміщені у Луганську, Львові, Дніпропетровську, Сімферополі, Кременчуці, Івано-Франківську. Дана галузь потребує вдосконалення технології шкіряно-взуттєвого і дубильно-екстрактового виробництва, механізації та автоматизації виробничих процесів, освоєння матеріалів із поліпшеними технологічними та експлуатаційними властивостями.
Сучасна взуттєва промисловість України перетворена на велику механізовану галузь. Старі взуттєві фабрики у Києві, Харкові, Дніпропетровську, Миколаєві, Херсоні реконструйовано; у Луганську, Києві, Львові, Одесі, Василькові, Запоріжжі й Мукачеві збудовано нові великі підприємства. Всього в Україні діє 16 шкіряних і 33 взуттєвих виробничих об’єднання і підприємства. Найбільші шкіряні виробничі об’єднання – у Бердичеві ("Світанок"), Івано-Франківську, Києві; взуттєві виробничі об’єднання – у Луганську, Львові ("Прогрес"), Харкові, Кривому Розі, Хмельницьку.
У
структурі собівартості взуття переважаючим
показником є матеріальні витрати
(близько 60%), трудові – близько 20% і інші
витрати також близько 20%. Це приблизні
дані, оскільки через нестабільність в
економіці постійно змінюється зарплата,
вартість матеріалів і енергоносіїв,
тобто структура собіва
ртості,
але в усіх випадках взуттєве виробництво
відносилось до матеріаломістких.
Собівартість взуття є найважливішим узагальнюючим показником економічної ефективності його виробництва. В ній відбиваються всі сторони взуттєвої діяльності: ступінь технологічного оснащення виробництва та освоєння технологічних процесів; рівень організації виробництва і праці, ступінь використання виробничих потужностей; економічності використання матеріальних і трудових ресурсів і інші умови і чинники,які характеризують виробничо-господарську діяльність. Від її рівня залежать фінансові результати діяльності підприємств, темпи розширеного виробництва і звичайно ж, їх фінансовий стан. Зниження собівартості продукції сприяє збільшенню прибутку та підвищенню конкурентоспроможності самого взуття.
Для шкіряно-взуттєвої промисловості важливо удосконалювати діючу і створювати нову, високоефективну технологію шкіряновзуттєвого і дубильноекстрактового виробництва; освоювати матеріали з поліпшеними технологічними та експлуатаційними властивостям; механізувати та автоматизувати виробничі процеси.