
- •§ 1. Вода
- •§ 2. Мшеральш речовини
- •§ 3. Бшки
- •§ 4. Жири
- •§ 5. Вуглеводи
- •§ 7. Ферменти
- •§ 8. Інші речовини, що входять до складу продуктів харчування
- •§ 9. Енергетична цінність (калорійність) продуктів харчування
- •§ 10. Якість харчових продуктів і методи її визначення
- •§ 10. Якість харчових продуктів і методи її визначення
- •§11. Стандартизація і сертифікація харчових продуктів
- •§11. Стандартизація і сертифікація харчових продуктів
- •§ 12. Зберігання харчових продуктів
- •§ 13. Консервування харчових продуктів
- •§ 14. Зерно
- •§ 19. Крохмаль
- •§ 20. Патока
- •§ 21. Молоко і молочні продукти
- •§ 22. Кисломолочні продукти
- •§ 23. Яйця та продукти їхньої переробки Будова яйця
- •§ 24. Харчові жири
- •7 Коров'яче масло
- •/ § 25. Хлібопекарські дріжджі та хімічні розпушувачі
- •§ 27. Продукти переробки свіжих плодів і ягід
- •§ 29. Смакові речовини
7 Коров'яче масло
Масло коров'яче — різновид молочних продуктів. Виробляють його вершковим і топленим.
Вершкове масло — цінний харчовий продукт, який одержують з вершків методом збивання або методом перетворення їх. Вершкове масло містить такі самі вітаміни, що й молоко, але в іншому відсотковому відношенні. У ньому міститься: 61,5—82,5 % жиру, 16—35 % води, 0,5—0,8 % білків, 0,8—1,7 % вуглеводів, 0,1—0,3 % мінеральних речовин, фосфатиди, жиророзчинні речовини (А, Д), крім того, вітаміни В(, В2, РР, С. Енергетична цінність 100 г вершкового масла 748 кКал, або 3130 кДж. Температура плавлення — 28—34°С. Вершкове масло добре засвоюється організмом людини (на 96—98 %). Сировиною для виробництва вершкового масла є вершки середньої жирності — 28—47 % або високожирні з вмістом жиру 82,5 %.
Таблиця 5 |
Склад, % |
Вершки |
Характерні особливості масла |
||
жир |
вода |
сіль |
|||
Несолоне |
82,5 |
16 |
— |
Пастерізовані, сквашені |
Солодко-вершкове, кисло-солодке |
Солоне |
81,5 |
16 |
1,0 |
Пастерізовані, сквашені |
Солодко-вершкове, кисло-солодке |
Вологодське |
82,5 |
16 |
|
Високопастері- зовані з гарним смаком і ароматом |
Солодко-вершкове з горіховим присмаком |
Любительське:
|
78,0 77,0 |
20,0 20,0 |
1,0 |
Пастерізовані Сквашені Сквашені |
Солодко-вершкове з присмаком вершків Кисло-солодке з присмаком вершків Кисло-солодке з присмаком вершків |
Селянське:
|
72,5 71,5 |
25,0 25,0 |
1,0 |
Пастерізовані Сквашені Пастерізовані |
Солодко-вершкове з підвищеним вмістом плахти Кисло-вершкове з підвищеним вмістом плахти Солодко-вершкове з підвищеним вмістом плахти |
Технологія виробництва масла методом збивання складається
гаких послідовних операцій: підготовка вершків, збивання вершин її масляне зерно, промивання і механічна обробка масляного іерпа, розфасування і упакування масла.
Виробництво масла методом перетворення високожирних верткі к складається з одночасного охолоджування й перемішування вершків в маслоутворювачах до появи масла рідкої консистенції, икс через 2—3 години набуває необхідної консистенції.
Розрізняють такі види вершкового масла: несолоне, солоне, Воло- годське, Любительське, Селянське, дієтичне, з наповнювачами (шоколадне, медове, фруктово-ягідне). Хімічний склад основних видів игршкового масла наведено у табл. 5. У кондитерських цехах частіше мсього для виробництва тіста і кондитерських кремів використовують < і і.'іодко вершкове масло несолене і Любительське несолене.
Якість вершкового масла визначають за хімічними (кількість жиру, вологи, солі) та органолептичними показниками (див. табл. 5).
("мак і запах масла повинні бути чистими, характерними для кожного виду масла, без сторонніх присмаків і запахів. Консис-
ііція при 10—12°С щільна, однорідна, пластична, поверхня на розрізі зі слабким блиском, суха на вигляд або з наявністю поодиноких дрібних крапельок води. Колір — від білого до жовтуватого, однорідний по всій масі.
Залежно від якості вершкове масло буває вищого і 1-го гатунків. Масло Вологодське на гатунки не поділяється.
11 едоліками вершкового масла є кормовий присмак, гіркува- ін м., темно-жовтий край, металевий присмак, каламутна сльоза (и солоному маслі), крихкість.
Топлене масло одержують з вершкового, яке має дефекти, або 11 .іачисток масла шляхом перетоплювання при температурі 70— !Н> (' і наступним відокремленням від плазми, охолодженням до ісміїї'ратури 40°С і розливанням у бочки.
Іа якістю воно повинно бути з чистим добре виявленим смаком і запахом витопленого молочного жиру, жовтого кольору, м'якої ісріпитої консистенції.
V розтопленому стані вершкове масло прозоре, без осаду. Топіте масло поділяють на вищий і 1-й гатунки.
Зберігають масло в холодильних камерах при температурі 4°С, Підносній вологості повітря 80% вершкове масло протягом 10, мнілгіїс до 15 днів.
Маргарин
Мар/а рип — це високоякісний, одержаний штучним шляхом жир, подібний до вершкового масла за структурою і органолеп- іичппмп показниками.
JJiil
57^"
В маргарині міститься: жиру — 72—82 %, води — 15,6—26,8 %, білків — 0,3—0,5 %, вуглеводів — 0,9—1,2 %. Енергетична цінність 100 г маргарину — 653—745 кКал, або 2735—3131 кДж. Температура плавлення маргарину — 27—33°С, засвоюваність — 94—97 %.
Біологічна цінність маргарину визначається вмістом в ньому поліненасичених жирних кислот, фосфатидів, вітамінів А і С. Сировину для виробництва маргарину поділяють на основну і допоміжну (табл. 6).
Основною складовою маргарину є саломас (гідрогенізований жир). Крім того, до рецептури маргарину входять рідкі рослинні олії (соняшникова, кукурудзяна та ін.), тваринні жири (яловичий, свинячий, коров'яче масло), молоко коров'яче (натуральне або сухе), кухонна сіль, цукор, какао-порошок, ванілін, барвники і емульгатори (для одержання стійкої емульсії), лимонна кислота, ароматичні речовини. Для підвищення біологічної цінності до нього додають вітаміни А, Е.
Залежно від призначення і рецептури маргарини поділяють на три групи: бутербродні, столові, для промислової переробки.
Таблиця 6 |
Допоміжна сировина |
||||
рідина |
емульгатори |
смакові домішки |
барвники |
консерванти |
|
Саломас, рослинні олії |
Молоко сквашене, молоко або вода |
Сухе молоко або фосфатиди, МГД, або Т-1, Т—2, Т-Ф |
Сіль, цукор, ароматизатори, вітамін А |
Каротин або «ан- нато» |
Бензойна або сорбінова кислота |
Бутербродні маргарини: Екстра, Слов'янський, Любительський, Шоколадний вершковий — призначені для приготування бутербродів.
Маргарин Ткстра може бути використаний для приготування кондитерських і борошняних виробів на підприємствах громадського харчування.
Столові маргарини: Вершковий, Молочний, Новий, Сонячний — зазвичай використовують для приготування борошняних кондитерських виробів.
Для промислової переробки використовують маргарини: рідкий для хлібопекарської промисловості, рідкий для кондитерської промисловості, бе; їм і >л оч 11 ий.
Згідно діючою стандарту вся група столових маргаринів і безмолочний для промислової переробки виробляють вищого І 1-го гатунків, інші групи маргарину на гатунки не поділяються.
Маргарин бутербродний і столовий вищого гатунку повинні ммш чистий, чітко виявлений молочний або молочнокислий смак І і.шах (Молочний, Новий, Сонячний), з вершковим присмаком (І і * гра, Слов'янський) або молочнокислий з слабким присмаком арнікового масла (Вершковий, Любительський). Сторонні при- і маки і запахи не допускаються. Консистенція повинна бути плас- інчною, щільною, однорідною, легкоплавкою, поверхня зрізу — (vnt< кучою або слабкоблискучою, сухою на вигляд. Колір маргарину світло-жовтий, однорідний по всій масі.
Маргарин столовий 1-го гатунку (крім Вершкового) повинен
і слабковиявлені молочний або кисломолочний смак і запах.
Допускається слабкий присмак вихідної тваринної сировини. Стернині присмаки і запахи не допускаються. Консистенція може fi пі ледь пастоподібна, поверхня зрізу матова. Допускається не- п і порідність забарвлення.
І Ісдоліками маргарину вважаються: присмак рослинної олії, а і іміж гіркуватий смак, надмірна крихкість, наявність крапельок Ми пі. що збігають.
Зберігають маргарин при температурі 4°С, відносній вологості Ііпміі ря 80 % протягом 45 днів.
Кулінарні й кондитерські жири
А і/1 і парні й кондитерські жири — це безводна суміш саломасу ■ рафінованими рідкими рослинними оліями (соняшниковою, ба- мною, соєвою та ін.) і топленими тваринними жирами (яложенім, баранячим, свинячим). Як наповнювачі використовують ні і и мііпі, антиокислювачі, ароматизатори, барвники, фосфатиди.
К\"і і карні й кондитерські жири містять 99,7 % жиру і 0,3 % воді і І і'мнература плавлення жирів — 28—36°С, засвоюваність — 96,5 %. І і и-рі етична цінність 100 г жирів — 897 кКал, або 3758 кДж.
Іи/'іінарні жири: фритюрний (рослинний саломас), сало росім (рослинний саломас, рослинна олія 15—25 %), Українські ні мір (рослинний і тваринний саломас, рослинна олія — 20— ■ нииячий топлений жир — 15—30 %). Ці жири використо- hi ти, для смаження у фритюрі пиріжків, пончиків, оскільки вони і І МІЙ до дії високих температур.
А пік >и терські жири: жир для печива (рослинний саломас, топ- імііііі і нинячий жир — 12 %, топлений яловичий жир — 12 %, фін ф,і підпий концентрат), жир для вафель (рослинний саломас, і пін и ома або пальмоядрова олія 20 40 %), жир для кексів (са- ці і н і бавовняної та рослинної олії 80 %).
І іінарні й кондитерські жири, згідно діючих стандартів, на
і и на поділяються. Смак і запах цієї групи жирів повинні
і иіі чистими, властивими для даного жиру. Сторонні присмак і запах не допускаються. Колір залежно від виду жиру — від білого (кулінарні жири) до світло-жовтого (кондитерські), рівномірний по всій масі.
Консистенція жирів при 20°С однорідна, тверда або пастоподібна, допускається пластична (для вафель). У розтопленому стані всі жири повинні бути прозорими.
Недоліками жирів цієї групи є гіркуватий нечистий присмак, забруднення продукту. Зберігають жири при температурі 4°С, відносній вологості повітря 80 % протягом 4 місяців.