11.Окресліть особливості зародження поглядів про душу а епоху Античності.

В античності область психічного не обмежувалася людиною ,а поширювалася на увесь світ.

Такий підхід отримав назву панпсихізм – напрямок, який вважає весь світ одухотвореним і наділеним душею.Власне у цей час різниця між психікою людини і психікою тварин розглядалося як суто кількісне а не якісне.Важливим у цей період було вчення про душу,яка надає активності тілу регулює його поведінку і пізнає світ.

Головним висновком античності Є:

1.Душа - матеріальна вона складається з тих самих частин що і оточуючий світ.

Антична психологія - Душа це джерело активності вона регулює поведінку і пізнає

Світ .Для дослідження душі використовується методи філософії та математики.

Перші уявлення про душу , що виникли на основі міфів і ранніх релігійних уявлень , виділили деякі функції душі , передусім енергетичну , спонукаючи тіло до активності. Ці уявлення і лягли в основу досліджень перших психологів . Вже перші роботи показали , що душа не тільки спонукає до дії , а й регулює активність індивіда , а також є головним знаряддям у пізнанні світу.

Таким чином , найважливішим для психології в античний період було вивчення того , як душа надає активність тілу , як вона регулює поведінку людини і яким чином пізнає світ. Аналіз закономірностей розвитку природи навів мислителів того часу до ідеї про те , що душа матеріальна , тобто складається з тих же частинок , що і навколишній світ

Все в світі має свою першооснову - елемент, що є першою і головною складовою всіх

об'єктів - архе.

Фалес Мілевський – представник Мілевської школи – Першоосновою буття світу людини її душі вважав «Воду». Без води не має життя , усе містить воду.

Анаксимен - вічно рухомим і вічно живим початком вважав «повітря».

Дещо пізніше з'явилася ідея про те , що конкретний матеріальний об'єкт (вода , земля чи повітря) , навіть дуже важливий для світу і життєдіяльності , не може бути першоосновою . Вже Анаксимандр Писав про «Безмежний » , тобто про такий фізичний початок , з якого все виникає і в який все перетворюється . У теоріях Левкіппа і Демокрітавиникла ідея атомів , найдрібніших , невидимих ​​світу частинок , з яких і складається все навколишнє. Вважаючи душу джерелом активності для тіла , Демокріт і наступні за ним вчені стверджували , що вона складається з самих дрібних і круглих атомів , які найбільш активні і рухливі.

Приблизно з III в . до н.е. психологів почали більше цікавити не стільки загальні закономірності та функції душі , скільки зміст душі людини. Вчені прийшли до думки про те, що душа людини служить джерелом не тільки активності , але і розуму і моральності. Таке нове розуміння душі було закладено в теорії Сократа , а потім розвинуте в концепціях Платона й Аристотеля .

12. Дайте характеристику поглядів Геракліта.

Геракліт вважав , що становлення і розвиток світу , природи і людини здійснюється за непорушним законам , які ніхто , ні люди , ні боги , не може змінити. Цей закон - Логос , що виражається насамперед у слові , і є та сила , яку людина називає долею. Першоосновою всього сущого є вогонь , який за допомогою згущення перетворюється в повітря , воду і землю. Логос визначає напрямок і час цих перетворень , які і складають основу світового року ( за аналогією з порами року ) . Тому як зима змінюється весною , а літо - восени , так і розквіт суспільства змінюється його занепадом і появою нового суспільства. Ця теорія світового року Геракліта набувала особливої ​​популярності в моменти суспільних криз , які , наприклад , римські історики пояснювали виходячи з цієї теорії.

Точно так само змінюються людина і його душа . Тому , на думку Геракліта , можна досліджувати закономірності життя душі, її розвитку та згасання. Поряд з теорією детермінізму Анаксагора ідея Логосу , висловлена ​​Гераклітом , відкривала нові можливості перед науковим вивченням психіки.

Велике значення має і той факт , що Геракліт вніс в психологію ідею постійного розвитку і зміни . Його знаменитий вислів «все тече » стало згодом одним з найважливіших положень не тільки для філософської діалектики , а й для теорій свідомості , наприклад для теорії потоку свідомості Джемса .

Геракліт також вважав , що все рухається і змінюється і не існує однозначної оцінки для оточуючих речей , для світу в цілому. Так , золото , дуже важливе для людини , не має ніякої ціни для осла , який віддасть перевагу йому сіно.

Він також вперше висловив припущення про те , що

існують два етапи переробки знань – відчуття і розум. При цьому розум здатний осягати більш загальні і не видимі оком речі, наприклад Логос , суть речей. Тому розум вище , ніж відчуття.

Своє розуміння розвитку світу він переніс і на розвиток душі . Він вважав , що і душалюдини народжується , росте і вдосконалюється , потім поступово старіє і, нарешті , вмирає. Проводячи порівняння між душею і вогнем ( першоосновою світу ) , Геракліт вимірював ступінь досконалості і зрілості душі за ступенем її вогненності . Так , душа дитини ще сира , волога , поступово вона висихає , стає все більш вогненної , зрілої , здатної до чіткого і ясного мислення . У старості душа знову поступово просочується вологою , відволожується , і людина починає погано і повільно міркувати. Таким чином , Геракліт не тільки вперше сказав про розвиток душі, а й пов'язав це розвиток з мисленням , ототожнюючи психічне розвиток з розвитком інтелекту . Такий підхід надалі був характерний для багатьох психологічних теорій .