4. Охарактеризуйте роман-притчу як модифікацію параболічного роману.

Парабола - невелика розповідь алегоричного характеру, що має повчальний зміст і особливу форму нарації, яка рухається ніби по кривій ( параболі ) : почата з абстрактних предметів , розповідь поступово наближається до головної теми , а потім знову повертається до початку , наприклад , Притча про блудного сина в Новому Завіті.

Головні характеристики :

1 . Алегоричність .

2 . Тяжіння другого плану до багатозначності символу

3 . Співвіднесеність з жанром притчі.

Саме в XX столітті з'являються такі терміни як роман -притча , роман- парабола. Риси параболічного оповідання в тій чи іншій мірі притаманні багатьом скільки-небудь значним творам світової літератури. Наявність символу , якогось другого плану, що визначає зміст і завдання книги , присвоює їй риси параболи .

Приклади: роман -притча Т. Уайлдера «Міст короля Людовика Святого » (1927) , філософські алегоричні романи і повісті- притчі П. Лагерквіста , наприклад , «Кат »(1933) , У. Голдінга " Володар мух " ( 1954 ) та ін,

Притча - невеликий афористичний твір дидактичного змісту.

«Біблійна притча виступала потужнім мистецьким засобом розкриття, пояснення і пізнання чільних аспектів іудейського, а згодом християнського віровчень. Компактна структурно-логічна будова і тенденція до економії образно-стильових засобів робили її зразком ідеальної відповідності жанрової форми жанровому змісту. Притчова фабула служила для підтвердження наперед заданої світоглядної чи моральної тези. Локальна колізія виконувала в основному дві функції -

ілюстративну і повчальну. Головна ідея притчі розкривається способом дидактичного смислотлумачення. /.../

«Володар мух» В. Голдінга: «Роман побудований за законами притчового способу сприйняття дійсності - Голдінг оповідає нібито реалістичну, на перший погляд, історію про нещасливий випадок з дітьми, але те, що він розказує, своїм

філософським змістом виходить далеко за межі твору. Відокремлений від усього світу острів - це модель людства, це перевірка та переконливий доказ голдінгівських ідей та висновків щодо історії та перспектив цивілізації, про звіра всередині людської душі. За законами притчового морально-філософського

експерименту час і простір набувають універсального відтінку, це історія «на всі часи», бо стосується чогось надзвичайно суттєвого, і, на думку письменника, споконвічного. І тому кожен герой – не просто індивід, особистість з тільки їй притаманними рисами, це ще й носій певної поведінки, якихось життєвих принципів». образи у романі «Володар мух» перевершують межі звичайної типізації чи індивідуалізації, набуваючи алегоричної універсалізації, що також є характерною ознакою притчової форми.

Біблійна притча про блудного сина і роман «Володар мух» мають низку спільних художніх ознак: (1) наявність притчового морального експерименту, (2) універсальний характер часопростору, (3) універсальний характер морально-етичної ситуації, (4) перемога доброго начала, (5) пропаганда божественних принципів життя (6) специфічна оповідна манера, що окреслює притчевість тощо. Отже, сучасні письменники використовують притчові жанрові властивості з метою набуття текстом цієї високої універсальності. Більшість філософських

романів сучасності живляться саме цим здобутком біблійного жанру.