24. Гіпертекстуальний роман: генеза, художні властивості, читацьке сприйняття.

ХарактеризуючироманиМ.Павича як гіпертекстуальні, дослідникивикористовують два різнітрактуванняпоняття “гіпертекст” та “гіпертекст(уальність).“Гіпертекст – текст, який не обмеженийлінійнимрозвитком, тобто одним хронологічно-логічним порядком, а розгалужується на багатонапрямів/рівнів/фіналів; гіпертекст як мова/медійпередбачаєкомунікацію у двох (і більше) напрямах – читачі тексту стаютьспівавторами. Гіпертекствласнереалізуєтьсяувіртуальномупросторікомп’ютернихкомунікацій, у глобальніймережіІнтернет, тобто WWW (World-Wide-Web).Гіпертекст(уальність) – як один з видівтранстекстуальності (поняття – мережі, яка означаєздатність тексту протиставлятисяіншим текстам, повторюватисячивиявлятивідмінність у порівнянні з ними) або ж архітексту.Отже, гіпертекстуальністьрозуміється як наслідування, суттюякого є збереженняпевноїмоделі, яка таким чином стаєродовою, жанровою чистильовою, абопародіюваннятакоїмоделі. Подібнетрактуваннягіпертекстуробитьцейтермінсинонімом до терміна “інтертекст”.

25. Мілеред Павич писав багато і лінійної, і нелінійної прози.Він також писав романи-енциклопедії, гіпертекстуальні романи, які можна читати з будь-якого місця, в яких немає послідовних зв’язків. У Павича зазвичай завершена сюжетна схема, читач – діючий персонаж роману, він обирає шлях та втягається у створення тексту. Але роман Павича «Друге тіло» - саме ЛІНІЙНИЙ роман. Павич був переконаний, що через 6 місяців помре від раку і пише роман у 2006 році. Це найпопулярніший його роман – роман про душу. Павич прожив довше, ніж 6 місяців і вважав, що це завдяки цьому роману. Чому саме тепер, наприкінці життя, лінійний роман? Бо автор хотів щось показати читачам, донести думку, не дав їм можливість прочитати роман і не натрапити на неї, але це лише думка, а не мораль, бо в цьому романі немає дидактики. Все одно в романі багато вставок, аж три сюжетні лінії, є наскрізні легенди, лейтмотиви, включена ф-ія книги у сучасному с-ві. Цей роман був надзвичайно важливим для самого Павича і тому він займає одне з провідних місць у творчості письменника.

26. З появою Інтернету все можна дізнатися швидко і є багато видів розваг та джерел інформації, тому люди перестали читати довгі романи – РОМАН ЗМЕНШИВСЯ ЗА ОБСЯГОМ. Зявилися види роману, викликані до життя технологією та комп’ютером. Зявилися такі поняття як гіпер\архі\інтер\мета\пара- текстуальність. Став популярним гіпертекстуальний роман, де така організація тексту, що є не послідовною, а є зв’язки і переходи, текст можна читати з будь-якої точки і в будь-якому напрямку, багато реальностей, симуляція, тощо.якщо текст читається в інтернеті – є інструкція, як його читати. Читач, діючий персонаж, він, як у комп грі, обирає шлях і визначає кінцівку цим, він втягається у створення тексту. Також зявл інтермедіальні романи, де залучені інші види мистецтва у словесному переданні. Зявл романи з музичним супроводом, супроводжені образотворчим мис-ом тощо.

27 Ф-ка меніппея включає різні жанри і мовлення, і м-ва. І картинки, і комікси, і пісні, і романи тощо. Це критика існуючих соціальних установ для їхнього покращення. Це засіб соц.. корекції. І у нас, і на заході. Меніппея – на порозі нової світової картини, вона породжена дисфункцією старого, вона не заідеологізована, зявл – кін 20 – поч. 21 сусп. Це жанр останніх питань суспільства. Меніппея – жанр, який існував і раніше, але часто люди в історії не мали змоги будь-яким чином висловити невдоволення – протест, тому саме з кін 20 ст жанр так розвився, коли свобода слова і тп, хоча був раніше на заході і тп