7.3. Завдання з надання високого рівня впевненості

7.4. Перевірка прогнозної фінансової інформації

7.1. Умови застосування міжнародних стандартів щодо завдання з надання впевненості.

Комітет з міжнародної аудиторської практики (КМАП) Ради з Міжнародних стандартів аудиту та надання впевненості розробив стандарт, в якому викладено загальну концептуальну основу завдань, що виконують аудитори для підтвердження достовірності інформації. Це міжнародний стандарт 3000 "Завдання з надання впевненості" (попередній МСА 100). До завдань з надання впевненості відносять всі завдання, що виконує аудитор, в яких оцінюється відповідність предмета перевірки встановленим критеріям в усіх суттєвих аспектах, у тому числі завдання з аудиту фінансової звітності та її елементів, огляду фінансових звітів, перевірки прогнозної фінансової інформації тощо. Однак слід зазначити, що МСЗНВ 3000 не застосовується до аудиторської перевірки або огляду фінансових звітів та не замінює інших Міжнародних стандартів аудиту. Крім того, цей стандарт не використовують до завдань, що виконують аудитори, але які не є завданнями з надання впевненості. До них належать:

- виконання аудитором погоджених із замовником процедур;

- складання фінансової, податкової та іншої звітності;

- консультаційні послуги.

МСЗНВ 3000 застосовують при виконанні перевірки не фінансової, а іншої інформації або її комбінації з фінансовою. Як правило, МСЗНВ 3000 застосовується до завдань, які мають такі ознаки:

– наявність великої кількості різноманітних предметів перевірки щодо інформації (економічної, статистичної, правової, або поєднання будь-яких із наведених видів інформації між собою, або в поєднанні з фінансовою інформацією);

– необхідність підтвердження достовірності інформації та надання безпосереднього висновку;

– рівень впевненості, що його надає аудитор, є високим або помірним.

До завдань з надання впевненості Міжнародні стандарти аудиту відносять також аудит прогнозної фінансової інформації.

На практиці важко застосовувати і, зокрема, важко забезпечити будь-яким висновком надання рівня впевненості з належною точністю. КМАП обмежується двома рівнями — високим і помірним. Завдання з надання високого рівня впевненості для аудитора полягає в тому, щоб згідно із зазначеними відповідними критеріями оцінити або виміряти предмет, за який відповідає інша сторона, і надати користувачеві високий рівень впевненості щодо предмета перевірки.

Термін "завдання з надання високого рівня впевненості" вживають для опису будь-якого завдання, призначеного надати високий (проте не абсолютний) рівень впевненості.

7.2. Елементи завдання з надання впевненості

Елементи завдання з надання впевненості є водночас ознаками, за якими завдання, що виконують аудитори, належать до завдань з надання впевненості. Від того, чи має завдання такі елементи, залежить, чи є воно завданням з надання впевненості. До елементів завдання з надання впевненості згідно з МСЗНВ відносять:

1) тристоронні відносини між аудитором, стороною, що відповідає за інформацію, яка є предметом перевірки, та користувачем цієї інформації;

2) предмет перевірки;

3) критерії, які застосовують для оцінки або вимірювання предмета перевірки;

4) процес виконання робіт, що полягає в збиранні, оцінці та вимірюванні доказів;

5) висловлювання думки шляхом надання аудиторського висновку.

Тристоронні відносини у завданні з надання впевненості є обов'язковою умовою, оскільки, виконуючи таке завдання, аудитор надає користувачеві відповідний рівень впевненості щодо інформації, відповідальність за яку несе третя сторона. Завдання з надання впевненості, про які йдеться в цьому стандарті, зазвичай виконують сертифіковані аудитори, які висловлюють думку щодо предмета перевірки. Такі завдання можуть виконувати також інші спеціалісти та професіонали, проте користувачі усвідомлюють, що тільки аудитори, які додержуються фундаментальних принципів професійної етики і виконують вимогу незалежності, можуть забезпечити відповідний рівень їх впевненості в достовірності інформації, щодо якої здійснюється перевірка.

Фундаментальні принципи професійної етики передбачено Кодексом професійної етики аудиторів. До них належать:

а) чесність;

6) об'єктивність;

в) професійна компетентність і належна ретельність;

г) конфіденційність;

ґ) професійна поведінка;

д) додержання професійних стандартів.

Стороною, що відповідає за інформацію, яка є предметом перевірки, виступає зазвичай управлінський персонал. Управлінський персонал відповідає за підготовку фінансових, статистичних, податкових звітів, впровадження системи внутрішнього контролю та управління нею.

Користувач інформації, щодо достовірності якої надається впевненість, — це особа або клас осіб, для яких аудитор готує висновок з конкретною метою. Користувач може бути стороною в договорі про виконання завдання з надання впевненості або може бути визнаний користувачем відповідно до законодавства. Наприклад, користувачем аудиторського висновку про формування статутного Фонду емітентів цінних паперів є Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, а відповідальною стороною також може бути один з користувачів.