55. Якісна оцінка менеджерів

Критерії якісної оцінки менеджерів:

• Креативність;

• Інноваційність;

• Лідерство;

• Уміння ухвалювати рішення;

• Комунікабельність;

• Толерантність;

• Уміння прислухатися до думок;

• Майстерність в адмініструванні;

• Організаційні здібності;

• Уміння делегувати повноваження;

• Відданість стратегії фірми тощо.

Якісна оцінка менеджерів і їх ранжирування: крива зростання

• На основі кількісної оцінки якісних критеріїв (наприклад, по 5 або 10 бальній шкалі) робиться кількісна оцінка їх динаміки в часі (3, 5, 10 років і т.п.) і виводиться крива зростання.

• Крива зростання дозволяє у великих компаніях оцінювати динаміку розвитку фахівців-менеджерів (особливо молодих) і ран жирувати їх: « молоді таланти»; «майбутні генії»; «високі потенціали»; «майбутні керівники», тощо.

56. Атестація працівників

1 з форм оцінювання персоналу. Особливість – це атестаційна комісія, до складу якої входять представники керівників, керівники структурних підрозділів, представники кадрової служби. Атестація періодична оцінка персоналу, що проводиться раз на 1,2,3 роки. Функції атестації – структуро утворювальна, мотивувальна. Етапи атестації: 1- підготовка до проведення атестації 2 – проведення атестації 3 – підсумки атестації. На першій стадії необхідні документи:атестаційний лист, структура письмової характеристика на виконавця, бланк оцінки показників і ділових якостей виконавця, звіт про виконану роботу, план виконання роботи, висновок атестаційної комісії, структура звіту атестаційної комісії за підсумками атестації. 2 етап включає: професійне тестування, атестаційне інтерв’ю. Види атестаці1: чергова (проводиться щороку для всіх працівників), атестація у зв’язку із завершенням випробувального терміну, атестацій для просування по службі. В атестаційному висновку вказується чи відповідає працівник обраній посаді.

57. Лідерство: ознаки, закони, розвиток якостей.

Лідерство – це соц-псих процес в колективі чи групі, побудований на випливі особистого авторитету людини на поведінку їх членів .

В основі даного процесу лежить здатність лідерів притягувати до себе людей, несвідомо викликати почуття захоплення і любові.

Лідерство – це питання сили впливу, що залежить від співвідношення особистих якостей лідера з якостями тих, на кого він хоче вплинути.

Ознаки лідерства:

• здатність до встановлення системоутворюючих зв’язків між трьома факторами, що обумовлюють успіх, ринкові реалії, прагнення вищого керівництва та можливості персоналу;

• вміння впливати на керівництво, підлеглих та рівних за рангом пробуджуючи в них стимули до участі в житті організації;

• таланти винаходу нових інструментів;

• здатність до змін стилю управління.

Закони лідерства:

• У лідера є послідовники, готові йти за ним;

• Лідерство – це взаємодія (не може існувати сам по собі);

• Лідерство – це процес (це не є статичною точкою);

• Лідер – користується впливом, який виходить за межі формальної влади;

• Лідер діє за межами формальних процедур;

• Лідерство пов’язане з ризиком та невизначеністю;

• Ініціативи висунуті лідерами підхоплюють не всі;

• Лідерство – свідомий продукт(лідер усвідомлює до чого прагне);

• Лідери опрацьовують інформацію у рамках власних суб’єктивних оцінок.