
- •Методологічні аспекти менеджменту персоналу
- •2.Сутність менеджменту персоналу й напрями його розвитку
- •3.Менеджмент персоналу як об’єктивне соціальне явище і сфера професійної діяльності
- •4. Предмет, метод і зміст дисципліни «Менеджмент персоналу».
- •6. Особливості та функції мп.
- •7. Концепції mп
- •8. Принципи мп
- •9. Стратегічний менеджмент персоналу.
- •11. Залежність стратегії та політики менеджменту персоналу від генеральної стратегії розвитку організації
- •Нормативно-правова база менеджменту персоналу
- •13.Ресурсне забезпечення мп
- •14.Персонал організації та його структура.
- •Місце та роль служби персоналу в організації
- •2 Важливих цілі служби персоналу:
- •16. Види та структура служби персоналу
- •17. Функції та завдання служб персоналу
- •19 Склад кадрової документації та її призначення
- •20. Специфіка кадрової політки в банківській сфері
- •21. Роль та завдання планування персоналу
- •22. Стратегія забезпечення людськими ресурсами (лр)
- •23. Оцінка попиту на лр
- •24. Особливості визначення потреб фінансово-кредитних установ в персоналі
- •25. Оцінка внутрішньої пропозиції людських ресурсів
- •26. Оцінка зовнішньої пропозиції лр
- •27. Разробка і реалізація стратегії людських ресурсів (hr-стратегії)
- •28. Мета, методологія і підходи щодо набору персоналу.
- •29. Розроблення критеріїв підбору претендентів на вакантні посади.
- •30. Процедури набору персоналу.
- •31. Використання аутсорсингових та лізингових послуг в управлінні персоналом.
- •32. Рекрутмент як особливий вид послуг у наборі персоналу.
- •33.Методи залучення кандидатів
- •34. Мета і завдання відбору кадрів
- •35. Політика і процедури відбору персоналу
- •36. Розроблення вимог до претендентів на вакантні посади
- •37. Співбесіда (інтерв’ю). Види, процедура та технології проведення інтерв’ю з кандидатами.
- •38. Відбіркові тести. Технологія проведення тестування
- •39.Юридичні аспекти найму персоналу. Контракт.
- •40. Основні процеси руху персоналу, фактори та показники руху персоналу в організації.
- •41. Введення в організацію
- •42. Адаптація:сутність, види.
- •43. Переміщення кадрів.
- •Ротація кадрів служить засобом
- •44. Вихід з організації.
- •45. Стратегічний розвиток персоналу
- •46. Навчання персоналу
- •47.Професійне навчання персоналу
- •48. Планування особистого розвитку.
- •49. Підвищення кваліфікації працівників.(пкп)
- •50. Сутність, значення та організація планування трудової кар’єри.
- •51. Управління кар'єрою.
- •52. Сутність, цілі і завдання оцінювання персоналу.
- •53. Особливості оцінки людських ресурсів
- •54. Принципи та методи оцінювання людських ресурсів
- •55. Якісна оцінка менеджерів
- •56. Атестація працівників
- •57. Лідерство: ознаки, закони, розвиток якостей.
- •12 Практичних кроків для розвитку лідерства:
- •58. Мотивація персоналу: сутність і значення.
- •59. Теорії мотивації: змістовні, процесуальні.
- •60. Система управління винагородою: елементи, чинники, цілі.
- •61. Стратегія винагороди.
- •62. Політика винагороди.
- •63. Фінансова винагорода
- •64 Структура заробітної плати.
- •65. Базова оплата праці
- •66 Залежна оплата праці
- •67 Сучасні форми оплати праці
- •68 Організація преміювання персоналу
- •69 Винагороди спеціальним групам.
- •70 Дисципліна: сутність, мета, форми порушення.
- •71. Дисциплінарні заходи і процедури.
- •72 Трудові конфлікти (визначення, причини, динаміка, наслідки)
- •73 Методи, процедура і практика врегулювання трудових конфліктів.
- •74 Управління конфліктною ситуацією
- •75 Звільнення, скорочення, аутплейсмент
- •78 Роль менеджера
- •79 Поведінка менеджера
50. Сутність, значення та організація планування трудової кар’єри.
Кар’єра - успішне просування в галузі суспільної, службової, наукової або виробничої діяльності, досягнення популярності, слави. Трудова кар’єра - індивідуальна послідовність важливих змін праці, що пов’язані зі зміною становища працівника на вертикальній шкалі складності праці або соціальній драбині робочих місць, посад.
Горизонтальний тип кар’єри працівника - його просування у кваліфікаційному плані до визначення його як професіонала у своїй справі, робить професію престижною та привабливою, розглядається оточуючими як успіх у певній сфері трудової діяльності.
Вертикальний тип кар’єри передбачає перехід працівника в інші категорії персоналу, просування фахівців на посади керівників. Цей тип просування працівника можна поділити на висхідну кар’єру (систематичне просування вгору по службовій драбині) і низхідну.
Планування трудової кар’єри має бути спрямоване на забезпечення зв’язку між цілями кар’єри персоналу, їхніми потребами відповідно до стратегії управління організацією. Підвищення рівня професіоналізму, самоствердження працівників є важливими чинниками вдосконалення соціальної структури персоналу.
51. Управління кар'єрою.
Планування кар’єри виступає альтернативою стихійним переміщенням персоналу.
Управління кар’єрою = (1) планування кар'єри + (2) планування спадкоємності
Планування кар'єри - просування працівників в організації, яке відповідає її потребам і залежіть від показників праці, потенціалу конкретних співробітників.
Планування спадкоємності здійснюється для того, щоб гарантувати, що у організації є менеджери, які їй необхідні для задоволення її майбутніх потреб.
Цілі: гарантувати спадкоємність; забезпечити перспективними працівниками; допомогти працівникам, що мають потенціал.
Політика управління кар'єрою
Рішення створити або купити
Короткострокова і довгострокова політика
Вузький фахівець або універсал
Звернення до менеджерів що стоять на «плато»
Планування кар'єри в міжнародних корпораціях Планування кар'єри здійснюється через програми кар'єрного зростання. Стратегії планування кар'єри необхідні для того, щоб продумати, як на практиці реалізувати міжнародні перспективи глобальної організації за допомогою виявлення талантів і потенціалу, ротації, спеціальних завдань, програм дистанційного навчання, професійного навчання регіональних керівників, програм з менеджменту, керівництва кар'єрними пересуванням.
Однією з найпоширеніших моделей управління розвитком кар’єри фахівців стала модель партнерства. Це партнерство передбачає співробітництво трьох сторін — фахівця, його керівника та служби управління персоналом організації. Працівник несе безпосередню відповідальність за планування й розвиток власної кар’єри. Одночасно керівник виступає в ролі наставника або спонсора свого співробітника. Служба управління персоналом відіграє роль професійного консультанта та водночас керує процесом розвитку кар’єри фахівця в організації.