48. Планування особистого розвитку.

У плані особистого розвитку детально визначаються дії, які працівники мають намір зробити для свого навчання і розвитку

Мета: стимулювати навчання і дати працівникам знання і навички, які можна було б використовувати на практиці і які сприяли б їх кар'єрному зростанню.

Для планування особистого розвитку потрібно:

• стежити за якнайкращою практикою;

• узагальнювати результати власного досвіду;

• залучитися до інших областей роботи;

• залучитися до розробки політики фірми;

• планомірно використовувати внутрішні навчальні матеріали;

• систематично організовувати курси, семінари тощо

Багато фірм створюють бланки особистого розвитку. З них працівник повинен чітко дізнатися завдання власного розвитку в плановому періоді. У бланках відображаються: цілі розвитку і очікуваний результат; які дії повинні бути зроблені і коли; необхідна підтримка і фіксація вже зроблених дій.

На цих бланках і планах слід відобразити: які знання і навички збираєтеся придбати; якого рівня компетентності збираєтеся досягти; які цілі вашого навчання; як ви досягнете своїх цілей; які ресурси вам необхідні (книги, матеріали, лекції і т.д.); як ви доведете, засвідчите, що навчалися.

49. Підвищення кваліфікації працівників.(пкп)

Підвищення кваліфікації робітників — це професійно-технічне навчання, що дає змогу розширювати й поглиблювати здобуті знання, уміння й навички на рівні вимог виробництва чи сфери послуг. Плануванню підвищення рівня кваліфікації робітників в організації має передувати робота служби управління персоналу з аналізу ефективності використання робочої сили в структурних підрозділах у розрізах професій та рівнів кваліфікації, причин зниження середнього розряду робочих, відставання розряду робочих від розряду робіт, виникнення браку продукції з вини робітників, а також нераціонального використання фонду робочого часу та ін.

Мета ПКП: виявити тих, хто має потенціал розвитку, і забезпечити спадкоємність керівництва.

ПКП припускає 3 основні дії:

• Аналіз існуючих і майбутніх потреб керівництва

• Оцінка відповідних і потенційних навиків і ефективності

• Розробка стратегій і планів для задоволення цих потреб

Підходи до підвищення кваліфікації керівників:

• Формальний підхід (бюрократичні організації)

• Креативний або неформальний підхід (дії надаються самим менеджером)

• Інтегрований підхід (базується на поєднанні попередніх двох і наступних 5 керівних принципах: реальність управління; актуальність; саморозвиток; навчання на досвіді і стандартна підготовка)

Підвищення кваліфікації керівників і фахівців здійснюється для вдосконалення знань, умінь і навичок за наявною спеціальністю, оволодіння новими функціональними обов’язками й особливостями трудової діяльності в умовах ринкових відносин, освоєння основ менеджменту, маркетингу, удосконалення навичок управління сучасним виробництвом, раціональної й ефективної організації праці тощо.