1. Методологічні аспекти менеджменту персоналу

Менеджмент персоналу – це найбільш ефективний спосіб залучення персоналу до досягнення цілей організації.

Провідними цілями менеджменту персоналу є:

• підвищення ефективності функціонування організації;

• поліпшення якості трудового життя персоналу.

Таким чином, менеджмент персоналу як об’єктивне соціальне явище має три грані, розвивається за трьома векторами:

• як сфера практичної професійної діяльності;

• як навчальна дисципліна;

• як галузь науки

Менеджмент персоналу як навчальна дисципліна

Вивчення дисципліни “Менеджмент персоналу” базується на знанні таких дисциплін, як: політ. економія; економіка підпр.; менеджмент; фінанси; економіка праці; управління трудовими ресурсами; організація праці; трудове право.

Менеджмент персоналу як предмет наукових досліджень

Наукові дослідження актуальних проблем менеджменту персоналу здійснюють інститути Національної академії наук України, Міністерства праці та соціальної політики, галузеві науково - дослідні установи, кафедри вищих навчальних закладів.

До числа актуальних проблем менеджменту персоналу, які потребують постійного науково – методичного супроводження належать зокрема:

• соціально – психологічні аспекти трудової діяльності та управління людьми на виробництві;

• забезпечення конкурентоспроможності персоналу;

• вдосконалення методів нормування праці;

• вдосконалення методів планування чисельності різних категорій персоналу;

• оцінювання персоналу і претендентів на вакантні місця в організації;

• мотивація та стимулювання;

• зміцнення соціального партнерства в організації.

2.Сутність менеджменту персоналу й напрями його розвитку

Менеджмент персоналу – це найбільш ефективний спосіб залучення персоналу до досягнення цілей організації.

Менеджмент персоналу (напрями розвитку)

• як сфера практичної професійної діяльності;

• як навчальна дисципліна;

• як галузь науки

Менеджмент персоналу – це вплив однієї особи або групи осіб відповідно на особу або групу осіб для виконання дій, які відповідають досягненню поставленої мети з прийняттям менеджером відповідальності за наслідки цього впливу.

Менеджмент персоналу — відносно молода наука.

Менеджмент персоналу як наука існує на двох рівнях:

• теоретичному (мета — одержання нових знань шляхом опису і класифікації явищ, встановлення причинно-наслідкових, функціональних взаємозв'язків і закономірностей між ними);

• прикладному (управління персоналом займається питаннями зміни і перетворення реальних виробничих ситуацій, розробкою конкретних моделей, проектів і пропозицій для підвищення ефективності використання робітників).

Предметом МП є вивчення стосунків працівників у процесі виробництва з точки зору найбільш повного та ефективного використання їх потенціалу в умовах функціону­вання виробничих систем.

Основний зміст МП - планування, формування, роз­поділ, перерозподіл і раціональне використання людських ресурсів на виробництві; з цієї точки зору розгля­дає­ться аналогічно до управління ма­теріально-речовими елементами виробництва.

Суб’єктами МП є посадові особи, причетні до виконання загальних функцій менеджменту: планування, орга­нізації, мотивації, контролю, а також специфічних функцій зале­жно від займаної посади.