- •Київський національний університет
- •“Організація продовольчого забезпечення”
- •Сучасна організація продовольчого забезпечення.
- •Обов’язки посадових осіб продовольчої служби.
- •Глава 2 Нормування забезпечення продовольством, технікою та майном продовольчої служби.
- •Нормування забезпечення продовольством.
- •Заміна продуктів.
- •Нормування забезпечення технікою та майном продовольчої служби
- •Глава 3
- •Порядок забезпечення продовольством. Постачання хлібопродуктів.
- •Мука та крупи.
- •Постачання хліба.
- •Постачання картоплі та овочів свіжих та перепрацьованих.
- •Поставка інших продовольчих товарів.
- •Рибопродукти.
- •Бакалійні продукти.
- •Порядок постачання техніки та майна.
- •Командир частини
- •Глава 2
- •Нормування забезпечення продовольством
- •Заміна продуктів
- •Нормування забезпечення технікою та майном продовольчої служби
- •Глава 4 продовольча тара Призначення та класифікація продовольчої тари
- •Прийом та повернення дерев'яної, картонної і скляної тари
- •Прийом і повернення тканевих мішків
- •Зберігання тари
- •Заходи щодо подальшого удосконалювання існуючої і розробці нової тари.
- •Глава 5 Влаштування, устаткування і утримання продовольчого складу військової частини.
- •Збереження продовольства. Кількісна і якісна зміна продуктів у процесі збереження.
- •Збереження борошна і крупи.
- •Збереження макаронних виробів.
- •Збереження хліба й сухарів.
- •Збереження цукру.
- •Збереження чаю, кави, какао і шоколаду.
- •Зберігання тари.
- •Збереження техніки і майна продовольчої служби.
- •Глава 6 Продовольче забезпечення військової частини. Вимоги керівних документів по забезпеченню продовольством військовослужбовців.
- •Забезпечення продовольством усіх категорій військовослужбовців. Способи військового забезпечення.
- •Особливості забезпечення авіаційних частин.
- •Глава 8 Планування і контроль господарської діяльності продовольчої служби військової частини. Планування господарської діяльності служби.
- •Контроль господарської діяльності продовольчої служби.
- •Методика здійснення контролю господарської діяльності продовольчої служби.
- •Порядок складання, оформлення і ведення облікових документів.
- •Глава 10 Утрати матеріальних засобів по продовольчій службі, списання техніки та майна продовольчої cлужби.
- •Види втрат продовольства і порядок їхнього списання.
- •Природний збиток продовольства і порядок його списання.
- •Списання техніки та майна продовольчої cлужби
- •Матеріальна відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі.
- •Повна та підвищена матеріальна відповідальність.
- •Визначення розміру шкоди та порядок її відшкодування.
- •Обставини, що виключають матеріальну відповідальність.
- •Порядок списання техніки служби.
- •Порядок списання майна продовольчої служби по інспекторським свідоцтвам та за рахунок винуватих.
- •Глава 11 Прийом і здача справ і посади начальником продовольчої служби військової частини Порядок прийому і здачі справ і посади начальником продовольчої служби військової частини (з'єднання)
- •Порядок прийому і здачі справ і посади начальником хлібозаводу (хлібопекарні)
- •Документальне оформлення прийому і здачі справ і посади
Списання техніки та майна продовольчої cлужби
Військове майно, закріплене за військовими частинами, є державним майном. Військовослужбовці ЗС України повинні ретельно його зберігати. До військового майна належать усі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, паливо-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне та інше майно, а також кошти.
Неохайне відношення до матеріальних засобів знижує бойову готовність, є порушенням законів та військової дисціпліни. Винні у цьому військовослужбовці підлягають дисціплінарній, матеріальній та передбаченої законом карної відповідальності.
Матеріальна відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі.
Матеріальна відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі об’явлена Наказом Міністра Оборони України 1995 року №201 “Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі”. Це Положення призване сприянню підвищення відповідальності військовослужбовців за збереження матеріальних засобів, посиленню Контролю за станом обліку та збереження військового майна, правильності оформлення та законності списання матеріальних засобів та коштів. Обов’язок кожного командира та начальника не залишати без діяння ні одного випадку крадіжок, безхозності, неправомірного знищення та пошкодження військового майна, добиватися своечасного відшкодування винними нанесеної шкоди.
Військовослужбовці і призвані на збори військовозабов’язані несуть матеріальну відповідальність за наявністю:
заподіяння прямої дійсної шкоди;
противоправної їх поведінки;
наявності причинного зв’язку між противоправною поведінкою і настанням шкоди;
наявності вини у заподіянні шкоди.
Противоправною визначається така поведінка (дія, або бездійність) військовослужбовця чи призваного на збори військовозабов’язаного, коли він не виконує (недбано виконує) свої службові обов’язки.
Військовослужбовець, чи призваний на збори військовозабов’язаний визначається винним у заподіяній шкоді, якщо противоправне діяння вчиненим умісно чи з необережності. Відшкодування шкоди військовослужбовцями і призваними на збори військовозабов’язаними проводиться незалежно від притягнення їх до дисциплінарної чи кримінальної відповідальності за дію (бездіяльність), якою державі було заподіяно шкоди.
У разі притягнення особи , яка заподіяла матеріальну шкоду державі, до кримінальної відповідальності командир (начальник) військової частини забов’язаний подати щодо неї цивільний позив до суду, на суму невідшкодованої шкоди.
Час, протягом якого винного військовослужбовця чи призваного на збори віськовозабов’язаного може бути притягнуто до матеріальної відповідальності, не може перевищувати строків позивної давності, встановлених чинним законодавством.
Військовослужбовці і призвані на збори військовозабов’язані, діями яких заподіяно шкоду державі можуть добровільно відшкодувати її повністю або частково. Ці особи за згодою командира ( начальника) військової частини можуть відповнити нешкоджене майно.
Відшкодування шкоди натуральним рівноцінним майном не допускається в разі втрати чи пошкодження зброї, боєприпасів, спеціальної техніки тощо, які не можуть перебувати у власності громадянина.
Військовослужбовці і призвані на збори військовозабов’язані у разі заподіяння з їх вини третім особам шкоди, яку було відшкодовано відповідно до чинного законодавства військовою частиною, забов’язані відшкодувати її військовій частині у порядку, передбаченому цим Положенням та цивільним законодавством України.
Залежно від того, навмисно чи необережно заподіяну шкоду, а також з урахуванням суспільної небезпечності дії (бездіяльності) винної особи та обставин, за яких заподіяно шкоду, і вартості майна до військовослужбовців і прзваних на збори військовозабов’язаних застосовується повна або обмежена відповідальність.
Нагляд за додержанням і правильним застосуванням цього Положення здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
Обмежена матеріальна відповідальність.
Військовослужбовці і призвані на збори військовозабов’язані за шкоду, заподіяну недбалим виконанням ними службових обов’язків, передбачених військовими статутами, порадниками, Інструкціями та Іншими нормативними актами, несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше місячного грошового забезпечення.
Військові будівельник військово-будівельних частин, окремих батальйонів і рот у випадках, передбачених цим пунктом, несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше середньомісячної заробітної плати. За пошкодження, псування або затрату через необережність майна, виданого військовослужбовцям і призваним на збори військовозабов’язаним на період зборів в особисте користування, вони несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше тримісячного грошового забезпечення.
Командири (начальники) військових частин за шкоду, заподіяну державі їх підлеглими, несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше тримісячного грошового забезпечення, якщо вони своїми розпорядженнями порушили встановлений порядок обліку, зберігання, використання, перевезення військового майна.
У разі, якщо командири (начальники) військових частин не вжили належних заходів, передбачених військовими статутами, порадниками, Інструкціями та Іншими нормативними актами щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню військового майна або щодо притягнення винних до відповідальності, вони несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше місячного грошового забезпечення.
Прапорщики, мічмани та офіцерський склад за шкоду, заподіяну з їх вини через простої вагонів, суден і автомобілів, несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше тримісячного грошового забезпечення.
