Зберігання тари

У продовольчих складах військових частин тара повинна зберігатися в спеціально обладнаних приміщеннях: сараях, навісах, коморах. Вивільнювана тара очищається від залишків продуктів, просушується, ремонтується й укладається на збереження. Бочки й шухляди укладаються на стелажі (підтоварники) щільно друг до друга, окремо по видах і якісних показниках. Бочки заливні і сухотарні, крім того, групуються по місткості й виду деревини. Плодоовочева інвентарна тара укладається в окремий штабель. У бочках перед укладанням зняті днища й обручі ставляться на місце. Мішки в міру їхнього звільнення приводяться в порядок: вибиваються від пилу, очищаються від бруду, тестової й цукрової кірки, ремонтуються, а вологі - просушуються; після цього сортуються по призначенню, видам тканини, категоріям. Підготовлені мішки укладаються в пачки по 20 шт. Порожні мішки зберігаються в критих сухих приміщеннях на чистих напільних чи полочних стелажах окремо від продовольства.

Збереження порожньої тари в одному приміщенні з продовольством не дозволяється. Тара власна зберігається окремо від зворотної. Для розкриття тари на складі військової частини необхідно, мати спеціальний інструмент і пристрої: лапи, кліщі, молотки, гайкові ключі, залізні і дерев'яні набійки для обручів, ножі й ножиці, голки, нитки, шпагат і мотузки.

Псування і передчасний вивід з обігу тари відбувається головним чином із причин неправильного поводження з нею, порушення правил заощадження при транспортуванні й розкритті, а також при неправильному її збереженні. З метою заощадження дерев'яної тари забороняється: при її розкритті застосовувати сокири, ломи, гирі, витягати дно бочок, не знявши упорного обруча; заламувати кришку шухляди після витягу цвяхів з одного кінця; кидати шухляди й бочки з плеча. Для збереження і попередження псування мішків з-під хлібопродуктів і цукру забороняється: використання їх для збереження і перевезення картоплі, овочів, солі, будівельних матеріалів; застосування при вантажно-розвантажувальних роботах гачків; кидання мішків із продукцією й переміщення їх волоком, навантаження в забруднені транспортні засоби, перевезення у відкритому транспорті без укриття брезентами; розкриття мішків неспеціальними ножами; добір проб способами, що приводять до псування мішків. Одним із реальних заходів для заощадження тари, збільшення термінів її експлуатації й обігу є своєчасний її ремонт і повернення.

Заходи щодо подальшого удосконалювання існуючої і розробці нової тари.

В Україні проводиться велика науково-дослідна й дослідно-конструкторська робота з удосконалювання існуючої і розробці нової тари, головною задачею якої є посилення захисних властивостей усіх видів тари. Удосконалювання дерев'яної шухлядної тари йде по шляху зменшення її маси й вартості. Це досягається за рахунок застосування більш легких матеріалів, зменшення товщини дощечки, використання менш коштовних сортів деревини, застосування деревностружечних і деревноволокнистих плит. Крім того, проводяться роботи в напрямку збільшення обігу тари шляхом створення багатообігових дощатих і фанерних розбірно-складних шухляд цільового призначення: для транспортування риби, харчових концентратів, ранньої й кольорової капусти, огірків, цибулі й ін. Така розбірна шухлядна тара істотно скоротить витрати по її збереженню й транспортуванню. Тарна промисловість освоює виробництво бочок із волокнистих матеріалів рослинного походження з проклейкою синтетичними смолами. Використання дешевих і недефіцитних матеріалів дасть можливість автоматизації виробництва і при масовому виготовленні дозволить знизити вартість бочок у три-чотири разів у порівнянні з дерев'яними. До дерев'яної тари відносяться також розроблені і впроваджувані в народне і військове господарство розбірні і складні контейнери, призначені для перевезення й збереження картоплі й овочів. Контейнерна система в кілька разів скорочує втрати і зберігає якість продукції. Широке застосування гофрованого й суцільного склеєного картону в якості нових тарних матеріалів дозволило створити конструкції продовольчої тари зі значними технологічними й економічними перевагами в порівнянні з дерев'яною: у два рази зменшилася вартість виготовлення, у три рази - витрата деревини, у три-чотири разів - маса тари на одиницю затареної продукції; істотно знизилася відносна вартість тари, тобто витрати по обігу тари на одиницю затареного продукту. Збереження й транспортування картонних шухляд у виді аркушів-заготівель скорочують потребу в складських площах і транспортних засобах. Питома вага картонної тари в загальному обороті тари в народному господарстві увесь час зростає.

Практична потреба народного господарства і військ у тарі вимагає подальшого її удосконалювання в напрямку її уніфікації й забезпечення герметичності у несприятливих кліматичних умовах, а також при застосуванні засобів масової поразки у воєнний час до продовольчої тари пред'являються специфічні вимоги. Основною такою вимогою є підвищення захисних властивостей тари. Дослідно-конструкторські роботи з посилення захисних властивостей усіх видів тари йдуть у напрямку широкого використання полімерних матеріалів.

Одним із важливих заходів щодо удосконалювання існуючої тари є здійснення плану державної стандартизації і міжгалузевої уніфікації тари, а також тарних матеріалів, призначених для упакування продовольства в системі галузей харчової промисловості.