199

Третяк А. М. Історія земельних відносин і землеустрою в Україні:

Навчальний посібник. - К.: Аграрна наука, 2002. - 280 с.

Монографія, що пропонується, — перший український навчальний посібник такого типу. В ньому на основі аналізу численних документальних джерел розкриваються земельні відносини і землеустрій на території України у XVII - XX ст. та їхній розвиток у період незалежності нашої держави. Розкрито теоретичні передумови формування сучасних земельних відносин ринкового типу, роль у цих процесах землеустрою.

Для студентів, аспірантів і викладачів землевпорядних факультетів, а також широкого кола фахівців у галузі земельних відносин і землеустрою.

Tretyak A.N. History of land relations and land survey in Ukraine:

Manual. -Kiev, Agrarian science, 2002. - 280 p.

The monography is the first Ukrainian manual in its sphere. On the analysis of numerous documentary sources, it were opened the land use relations and land survey on the territory of Ukraine in XVII - XX centuries and its development during the period of independence of our country. It is shown the theoretical preconditions of formation of modern land relations of market type, and role of land survey in its development.

For students, postgraduate students and lecturers of land management faculties, as well as for other different specialists in the branch of land management and land survey.

Л. Я. Новаковський — доктор економічних наук, професор, академік УААН, заслужений діяч науки і техніки України;

В. М. Трегобчук — доктор економічних наук, професор, академік УААН, заслужений діяч науки і техніки України.

Рекомендовано до друку вченою радою факультету землевпорядкування Національного аграрного університету 14 листопада 2001 р. (протокол № 2)

_Т3704010100-04 Без оголошення 2002

ІЗВК 966-540-147-5

© А. М. Третяк, 2002

Передмова

Досвід історії України і багатьох країн світу свідчить, що реформи, пов'язані з приватною власністю на землю ставали економічним важелем, здатним примусити ефективно запрацювати господарські механізми на всіх етапах розвитку продуктивних сил. Однак проведення перетворень ускладнюється багатьма чинниками, серед яких — слабка методична підготовка реформи, різні підходи до її здійснення, відсутність чіткої правової бази і т. п. Відповідь на деякі з цих питань дає історичний огляд реформ земельних відносин на території України в дореволюційній Росії (1861), ще через півстоліття Столипінської, а згодом — в Радянській і пострадянській Україні.

Історія вчить, що серцевиною відомих аграрних реформ була земельна реформа, з її простою і зрозумілою для всіх суттю: такою зміною власника землі, за якої вона потрапляла до рук тих, хто може її ефективно обробляти і дбати про її збереження. Цей принцип став визначальним і в наших умовах. Будь-який відступ від нього робить земельну реформу безпредметною, непотрібною і шкідливою, оскільки зневірює селян у тому, що вона здійснюється в їхніх інтересах. Тому відпрацювання земельних аспектів має бути особливо ретельним і обов'язковим, з урахуванням історичного розвитку окремих територій і регіонів.

Відновлення приватної власності на землю ставить на інший, вищий рівень землеустрій. Межування земельної власності є актом безумовним і необхідним на всіх етапах людського розвитку. Лише в початкову епоху розселення людей на будь-якій території кожен землероб мав можливість займати такий простір землі, який він міг обробляти своїми силами. Як тільки збільшується населення, цей земельний простір зникає, з'являється необхідність відокремлення однієї земельної ділянки від іншої. Це розмежування проводиться спочатку за згодою і силами тих власників земельних ділянок, які в цьому заінтересовані, але держава в особі влади швидко бере під свій захист встановлення меж і призначає відповідальність за їхнє порушення.

Державна влада завжди зацікавлена в тому, щоб землеволодіння розмежовувались у певному порядку, щоб на кожне землеволодіння була інформація про розмір, склад угідь і їхню якість. Тому вона бере під свій захист уже встановлені межі між окремими земельними ділянками і, коли виникає необхідність, їхнє відновлення, організацію соціальне, економічно й екологічно ефективного використання земель. Цей процес називається землеустроєм і на певних історичних етапах відіграє значну роль у розмежуванні, закріпленні та організації ефективного використання земельної власності.

Історичний досвід показує, що при проведенні земельної реформи особливу увагу необхідно звернути і на виявлення закономірностей зміни форм землеволодіння і землекористування, мети і завдання землеустрою, який проводиться державою у тісному зв'язку зі змінами земельних відносин.

З часу проголошення земельної реформи у незалежній Україні (Постанова Верховної Ради України від 18 грудня 1990 р. ) питання реформування земельних відносин не переставали бути предметом дискусій. Таке ставлення до цього суспільства і вчених є закономірним, оскільки земельні відносини у зв'язку з їхнім реформуванням порушують важливі сторони господарського і побутового укладу українського народу. Вони спрямовані на докорінну зміну укладу життя села.

З прийняттям Конституції України (28. 06. 1996) та нової редакції Земельного кодексу України (25. 10. 2001) земля є об'єктом права приватної, державної та комунальної власності. Отже, в Україні остаточно закріплено перехід до різноманітності форм власності та гарантій їх захисту державою.

Вивчення історії земельних відносин і землеустрою є необхідним елементом підготовки висококваліфікованих спеціалістів у галузі землеустрою, земельного кадастру та земельних відносин, оскільки використання і охорона земель повинні грунтуватись на аналізі їхнього розвитку та об'єктивній оцінці раніше існуючих уявлень про суть земельних відносин і землеустрою, їхній зміст і форми прояву.

Знання історії своєї спеціальності, крім того, є елементом професійної культури.

Ця книга — перший український посібник з історії земельних відносин і землеустрою в українській землевпорядній і економічній науках. Тому пропозиції щодо поліпшення структури і змісту книги будуть із вдячністю сприйняті та враховані при перевиданні.

Книга для студентів, аспірантів і викладачів землевпорядних факультетів, а також буде корисною для слухачів курсів підвищення кваліфікації та широкого кола фахівців у галузі земельних відносин і землеустрою.