Тести до модуля 2

1. Кон’юнктура (лат. conjuncture, від cоnjungo – з’єдную) – це:

а) сукупність умов, збіг обставин, що можуть впливати на хід, розвиток певної справи;

б) поєднання певних чинників, що забезпечують розвиток фізичних явищ;

в) поєднання дій фахівців у дослідженні певного економічного явища;

г) поєднання чинників, які зумовлюють продаж досліджуваного товару.

2. Поняття кон’юнктури товарного ринку потрібно трактувати з погляду:

а) економічних категорій прибутку, рентабельності, витрат;

б) філософських категорій причинно – наслідкового зв’язку;

в) психологічних категорій, які пояснюють дії суб’єктів ринку;

г) логіки, правил трактування понять.

3. Якоб мірою філософської категорії причини і наслідки стосуються кон’юнктури ринку?

а) кон’юнктура товарного ринку є наслідком дій певних причин;

б) кон’юнктура товарного ринку є причиною дальших дій учасників ринку;

в) кон’юнктура товарного ринку – це перелік причин та наслідків конкретних дій учасників ринку.

4. Поняття «кон’юнктура товарного ринку» - це:

а) умови продажу товарів;

б) умови продажу товарів залежно від плану;

в) економічна ситуація на ринку товару, що характеризується конкретними економічними та соціальними показниками;

г) кількісні та якісні міни попиту і пропонування, а також інших показників.

5. Стан кон’юнктури товарного ринку можна оцінити за допомогою:

а) комплексу економічних та соціальних показників;

б) одного системного, інтегрального показника;

в) серії економічних показників;

г) серії соціальних показників

6. Стан кон’юнктури товарного ринку можна оцінити за допомогою критеріїв:

а) кількісних та якісних;

б) економічних та соціальних;

в) постійних та тимчасових;

г) формалізованих та номінальних.

7. Кон’юнктуру товарного ринку не можна визначити як:

а) певне співвідношення між попитом та пропозицією як по окремих товарах і їхніх групах, так і по товарній і грошовій масі в цілому на ринку або в його сегменті;

б) соціально – економічні, торгово – організаційні й інші умови реалізації товарів, які складаються у певний період часу й у конкретному місці;

в) результат взаємодії факторів і умов, що визначають структуру, динаміку і співвідношення попиту, пропозиції і цін на товари і послуги;

г) найвигідніші для виробника умови продажу товарів певної групи в конкретному місці й у даний період часу;

д) сукупність факторів і параметрів, що характеризують поточний стан економіки в даний період.

8. Ринок вивчається з метою:

а) вдало вступити в конкурентну боротьбу;

б) зниження ризику не реалізації продукції;

в) скористатися кон’юнктурою, яка сприятливо складається;

г) розробки тактики поведінки фірми шляхом вибору в безлічі потенційних ринків таких, котрі можуть бути пріоритетними для підприємства і його товарів, на яких ефективніше можна досягти комерційного успіху;

д) усе перераховане вище вірно.

9. Ринкове явище, яке характеризується розміром, частотою та динамікою угод на ринку, а також станом портфеля замовлень – це:

а) кон’юнктура ринку;

б) динаміка ринку;

в) ділова активність на ринку.

10. З погляду можливостей досягнення фірмою своєї мети на ринку кон’юнктуру можна оцінювати:

а) як сприятливу;

б) несприятливу;

в) невизначену;

г) варіанти відповідей п.1, 2 є правильними.

11. Сприятливу для фірми кон’юнктуру товарного ринку слід розглядати з погляду задоволення нею запитів клієнтів, тому що:

а) в іншому разі сприятлива кон’юнктура може бути явищем тимчасовим;

б) інакше ринок цього товару може привабити інші фірми, що дуже посилить конкуренцію;

в) урахування фірмою тільки її власних інтересів може призвести до суспільного осуду;

г) відповіді п.1 – 3 є правильними.

12. До критеріїв оцінки кон’юнктури економічного спрямування не належить:

а) відповідність товарних залишків нормативу;

б) витрати часу на купівлю товарів;

в) збалансованість попиту та пропонування;

г) виконання передбачених фінансово – економічних показників.

13. Критерії оцінки стану кон’юнктури товарного ринку називають економічними, оскільки:

а) кінцева мета дослідження кон’юнктури полягає в задоволенні економічних інтересів фірми;

б) їхню сутність виражено через економічні категорії попиту, ціни та ін.;

в) оцінюється власне економічний бік кон’юнктури товарного ринку;

г) у переліку нема правильної відповіді.

14. Збалансованість товарної пропозиції та попиту визначається:

а) і кількісними, і якісними показниками;

б) тільки кількісними показниками;

в) тільки якісними показниками;

г) показниками соціального спрямування.

15. Назвіть показники, які характеризують не кількісний, а якісний бік збалансованості товару на ринку:

а) коефіцієнт асортиментної збалансованості та стійкості асортименту;

б) коефіцієнт оновлення та стабільності асортименту;

в) коефіцієнт широти асортименту та комплектності партії;

г) усі названі показники.

16. Коефіцієнт стабільності асортименту за абсолютною величиною і знаком може бути:

а) меншим від одиниці і негативним;

б) меншим від одиниці і позитивним;

в) більшим за одиницю і позитивним;

г) більшим за одиницю і негативним.

17. Який з наведених нижче показників характеризує якісний бік збалансованості (на рівні асортиментної позиції)?

а) коефіцієнт збалансованості ринку;

б) коефіцієнт еластичності попиту;

в) коефіцієнт асортиментної забезпеченості та оновлення асортименту;

г) у переліку немає правильної відповіді.

18. Визначити збалансованість пропонування та попиту щодо асортименту рекомендується на ріні населеного пункту, тому що:

а) виявлений дисбаланс можна ліквідувати, запропонувавши ті назви товару, яких бракує;

б) окремі назви товару, які користуються попитом в одному населеному пункті, можуть бути незатребуваними в іншому;

в) відповіді п. 1, 2 є правильними;

г) на вищому рівні збалансованість не можна визначити.

19. Якщо зростання продажу товарів, зростання товарних запасів випереджають приріст заощаджень населення, то торгову кон’юнктуру називають:

а) сприятливою;

б) несприятливою;

в) на підставі цих даних не можна дати відповіді;

г) за певних обставин сприятливою, а за інших – несприятливою.

20. Сприятливою можна назвати кон’юнктуру товарного ринку, якщо:

а) обсяги продажу товару випереджають його виробництво в країні;

б) виробництво товарів розвивається більш прискореними темпами ніж їх продаж;

в) темпи зростання як продажу, так і виробництва товарів є однаковими;

г) цих двох показників недостатньо для відповіді на запитання.

21. Прогнозування та планування – це:

а) категорії одного процесу управління;

б) практично тотожні операції та рішення;

в) категорії, якими користуються різні економічні системи;

г) бажані, але не обов’язкові для фірм (особливо малого бізнесу) категорії.

22. У часовому вимірюванні:

а) планування передує прогнозуванню;

б) прогнозування передує плануванню;

в) планування і прогнозування виконуються одночасно;

г) черговість планування і прогнозування залежить від конкретних обставин.

23. Відмінність прогнозування та планування полягає:

а) у різних об’єктах;

б) застосуванні прогнозування для передбачення імовірнісних (випадкових) процесів;

в) використанні прогнозування як для імовірнісних, так і для детермінових явищ;

г) відповіді п. 1 – 3 доповнюють одна одну.

24. Якщо прогноз (на відміну від плану) завжди є неоднозначним, то його практичну цінність можна забезпечити через розрахунок:

а) додаткових показників, здатних певною мірою підвищити однозначність прогнозування;

б) довірчого інтервалу прогнозу;

в) його вірогідного варіанта за спеціальною методикою;

г) відповіді п.1, 3 є правильними.

25. Динамізм середовища функціонування фірми здатний впливати на якість прогнозування продажу товарів фірми, і це значною мірою пояснюється:

а) впливом факторів макросередовища маркетингу;

б) цілеспрямованими діями на ринку національних фірм – конкурентів;

в) експортно – імпортною політикою держави і можливість впливу міжнародного ринку;

г) кожний з варіантів відповіді доповнює інші.

26. Яке з названих нижче явищ передусім покладається в основу прогнозування обсягу продажу товару?

а) взаємозв’язок явищ;

б) інерційність розвитку явищ;

в) діалектика розвитку;

г) комплексність та послідовність розвитку.

27. Якщо план на відміну від прогнозу є творчим процесом побудови майбутнього, то цьому сприяють:

а) залежність виконання планів від інтенсивності праці співробітників компанії;

б) обов’язковість планів, опрацювання заходів з їх виконання, контроль та система заохочування до виконання планів;

в) спеціальні методики планування, здатні передбачити в деталях елементи майбутнього об’єкта планування;

г) рівень кваліфікації фахівців, безперервність процесу планування та обов’язковість контролю за його виконанням.

28. На яких принципах базується прогнозування?

а) урахування тенденцій та закономірностей, які випливають з достатньо повної та точної інформації;

б) включення найвпливовіших факторів, що зумовлюють розвиток прогнозованого явища;

в) запобігання суб’єктивізму як у збиранні інформації, так і у формуванні висновків;

г) відповіді п. 1 – 3 доповнюють одна одну.

29. Чого не можна спрогнозувати, коли йдеться про соціальний об’єкт прогнозування в контексті маркетингової діяльності фірми?

а) соціальну структуру суспільства і його поведінку на споживчому ринку;

б) переважаючі в суспільстві цінності, стилі, смаки;

в) незадоволення соціальною політикою в державі;

г) потреби, попит окремих соціальних груп населення.

30. Прогноз демографічної ситуації в містах стосується передусім бізнесових інтересів:

а) міжнародних корпорацій;

б) національних компаній;

в) фірм цих міст;

г) усіх суб’єктів бізнесу (незалежно від їхнього масштабу), які мають певні інтереси в цих містах.

31. В яких випадках скористатися нормативним методом прогнозування неможливо?

а) для розрахунку прогнозу обсягів туристичних послуг в країні;

б) для прогнозування кількості населення, його частки, яка палить цигарки;

в) для прогнозування витрат пального легковими конкретної сім’ї;

г) у всіх випадках, якщо з різних причин відсутні нормативні показники.

32. Процес перенесення закономірностей і тенденцій, що склалися у попередній період, на майбутнє – це:

а) метод інтерполяції;

б) метод екстраполяції;

в) метод стандартного моделювання.

33. Некількісним методом прогнозування збуту є:

а) метод множинної регресії;

б) кореляційний аналіз;

в) метод очікувань покупців.

34. Головною вадою об’єднаної оцінки прогнозу збуту торговим агентам є:

а) зниження планових показників збуту;

б) тривалість оцінювання;

в) інтуїтивність оцінювання.

35. Метод Дельфі передбачає використання:

а) математичних методів і відповідних розрахунків;

б) інструментарію експертного опитування великої групи експертів;

в) опитування невеликої групи експертів.

36. Пошук і використання рівняння, що відображає залежність майбутніх обсягів збуту від набору незалежних змінних, - це метод:

а) множинної регресії;

б) кореляційного аналізу;

в) стандартного розподілу ймовірностей.

37. Експертні оцінки у прогнозних розрахунках застосовуються переважно тоді, коли:

а) прогнозуються показники, інформація з яких за минулий період відсутня;

б) необхідно передбачити зовсім нові явища на ринку або в інших сферах маркетингової діяльності, з якими ще не стикалися на практиці;

в) доступні інші методи прогнозування виявляються непридатними;

г) відповідь п.1 – 3 правильні.

38. Порівняно з іншими метод експертних оцінок щодо надійності, точності прогнозу:

а) значно поступається;

б) можливо й поступається, але за певних обставин;

в) зовсім не поступається, якщо здійснюється кваліфіковано;

г) навпаки у багатьох випадках цей метод значно надійніший.

39. Сутність методу експертних оцінок у прогнозуванні продажу товару полягає:

а) в організації колективного обговорення проблеми фахівцями і визначенні прогнозу продажу;

б) інтуїтивно – логічному аналізі проблеми і кількісній оцінці результатів суджень експертів;

в) використанні особливих знань учених, які допомагають їм бачити розвиток явища.

40. Застосування методу експертних оцінок прогнозування продажу товарів пояснюється:

а) неможливістю описування за допомогою символів і формул процесу формування попиту на товар;

б) труднощами збирання вихідної інформації;

в) наявністю недостатнього пропонування товару, для якого розраховується прогноз, або товару, що замінює його;

г) усі відповіді є правильними.

41. Об’єктивне ймовірне судження про динаміку найважливіших характеристик ринку та альтернативні варіанти їх за умов виконання сформульованих гіпотез – це:

а) прогноз товарного ринку;

б) стан товарного ринку;

в) характеристика товарного ринку.

42. Метод екстраполяції часової тенденції в розрахунках прогнозу означає:

а) виявлення тенденцій розвитку явища в минулому періоді;

б) поширення виявлених тенденцій (з допомогою належної методики) на майбутнє;

в) припущення, що продаж будь – яких товарів здійснюється за схемою, яка враховує залишки минулого, основи теперішнього та початки майбутнього;

г) відповіді п. 1 – 3 доповнюють та пояснюють сутність методу.

43. Екстраполяція – це:

а) наближений розрахунок за значеннями показників рядів динаміки інших значень, що містяться поза цими рядами;

б) визначення значень показників ряду динаміки в середині ряду;

в) розрахунок значень тих показників рядів динаміки, яких бракує;

г) у переліку нема правильної відповіді.

44. Графі чек зображення динаміки продажу товару в базовому періоді необхідне:

а) для виявлення характеру тенденції продажу товару;

б) безпосередніх розрахунків прогнозу;

в) порівнювання кількісних даних продажу товару фірми з аналогічними даними інших фірм;

г) підтвердження наявних тенденцій продажу товару.

45. Очевидною перевагою застосування математичної моделі в розрахунках прогнозу є:

а) застосування досконалішого математичного апарату;

б) урахування всіх показників ряду динаміки продажу товару;

в) можливість використання для розрахунків комп’ютерну техніку;

г) відповіді п. 1, 3 є правильними.

46. Обов’язковими застереженнями щодо застосування методу екстраполяції часових тенденцій у прогнозних розрахунках є такі:

а) використовується тільки ля короткострокових прогнозів;

б) не застосовується для прогнозу продажу певних товарних груп чи за умов дефіциту;

в) не використовується за помічених аномалій під час продажу взаємозамінних товарів;

г) відповіді п. 1 – 3 доповнюють одна одну.

47. Прогнозування продажу товарів із застосуванням коефіцієнта еластичності ґрунтується на такому положенні теорії еластичності:

а) можливість прогнозування якісної зміни продажу залежно від відомої кількісної зімни фактора;

б) можливість прогнозування кількісної зміни продажу залежно від відомої якісної зімни фактора;

в) можливість прогнозування кількісної зміни продажу товару залежно від відомої кількісної зімни фактора;

г) у переліку нема правильної відповіді.

48. Кількісний показник еластичності – це:

а) коефіцієнт кореляції;

б) коефіцієнт детермінації;

в) коефіцієнт еластичності;

г) коефіцієнт Спірмена.

49. Якщо значення коефіцієнта еластичності попиту більше одиниці, то такий товар вважається:

а) нееластичним;

б) слабоеластичним;

в) високо еластичним.

50. Необхідність вивчення середовища діяльності фірми можна пояснити тим, що:

а) фірма – відкрита система;

б) ціна помилки є досить високою;

в) зовнішнє середовище є непередбачуваним і впливовим;

г) зовнішнє середовище є динамічним, складним та невизначеним.

51. Ранжуйте ознаки маркетингового середовища за їх значущістю (1 – невизначеність; 2 – динамічність; 3 – складність; 4 – взаємозв’язаність; 5 – непередбачуваність; 6 – контрольованість):

а) 1, 2, 3, 4, 5, 6;

б) 6, 5, 4, 3, 2, 1;

в) 3, 2, 1, 6, 5, 4;

г) це некоректна постановка запитання.

52. З поміж чинників середовища маркетингу до найнепередбачуваніших належить:

а) природні (наприклад потепління клімату на планеті);

б) економічні (наприклад зниження реальних доходів населення);

в) техногенні;

г) політичні (наприклад раптове обмеження іншою державою постачання енергоносіїв).

53. Вивчення діяльності конкурентів здійснюється для того, щоб:

а) іти за процвітаючими конкурентами: робити такі ж товари, використовувати таку ж стратегію і т.д.;

б) уникнути конкуренції шляхом виробництва товарів, відмінних від товарів конкурента, і для розробки власної стратегії;

в) орієнтуватися в питаннях цін на товари;

г) бути кокурентоздатними на новому ринку;

д) виявити незадоволені потреби покупців.

54. Поняття «конкуренція» найповніше характеризують такі ознаки:

а) боротьба виробників, торговців за ринки збуту;

б) форма розвитку продуктивних сил;

в) комерційне суперництво фірм;

г) відповіді п. 1 – 3 доповнюють одна одну.

55. Конкуренція як визначальне явище виробничої сфери та сфери послуг поширюється:

а) на лікувальні, профілактично - оздоровчі заклади;

б) навчальні заклади від приватних гімназій до всіх освітньо – кваліфікаційних рівнів вищої освіти;

в) заклади культури, музеї, картинні галереї, симфонічні оркестри;

г) заклади некомерційного спрямування, які ставлять за мету привернути увагу суспільства, громадян до своєї діяльності, послуг, продуктів праці.

56. Недобросовісна конкуренція – це:

а) копіювання форми товару;

б) випуск товару вищої якості та нижчої ціни;

в) використання товарного знака іншої фірми;

г) відповіді п. 1, 3 є правильними.

57. За Паризькою конвенцією з охорони промислової власності недобросовісна конкуренція – це:

а) дії, що призводять до поширення недостовірних відомостей про підприємство чи товар – конкурент;

б) свідоме поширення неправдивої інформації, здатної дискредитувати конкурента;

в) оприлюднення відомостей про параметри товару конкурента, способи його виготовлення, властивості, рівень якості, придатність для використання, які заводять в оману громадськість;

г) відповіді п. 1 – 3 доповнюють одна одну.

58. Нині споживчому ринку України властива конкуренція:

а) цінова;

б) більше цінова, ніж нецінова;

в) більше нецінова, ніж цінова;

г) нецінова.

59. У розвинених країнах Заходу спостерігається тенденція поширення таких методів конкурентної боротьби:

а) цінових;

б) більше цінових, ніж нецінових;

в) більше нецінових, ніж цінових;

г) нецінових.

60. Більше поширення на Заході нецінових методів конкуренції пояснюється тим, що:

а) зниження цін має певні межі;

б) зменшується кількість покупців, які реагують на зменшення ціни;

в) у колах покупців поширюються асоціації типу «низька ціна – низька якість»;

г) відповіді п. 1 – 3 доповнюють одна одну.

61. Які з нецінових методів конкурентної боротьби можна застосувати в торговельній сфері?

а) новизну товару;

б) високу якість товару;

в) високоякісне обслуговування покупців;

г) сучасну упаковку товару.

62. Який із методів конкурентної боротьби можна запропонувати підприємствам виробничої сфери?

а) удосконалення асортименту;

б) розвиток мережі товаропросування;

в) використання реклами та поліпшення після продажного обслуговування;

г) усі названі методи.

63. Як називається конкуренція між різними товарами, які задовольняють одну потребу?

а) функціональна;

б) предметна;

в) видова.

64. За родовою ознакою конкуренція поділяється на:

а) вільну і монополістичну;

б) монополістичну і цінову;

в) галузеву і міжгалузеву.

65. За головними формами вияву конкуренція поділяється на:

а) галузеву і міжгалузеву;

б) вільну і монополістичну;

в) товарну і цінову.

66. Знайдіть бажання – конкуренти:

а) соки «Галичина», напої «Кока – кола»;

б) престижна парфумерія, косметика, спеціальні столові та кухонні набори для проведення пікніка на природі;

в) синтетичні миючі засоби фірм «Аріель», «Тайд», «Дося»;

г) цигарки «Ротманз», «Мальборо», «Президент».

67. Дослідження бажань – конкурентів дає можливість фірмі виявити:

а) кількість потенційних покупців товарів фірми та забезпечити продаж цих товарів;

б) кількість покупців товарів фірми та прогнозувати рівень купівлі ними товарів;

в) кількість потенційних покупців товарів фірми та визначити заходи з маркетингу, яких необхідно вжити, щоб розраховувати на продаж цих товарів;

г) кількість потенційних покупців товарів фірми та заходи з маркетингу, яких необхідно вжити, щоб гарантувати купівлю цих товарів.

68. Що є початковим етапом прийняття рішень щодо придбання?

а) пошук інформації;

б) оцінювання альтернатив;

в) розуміння проблеми.

69. Який варіанта процесу прийняття рішень щодо купівлі характерний для товарів середньої вартості?

а) розширений;

б) рутинний;

в) обмежений.

70. Чим визначається причетність людини до певного соціального класу?

а) професією, джерелом доходу, статусом;

б) звичками, освітою, культурним рівнем;

в) політичними поглядами, соціальною активністю.

71. Що таке первинні референтні групи?

а) братства, громади, клуби;

б) співробітники, друзі;

в) партії, профспілкові організації.

72. У чому полягає сутність поняття «передекономічне походження потреб»?

а) залежність потреб від волі й побажань підприємств;

б) незалежність потреб від волі й побажань підприємців;

в) потреби формуються підприємцями.

73. Що таке термінальні цінності?

а) переконання людей щодо мети і кінцевого стану;

б) уявлення про бажані методи поведінки;

в) корисність блага, зумовлена його здатністю відігравати свою роль.

74. В чому сутність селективності сприйняття?

а) люди відкидають усе, що бентежить їх;

б) люди фіксують зрозумілу інформацію у відповідності із своїми переконаннями і відношеннями;

в) люди фіксують і розуміють лише те, що викликає увагу або відповідає потребам моменту.

75. Дослідження поведінки споживачів були започатковані:

а) на початку ХХ ст.;

б) у 60 – роках ХХ ст.;

в) на початку Другої світової війни.

76. Наука про поведінку споживачів виокремилася в спеціальний напрям у системі біхевіористських наук у:

а) другій половині 1950 – х років;

б) на початку 1960 – х років;

в) на початку 1970 – х років.

77. На те, що рішення покупців – результат значною мірою свідомих, логічно послідовних підрахунків, вказує:

а) модель навчання Павлова;

б) соціально – психологічна модель Веблена;

в) економічна модель Маршала.

78. Корисність блага, зумовлена його здатністю збуджувати почуття чи ефективну реакцію, - це цінності:

а) емоційні;

б) умовні;

в) епістемічні.

79. Комплекс чинників, що стимулюють людину до певних дій з метою задоволення потреб, - це:

а) попит;

б) мотивація;

в) орієнтація.

80. Сукупність відмінних психологічних характеристик людини, що зумовлює її відносно постійні й послідовні реакції на вплив чинників навколишнього середовища, - це:

а) особистість;

б) стиль життя;

в) сприйняття.

81. Потенційна готовність людини якимось чином реагувати на дію чинників зовнішнього середовища – це:

а) стиль життя;

б) орієнтація;

в) сприйняття.

82. Рівень задоволення споживачів високий, коли значення відповідного коефіцієнта:

а) К > 1,0;

б) К = 0,9 – 1,0;

в) К = 0,8 – 0,9.

83. Відсоток покупців, які купували і далі купують товари певної марки в поточному періоді, - це:

а) міра задоволеності;

б) міра лояльності;

в) міра привабливості.

84. Одним із головних суб’єктів, які підлягають вивченню в процесах дослідження поведінки споживачів продукції виробничо – технічного призначення, є:

а) закупівельні центри;

б) збутові центри;

в) логістичні центри.

85. Як правило, дослідження поведінки споживачів продукції виробничо – технічного призначення здійснюють шляхом:

а) опитування;

б) спостереження;

в) моделювання.

86. Компанія, яка пропонує безліч різних продуктів з різним рівнем якості на декількох ринках, хоче забезпечити себе від такої ситуації, коли ім’я і репутація організації зв’язуватимуться з конкретними продуктами. Яку політику відносно торгових марок слід проводити у такому разі?

а) політику, спрямовану на розробку індивідуальних марок;

б) політику, спрямовану на розробку марок для груп товарів;

в) політику зон тикового маркування.

87. Яка група чинників складає основу для позиціювання продукту?

а) поведінка покупців при покупці;

б) поведінка покупців після покупки;

в) сприйняття продуктів споживачами;

г) намір споживачів здійснити купівлю.

88. Показник спонтанного знання бренду розраховуватиметься як:

а) відношення респондентів, що знають бренд, до загальної кількості респондентів;

б) відніманням від загальної кількості респондентів від респондентів, що знають бренд;

в) множення % респондентів, що знають бренд на загальну кількість респондентів.

89. Кількість споживачів, що потребує бренд регулярно характеризує такий показник як:

а) доступність бренду;

б) здоров’я бренду;

в) проникнення на ринок бренду;

г) прибутковість бренду.

90. До маркетингових рішень якого підприємства належить сервіс технічно складних товарів?

а) роздрібного торговельного підприємства;

б) виробника;

в) підприємства – імпортера;

г) оптового підприємства;

д) майстерні з гарантійного ремонту технічно складних товарів.

91. Знайдіть неправильну відповідь. Підприємством має формувати оптимальний асортимент своїх послуг за такими критеріями:

а) у цих послугах зосереджено те, що підприємство робить краще за всіх;

б) ці послуги є основною спеціалізацією підприємства;

в) вони реалізуються на привабливих ринках;

г) вони надаються підприємством протягом багатьох років;

д) виручка від реалізації послуг покриє змінні витрати, забезпечить достатню маржу на відшкодування накладних витрат і високий прибуток.

92. Знайдіть неправильну відповідь. Якщо технічно складний товар витратив якість протягом гарантійного періоду, то він на вимогу споживача направляється на експертизу, яку оплачує:

а) споживач;

б) підприємство – продавець за місцем придбання товару;

в) виробник;

г) підприємство, яке надає послуги з гарантійного обслуговування за місцем проживання споживача.

93. Які види послуг не належать до технічного обслуговування (ТО)?

а) огляди;

б) профілактичні та капітальні ремонти;

в) забезпечення запасним частинами;

г) зміна на такий самий товар чи іншої моделі;

д) консультування і додаткове навчання споживачів;

е) модернізація виробів;

ж) підтримання виробів у робочому стані.

94. «Те, що не зберігається» - характеристика, що враховується при розробці програми маркетингу:

а) у сфері матеріального виробництва;

б) у сфері послуг;

в) у процесі маркетингу окремих осіб;

г) у процесі суспільного маркетингу.

95. Процес розподілу споживачів на групи на основі розбіжностей у потребах, характеристиках, поведінці називають:

а) сегментуванням ринку;

б) дробленням ринку;

в) дослідження ринку;

г) упровадженням на ринок.

96. Вибір ринкового сегмента може базуватися на різних критеріях. Які з вказаних тверджень є неправильними?

а) чим більше ринковий сегмент, тим більший інтерес він має для компанії;

б) між сегментами повинна бути істотна різниця;

в) повинна існувати можливість вільного доступу до сегментів;

г) компанія повинна мати можливість підрахувати потенційний обсяг збуту для сегмента.

97. При проведенні маркетингових досліджень ринку послуг використовують:

а)кабінетні дослідження;

б) польові дослідження;

в) інші;

г) всі разом.

98. Розширення асортиментної лінії послуг і розширення бренду – це бренд – стратегії щодо:

а) існуючого виду послуг, які підприємство вже надає;

б) нового виду послуг, які підприємство запроваджує;

в) існуючого та нового видів послуг.

99. До основних бренд – стратегій підприємства, що надає послуги, належать:

а) розширення асортиментної лінії послуг, розширення бренду, створення мільтибрендів, створення нових брендів;

б) розширення асортиментної лінії, створення мультибрендів, створення нових брендів;

в) розширення бренду, створення мультибрендів, створення нових брендів.

100. Створення мультибрендів і створення нових брендів – це бренд – стратегії щодо:

а) існуючого виду послуг, які підприємство вже надає;

б) нового виду послуг, які підприємство запроваджує;

в) існуючого та нового видів послуг.

101. У чому полягає ризик бренд – стратегії «розширення асортиментної лінії послуг»?

а) можлива втрата індивідуальності бренду або падіння обсягів реалізації інших послуг;

б) у разі невдачі можуть постраждати також інші послуги підприємства;

в) фрагментація частки підприємства на ринку, що забере значну частку коштів, які виділяються на маркетинг;

г) необхідність значних коштів, зусиль і часу.

102. Послуги бізнес – консалтингу прийнято ділити на такі групи:

а) управлінське, фінансове та юридичне консультування;

б) маркетинг, управління виробництвом, розробка фінансових стратегій;

в) маркетингове, управлінське, фінансове та юридичне консультування.

103. Знайдіть неправильну відповідь. До управлінського консультування належать послуги з питань:

а) стратегії підприємства;

б) маркетингу;

в) управління виробництвом, трудовими ресурсами, збутом;

г) екології та безпеки праці;

д) управління фондами та інвестиціями;

е) структури управління;

ж) аналіз ринку.

104. Знайдіть неправильну відповідь. До фінансового консультування належать послуги з питань:

а) бухгалтерського обліку та аудиту;

б) повернення боргів, банкрутства;

в) оцінки майна, бізнесу, ризиків;

г) майнових та немайнових прав;

д) операцій з цінними паперами;

е) розробки фінансової стратегії;

ж) оцінки фінансових результатів діяльності підприємства;

к) управління фондами та інвестиціями;

л) оптимізації витрат і системи фінансового обліку;

м) розрахунку ефективності окремих проектів.

105. Знайдіть неправильну відповідь. До юридичного консультування належать послуги з питань:

а) створення, реорганізації та реєстрації підприємства;

б) зовнішньоекономічної діяльності;

в) управління трудовими ресурсами;

г) ліцензування та патентування;

д) повернення боргів, банкрутства підприємства.

106. Знайдіть неправильну відповідь. Послугам з бізнес – консалтингу притаманні такі характерні особливості:

а) невідчутність;

б) гарантії конкретних результатів;

в) єдність виконавця та замовника;

г) індивідуальність кожної послуги;

д) єдність проектування, виробництва та впровадження;

е) підвищені вимоги до професіоналізму виконавця.

107. Інвестиційний консалтинг - це:

а) надання послуг з пошуку інвесторів;

б) консультування інвесторів;

в) інженерно – консультаційні послуги зі спорудження об’єктів та їх експлуатації.

108. Туристична фірма вирішила надавати послуги з міжнародних перевезень вантажів із тим самим трендом, за яким надає туристичні послуги. Яку бренд – стратегію вона використовує у цьому випадку?

а) розширення асортиментної лінії послуг;

б) розширення бренду;

в) створення мультибрендів;

г) створення нових брендів.