Лекція №9 Особливості виміру здоров’я населення Концептуальні моделі визначення поняття “здоров’я”

1. Медична, або функціональна модель здоров’я. Це таке визначення здоров’я, яке вміщує тільки його медичні ознаки і характеристики. Здоров’ям вважають відсутність хвороб, їх симптомів, а фізичні функції та взаємодію систем організму характеризують тільки з медичної точки зору, тобто здоров’я визначають як стан організму, за якого він здатен повноцінно виконувати свої функції.

2. Біологічна модель здоров’я. Поняття містить медичні та біологічні ознаки і розглядається як відсутність у людини органічних порушень і суб’єктивного відчуття нездоров’я, як біологічно нормальні стан і функціонування організму, тобто здоров’я - це такий стан , за якого поточність фізіологічних і біологічних процесів в організмі підпорядковується доцільним біологічним закономірностям.

3. Біосоціальна модель здоров’я. Згідно з цією концептуальною моделлю поняття “здоров’я” біологічні та соціальні ознаки розглядаються в єдності, хоча соціальним ознакам надають пріоритетного значення.

4. Ціннісно - соціальна модель здоров’я. Здоров’я є соціальною цінністю і передумовою для соціологізації особистості, для її “обростання” суспільними відносинами, включення в ритм та життя суспільної системи.

Згідно з узагальненим визначенням А.Ізуткіна і Г.Царегородцева, здоров’я людини є продуктом взаємодії біологічного субстракту організму в поєднанні з соціально-економічними і природно-екологічними чинниками середовища чи, іншими словами, змістом поняття “ здоров’я” є “продукт взаємодії” комплексу чинників, ознак. З іншого боку , здоров’я індивіду оцінюють як хворий, або як “практично здоровий”. Останнє розглядається як стан, за якого в організмі людини є деякі відхилення від норми, що істотно не відбиваються на його самопочутті, працездатності, і не можуть розглядатися як стан хвороби. Різниця між самопочуттям і оцінкою здоров’я лікарем полягає, зокрема, в тому, що самопочуття може не враховувати прогнозу. Так, лікар, виявивши початкові ознаки захворювання, що загрожує життю хворого, розглядає його здоров’я як погане, в той же час пацієнт може оцінювати своє самопочуття як благополучне з відсутністю дискомфорту. Венедиктовим Д.Д. визначено: “Суспільне здоров’я розглядається як таке інтегроване відображення сукупності індивідуальних рівнів і динаміки здоров’я суспільства, яке, з одного боку, відображає ступінь імовірності для кожної людини досягнення високого рівня здоров’я, творчої працездатності протягом максимально продовженого індивідуального життя, а з іншого боку, характеризує життєдіяльність усього організму, його можливості безперервного росту і соціально-економічного розвитку, раціонального використання природних ресурсів і підтримки економічної та іншої рівноваги з навколишнім соціальним і природним середовищем.

Важливо включити в поняття “ здоров’я населення” також здатність членів суспільства виконувати суспільну роль, їх відповідальність за виживання суспільства.