
- •Розділ 5. Країни Європейського Союзу
- •Позиції країн єс та аплікантів на вступ у світі (станом на поч. 2000 р.)
- •5.1.1. Цілі та завдання Європейського Союзу
- •5.2. Сучасні економічні теорії європейської інтеграції
- •5.3 Економічна модель Німеччини
- •5.3.1. Місце фрн в глобальній та європейській економіці
- •5.3.2. Особливості німецької економічної моделі
- •5.3.3. Сучасна модель розвитку
- •5.3.4. Структура господарства
- •Провідні корпорації фрн за рівнем капіталізації (станом на поч. 2000 р.)
- •5.3.5. Зовнішньоекономічні зв’язки
- •5.4. Економіка Франції
- •5.4.1. Позиції Франції у світовій економіці та в Європейському Союзі
- •5.4.2. Французька модель економіки
- •5.4.3. Сучасна структура господарства
- •5.4.4. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків
- •5.5. Економіка Великобританії
- •5.5.1. Місце країни у світовій економіці та позиції в єс
- •5.5.2. Трансформація британської моделі розвитку
- •Галузева структура господарства
- •5.5.4. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків
- •5.6. Економіка Італії
- •5.6.1. Італія в системі міжнародних економічних відносин
- •5.6.2. Особливості італійської моделі розвитку
- •Галузева структура господарства Італії
- •Структура економіки Італії
- •5.6.4. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків
- •Структура зовнішньої торгівлі товарами, 2000
- •Скандинавська модель розвитку
- •5.7.1. Особливості розвитку економіки скандинавських країн
- •Глобальні центри технологічного новаторства в скандинавських країнах та їх світовий рейтинг
- •Найбільші скандинавські компанії за обсягами торгового обороту, 2001(млн. Євро)
- •5.7.2. Суть та основні особливості швецької моделі
- •5.8. Економіка нових країн-учасниць єс
- •5.8.1. Країни цсє та Європейський Союз
- •Основні економічні показники найбільших країн цсє
- •5.8.2. Спільні та відміні риси трансформаційних процесів в державах цсє
- •Термін, що необхідний країнам Центральної Європи та Балтії (перша хвиля) для інтеграції до єс (у роках)
- •Термін, що необхідний країнам Центральної Європи та Балтії (друга хвиля) для інтеграції до єс (у роках)
- •Зовнішня заборгованість країн цсє – нових членів єс
- •5.8.3. Економіка Польщі
- •5.8.3.1. Загальна характеристика
- •5.8.3.2. Галузева структура господарства
- •5.8.3.3. Особливості зовнішньоекономічних відносин
- •Експорт та імпорт Польщі, млн. Дол.
- •5.8.4. Особливості економіки Чехії
- •Розподіл коштів структурних фондів єс та Фонду Згуртування для Чеської Республіки упродовж 2004-2006 рр. (млн. Євро, ціни 1999 року)
- •5.8.5. Особливості економіки Словаччини
- •Експорт та імпорт Словацької республіки, млрд. Дол.
- •5.8.6. Особливості економіки Угорщини
- •5.8.6.1. Специфіка переходу до ринку
- •5.8.6.2. Сучасна структура економіки
- •Зовнішня торгівля Угорщини
- •5.8.6.3. Особливості членства в єс
- •5.9. Україна - єс
- •Питання для самоперевірки
- •Література (основна)
- •Література (додаткова)
5.8.3.3. Особливості зовнішньоекономічних відносин
Протягом 90-х років ХХ ст. Польща нарощувала зовнішньоекономічні зв’язки з країнами Європейського Союзу, які мали у цей період різну інтенсивність, хоча наявною стала тенденція на зростання обсягів як експорту, так і імпорту. Головною особливістю зовнішньої торгівлі Польщі у цей термін було переважання експорту над імпортом, що наявно випливає із табл. 5.21.
Таблиця 5.21
Експорт та імпорт Польщі, млн. Дол.
Р Індикатор |
1996 |
1997 |
1998 |
1999 |
2000 |
Імпорт |
34844 |
40553 |
45303 |
45132 |
48210 |
Експорт |
27557 |
30731 |
32467 |
30060 |
35902 |
Сальдо |
-7287 |
-9822 |
-12836 |
-15072 |
-12308 |
За період з 1996 по 2000-й рік польський імпорт до країн ЄС зріс в 1,4 разів, у той час як експорт збільшився лише в 1,3 рази. Зберігалося негативне сальдо зовнішньої торгівлі, яке перекривалося у багатьох випадках іноземними позиками. Разом з тим, у структурі імпорту все більше домінували інвестиційні товари, а також нафта та природний газ (переважно з Російської Федерації), їх споживачем нерідко виступали спільні підприємства, яких станом на поч. 1999 року налічувалося близько 30 тис. «Автомобільний інвестиційний бум», який мав місце у середині 90-х років та інвестиції у виробництво телевізорів та радіоприймачів призвели до суттєвого нарощування експорту цих товарів упродовж перших дев’яти місяців 2004-го року. Суттєво зріс також експорт засобів виробництва. Цей рік був рекордним також і щодо експорту польського продовольства на ринки Євросоюзу. Традиційно висока якість, хороші смакові властивості, невисокі ціни, спрощення митних процедур, відміна ветеринарного контролю, активне освоєння інвестицій, що надійшли на модернізацію фермерського господарства та харчової промисловості призвели до експансії продовольчих товарів країни на ринках ЄС. У відповідності з прогнозами Міністерства сільського господарства Польщі експорт продовольства в країни Євросоюзу сягнув у 2004 році 5 млрд. євро тобто на 1 млрд. перевищив імпорт та був значно вищим, ніж у 2003-му році.
Наступною позитивною рисою від розширення стало покращення сальдо зовнішньоторговельного балансу, проте він і зараз залишається поки що від’ємним (за 7 місяців 2003 року від’ємне сальдо складало 3,3 млрд. євро, а за аналогічний період наступного 2004 року – 2,6 млрд.).
За свідченням багатьох європейських експертів суттєво зросла конкурентоспроможність польських товарів на ринках ЄС, що у першу чергу пов’язують із збільшенням продуктивності праці, асортиментною диверсифікацію виробництва та іншими перевагами.
Останнім часом відбулися також певні зміни і в географії зовнішньої торгівлі (Див. табл. 5.22).
Таблиця 5.22
Основні торгові партнери Польщі, питома вага, %, 2000
Експорт |
Імпорт |
1. Німеччина – 34,9 |
1. Німеччина – 23,9 |
2. Італія – 6,3 |
2. Росія – 9,4 |
3. Франція – 5,2 |
3. Італія – 8,3 |
4. Нідерланди – 5,0 |
4. Франція – 6,4 |
5. Великобританія – 4,5 |
5. Великобританія – 4,4 |
ЄС-15, разом – 70,0 |
ЄС-15, разом – 61,2 |
Джерело: The Statesman’s Yearbook 2004. / Ed. by B.Turner. – London – NY, 2004. – p. 1305.
У 2003-му році Польща вийшла на шосте місце (після США, Китаю, Японії, Швейцарії, Росії) серед країн-імпортерів Євросоюзу. На країновому рівні це були такі держави як Німеччина, Італія та Франція. Крім сировинних товарів, частка яких є традиційно високою, перші позиції посів експорт автомобілів та запасних частин до них, побутових приладів, текстилю, меблів та будівельних матеріалів. Останнім часом почали користуватися попитом на європейському ринку також засоби програмування, вироблені в Польщі.
В структурі імпорту, як вже згадувалося, переважають технологічні товари та енергоносії, а основними партнерами виступають Німеччина, Росія, Італія. Зниження трансакційних витрат зумовлене вступом країни до ЄС і тут призвело до суттєвих змін. Станом на середину 2004 року постачання товарів тільки сільськогосподарської групи до Німеччини збільшилося на 36%, до Нідерландів на 50%, до Франції на 47%, до Італії – на 45%, Великобританії – на 38% і це при тому, що експорт «товарів продовольчої групи» є високо регламентованим в ЄС.