- •Розділ 5. Країни Європейського Союзу
- •Позиції країн єс та аплікантів на вступ у світі (станом на поч. 2000 р.)
- •5.1.1. Цілі та завдання Європейського Союзу
- •5.2. Сучасні економічні теорії європейської інтеграції
- •5.3 Економічна модель Німеччини
- •5.3.1. Місце фрн в глобальній та європейській економіці
- •5.3.2. Особливості німецької економічної моделі
- •5.3.3. Сучасна модель розвитку
- •5.3.4. Структура господарства
- •Провідні корпорації фрн за рівнем капіталізації (станом на поч. 2000 р.)
- •5.3.5. Зовнішньоекономічні зв’язки
- •5.4. Економіка Франції
- •5.4.1. Позиції Франції у світовій економіці та в Європейському Союзі
- •5.4.2. Французька модель економіки
- •5.4.3. Сучасна структура господарства
- •5.4.4. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків
- •5.5. Економіка Великобританії
- •5.5.1. Місце країни у світовій економіці та позиції в єс
- •5.5.2. Трансформація британської моделі розвитку
- •Галузева структура господарства
- •5.5.4. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків
- •5.6. Економіка Італії
- •5.6.1. Італія в системі міжнародних економічних відносин
- •5.6.2. Особливості італійської моделі розвитку
- •Галузева структура господарства Італії
- •Структура економіки Італії
- •5.6.4. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків
- •Структура зовнішньої торгівлі товарами, 2000
- •Скандинавська модель розвитку
- •5.7.1. Особливості розвитку економіки скандинавських країн
- •Глобальні центри технологічного новаторства в скандинавських країнах та їх світовий рейтинг
- •Найбільші скандинавські компанії за обсягами торгового обороту, 2001(млн. Євро)
- •5.7.2. Суть та основні особливості швецької моделі
- •5.8. Економіка нових країн-учасниць єс
- •5.8.1. Країни цсє та Європейський Союз
- •Основні економічні показники найбільших країн цсє
- •5.8.2. Спільні та відміні риси трансформаційних процесів в державах цсє
- •Термін, що необхідний країнам Центральної Європи та Балтії (перша хвиля) для інтеграції до єс (у роках)
- •Термін, що необхідний країнам Центральної Європи та Балтії (друга хвиля) для інтеграції до єс (у роках)
- •Зовнішня заборгованість країн цсє – нових членів єс
- •5.8.3. Економіка Польщі
- •5.8.3.1. Загальна характеристика
- •5.8.3.2. Галузева структура господарства
- •5.8.3.3. Особливості зовнішньоекономічних відносин
- •Експорт та імпорт Польщі, млн. Дол.
- •5.8.4. Особливості економіки Чехії
- •Розподіл коштів структурних фондів єс та Фонду Згуртування для Чеської Республіки упродовж 2004-2006 рр. (млн. Євро, ціни 1999 року)
- •5.8.5. Особливості економіки Словаччини
- •Експорт та імпорт Словацької республіки, млрд. Дол.
- •5.8.6. Особливості економіки Угорщини
- •5.8.6.1. Специфіка переходу до ринку
- •5.8.6.2. Сучасна структура економіки
- •Зовнішня торгівля Угорщини
- •5.8.6.3. Особливості членства в єс
- •5.9. Україна - єс
- •Питання для самоперевірки
- •Література (основна)
- •Література (додаткова)
Глобальні центри технологічного новаторства в скандинавських країнах та їх світовий рейтинг
Назва центру |
Країна |
Оцінка в балах |
Світовий рейтинг |
Стокгольм – Кіста |
Швеція |
15 |
3 |
Хельсінкі |
Фінляндія |
14 |
8 |
Мальме – Копенгаген |
Швеція – Данія |
11 |
20 |
Оулу |
Фінляндія |
10 |
30 |
Трондхейлл |
Норвегія |
6 |
45 |
Серед 47 локалізованих інноваційних центрів швидкого економічного зростання, які за класифікацією ООН визначаються оцінками від 16 до 4 балів п’ять знаходяться в цьому мегарегіоні, а центр «Стокгольм – Кіста» є найпотужнішим в Європі.
Досить відомими в усьому світі є окремі скандинавські фірми та корпорації (Див. табл. 5.10), серед яких перше місце посідає фінська «Nokia», яка упродовж останніх десяти років вийшла на перше місце в світі за рівнем конкурентоспроможності. Досить сильні, хоча й непровідні позиції в електротехнічній промисловості мають швецький «Ericsson», та «Electrolux», а в автомобілебудуванні відносне лідерство має «Volvo». Норвегія входить до числа семи найбільших виробників найдешевшої електроенергії на гідроелекторостанціях, що побудовані майже на кожному фьорді, а також за експортом риби (3,8 млрд. дол., 1999) ця країна посідає друге, після Таїланду місце у світі. Ця невелика за чисельністю населення держава Північної Європи володіє одним з найбільших торгових флотів планети. Швеція, Норвегія та Фінляндія є також лідерами європейської деревообробної та целюлозопаперової промисловості.
Таблиця 5.10
Найбільші скандинавські компанії за обсягами торгового обороту, 2001(млн. Євро)
Назва |
Країна |
Торговельний оборот |
Чисельність працюючих |
Nokia |
Фінляндія |
31191 |
53849 |
Statoil |
Норвегія |
28298 |
16686 |
Ericxxon |
Швеція |
25050 |
85198 |
Volvo |
Швеція |
24251 |
70921 |
Norsk Hydro |
Норвегія |
18992 |
35600 |
Electolux |
Швеція |
14673 |
87139 |
Джерело: Журнал Европейской экономики. – 2003. - № 2(3). – с. 419-428
Скандинавські країни відносяться до числа постіндустріальних держав і мають одну з найвищих у світі частку послуг в структурі ВВП становить в Швеції – 73% (2001), в Данії – 69%, в Норвегії – 65,9% та у Фінляндії – 63%. Питома вага сільського господарства у цих державах не перевищує 2-4%%, разом з тим ця галузь є високопродуктивною у всіх цих країнах, хоча кліматичні умови Північної Європи не сприяють її розвиткові.
Особливістю цього мегарегіону є доволі низькі за європейськими мірками рівні безробіття. Найнижчий з них характерний для Норвегії – 4,1% (2002), найвищий для Фінляндії – 9,1% (у 1990 році цей показник не перевищував 3,2%).
Швеція, Данія, Фінляндія та Норвегія мають добре розвинуті сервісні галузі, провідними з яких є банківська та страхова справа, а також транспорт. Дві перші з них тісно пов’язані між собою і створюють єдину фінансову систему. Найбільшим банком у Північній Європі є Nordea Bank AB (Швеція), який сформувався у 1997 році після злиття відповідно швецького та фінського банків Nordbanken of Sweden та Merita Bank of Finland. Наявність різних валют і пов’язані з цим відповідні трансакції у взаємній торгівлі не відлякують скандинавські країни, проте дорожнеча робочої сили підштовхує потенційних інвесторів вкладати кошти у сусідні країни, передусім (починаючи з 90-х років ХХ ст.) – в балтійські.
