4.3.3.1. Розрахунки витків різьби на міцність

Нерівномірний розподіл навантаження на витки різьби гайки затрудняє їх розрахунок на міцність. Тому на практиці застосовують умовні розрахунки. Умовність розрахунків компенсується порівнянням розрахункових напружень, добутих за умови рівномірного розподілу навантаження на витках, із допустимими напруженнями, що встановлені дослідним шляхом.

Витки різьби розраховують за умовами обмеження напружень зминання на поверхнях їхнього контакту та напружень зрізу витків на гвинті або на гайці (рисунок 47).

Умова міцності витків різьби за напруженнями зминання

σ_3M = F/A = F/πd₂H₁z ≤ [σ]_3M' (75)

де A_ЗМ = πd₂H₁z – умовна площа зминання витків; Н₁ – робоча висота витків; z – кількість витків у гайці висотою h.

Умова міцності витків за напруженнями зрізу: для гвинта

τ_ЗР = F/A_ЗР = F/πd₁аz ≤ [τ]_3Р (76)

для гайки

τ_ЗР2 = F/πdbz ≤ [τ]_ЗР· (77)

Рисунок 47. До розрахунку витків різьби на міцність

Оскільки а = b ≈ 0,8Р (для трикутної різьби), Pz = h, умови (76) і (77) запишемо в такому вигляді:

для гвинта

τ_ЗР1 = F/0,8πd₁h ≤ [τ]_ЗР (78)

для гайки

τ_ЗР2 = F/0,8πdh ≤ [τ]_ЗР (79)

Якщо матеріал гвинта та гайки однаковий, то за напруженнями зрізу розраховують тільки витки гвинта, бо d > d₁. Допустимі напруження зрізу можна брати [τ]_3P = (0,2...0,3)σ_Т.

Умови міцності витків різьби дозволяють визначити потрібну висоту гайки h. При однакових матеріалах гвинта та гайки h треба вибира­ти також за умовою рівноміцності витків різьби та стержня гвинта. Так, якщо взяти за граничні напруження границі текучості σ_T при розтягу і τ_T при зрізі, а також врахувати, що τ_T ≈ 0,6σ_T, то умова рівноміцності різьби на зріз і стержня гвинта на розтяг матиме вигляд:

τ_ЗР = F/0,8πd₁h = τ_T = 0,6σ_T = 0,6(4F/πd₁²) (80)

Із записаної рівності отримуємо h ≈ 0,52d₁.

Висоту стандартних гайок, що працюють у парі з гвинтами із одного і того ж матеріалу, беруть h = 0,8d.

За аналогічними міркуваннями встановлюють також норми на глибину загвинчування гвинтів та шпильок у деталі з'єднання. Так, глибину загвинчування сталевих гвинтів у сталеві деталі вибирають h₁ = d, а в чавунні та силумінові деталі – h₁ = l,5d. Для вказаних значень глибини загвинчування гвинтів міцність різьби переважає міцність стержня гвинта, що запобігає руйнуванню різьби в деталях з'єднання.

Розглянуті вище особливості та співвідношення розмірів дають змогу зняти потребу в розрахунку на міцність різьби в стандартних кріпильних деталях.

Болтове з'єднання деталей, що навантажені силами зсуву.

В тако­му з'єднанні основною умовою надійності є відсутність відносного зсуву деталей. Розглянемо два варіанти виконання з'єднання.

1) Болт встановлено у отвори деталей із зазором (рисунок 48а).

Умова відсутності зсуву деталей з'єднання має вигляд

F ≤ i∙F_s = i∙f∙F₀, (81)

де F – зовнішня сила, що діє на деталі з'єднання; F_s – сила тертя в одній парі площин стикання деталей; і – число пар площин стику;

F₀ – сила затяжки болта; f – коефіцієнт тертя ковзання в стиках деталей.

Рисунок 48. До розрахунку болтового з’єднання на міцність

Якщо ввести коефіцієнт надійності з'єднання k, то із умови (81) можна визначити потрібну силу затяжки болта:

F₀ = kF/(if). (82)

Значення k вибирають: при статичному навантаженні з'єднання k = 1,3... 1,5; при дії змінного навантаження k = 1,8...2,0.

Сила F₀ дає змогу визначити потрібний внутрішній діаметр різьби d₁ із умови міцності болта на розтяг:

. (83)

У розглянутому з'єднанні зовнішня сила F безпосередньо на болт не передається. Тому болт розраховують тільки на статичну міцність за потрібною силою затяжки навіть при дії змінної в часі зовнішньої сили.

2) Болт встановлено у отвори деталей без зазоρа (рисунок 48 б).

Зовнішня сила F безпосередньо передається на болт, тому сили тертя між деталями не враховуються, а затяжка болта не обов'язкова.

Болт у цьому з'єднанні розраховують за умовою міцності на зріз

τ_зр = F/A_зр = 2F/(πd²) ≤ [τ]_зр. (84)

Тут зріз болта відбувається у двох площинах, тому

А_зр = 2πd²/4.

Потрібний діаметр стержня болта може бути визначений за виразом

. (85)

Порівнюючи два варіанти постановки болта (із зазором та без зазору), слід зазначити, що перший варіант дешевший другого, оскільки він не вимагає точних розмірів болта і отвору. Однак при тій самій зовнішній силі F на з'єднання потрібний діаметр болта, встановленого із зазором, суттєво більший (за умовою міцності), ніж діаметр болта, встановленого без зазору.

Допустимі напруження та запаси міцності при розрахунках різьбових з'єднань

Допустимі напруження та запаси міцності для різьбових деталей з'єднань залежать від деяких факторів: впевненості у точності розрахункових навантажень з'єднання; характеру зміни навантаження в часі, якості монтажу з'єднань (перекосів опорних площин під гайку чи головку гвинта), точності забезпечення затяжки болтів (контрольована чи неконтрольована затяжка).

Для затягнутих болтів та гвинтів, що знаходяться під дією статичних навантажень, допустиме напруження беруть [σ] = σ_T/s, де коефіцієнт запасу міцності s = 1,3...1,5 при контрольованій затяжці з'єднання. Якщо ж затяжка не контролюється, то s треба вибирати із таблиці 6.

Таблиця 6. – Коефіцієнти запасу міцності для болтів та гвинтів

Матеріал болта або гвинта	Значення s для діаметрів болтів d,мм
	6 – 16	16 – 30	30 – 60
Сталь:вуглецева Сталь легована	4 – 3 5 – 4	3 – 2 4 – 2,6	2 – 1,3 2,5 – 2

Для болтів та гвинтів малих діаметрів при неконтрольованій затяжці слід брати підвищені значення запасів міцності.

При розрахунку болтів на зріз допустимі напруження беруть [τ]_зр = (0,3...0,4) σ_T (більші значення для статично навантажених з'єднань).

Із наведених даних випливає, що при неконтрольованій затяжці різьбового з'єднання для болтів малих діаметрів треба брати підвищені коефіцієнти запасу міцності. Це пов'язано з можливістю перенапруження або навіть руйнування болтів малого діаметра при неконтрольованій затяжці.

Контрольована затяжка має місце в великосерійному та масовому виробництвах, а також використовується для відповідальних різьбових з'єднань. Пе­редбаченням контрольованої затяжки при проектуванні можна досягти зменшення маси різьбових з'єднань.

Контрольні запитання

1. Охарактеризуйте коефіцієнт запасу міцності і як він визначається?

2. Охарактеризуйте напружений стан при чистому зсуві.

3. Охарактеризуйте умову міцності при чистому зсуві.

4. Охарактеризуйте закон Гука при зсуві.

5. За якими критеріями визначається міцність заклепкового з’єднання?

6. Охарактеризуйте види зварних з’єднань.

7. Що таке різьбове з’єднання?

8. За якими параметрами визначається метрична різьба?

9. Як визначається клас міцності гвинтів?

10. Як визначається клас міцності гайок?

11. Охарактеризуйте способи стопоріння різьбових з’єднань.