54. Основні тенденції і напрями міжнародного бібліотечно-бібліографічного співробітництва на сучасному етапі.

Сучасні бібліотеки у світовому інформаційному просторі розвиваються як інформаційні центри суспільства, що реалізують нові можливості в умовах розширення кооперації в бібліотечній справі стосовно вирішення глобальної задачі бібліотек – удосконалення доступу до інформаційних ресурсів. Результатом такої тенденції є розвиток корпоративних бібліотечних мереж у різних регіонах світу.

Вплив загальних тенденцій розвитку міжнародного співробітництва на бібліотечну сферу виявляється в таких основних напрямах розвитку:

• Бібліотечна кооперація, яка базується на організаційному принципі - корпоративності (об'єднаного і розподіленого електронного бібліотечного ресурсу) і технологічному принципі – мережевої інтеграції, що передбачає використання телекомунікаційних, зокрема Інтернет-технологій.

• Розвиток бібліотечного міжнародного співробітництва на таких рівнях: локальному, регіональному та міжнародному.

Співробітництво в галузі бібліотечної діяльності є неодмінною умовою подальшого розвитку країн на фоні поглиблення економічних, культурних, політичних, освітніх взаємовідносин. Основним напрямами міжнародного співробітництва в бібліотечній сфері є обмін науковою, технічною, економічною інформацією і документами, партнерство в створенні і застосуванні міжнародних інформаційних систем, творчий обмін співробітниками і студентами. Формою єдності та консолідації професійних кадрів є професійні асоціації в бібліотечно-інформаційній сфері. 

Професійні об'єднання існують більше ста років. За станом на 1990 рік було зареєстровано: 76 міжнародних, 511 національних бібліотечних, інформаційних та архівних діючих асоціацій, їх діяльність має велике професійне і соціокультурне значення. Виконуючи, перш за все, завдання професіоналізації бібліотечно-інформаційних фахівців, вони вирішують багато питань, пов'язаних з науковими дослідженнями в галузях соціально-комунікативної сфери, забезпечують умови для поліпшення бібліотечно-інформаційного обслуговування суспільства, видання професійної літератури, інформування громадськості про бібліотечну професію та ін.

 соціальна система асоціації складається з таких компонентів: людина (інтереси, здібності, цінності та очікування членів асоціації); процес (поведінка, установки та взаємодія на різних рівнях організації); структура (формальні механізми та системи асоціації, що спрямовують її діяльність на реалізацію цілей асоціацій й інтересів її членів); середовище ( зовнішні умови функціонування асоціації). Професійні асоціації (на відміну від непрофесійних) - складова частина професії. Участь в них вимагає високого рівня підготовки фахівців. Склалися певні підходи до класифікації існуючих професійних об'єднань: за видами членства (бібліотечно-інформаційні установи; окремі представники професії; бібліотечно-інформаційні установи та окремі представники професії); за категоріями установ; за кваліфікацією осіб; за територіальним або географічно-політичним розподілом та ін. Найбільш логічним підходом до класифікації вважається поділ професійних об'єднань за територіальним охопленням: всесвітні (міжнародні - ІФЛА, FID), континентальні, регіональні, національні (Українська бібліотечна асоціація, Американська бібліотечна асоціація) та місцеві.

Національні бібліотеки стали головним елементом механізму співробітництва бібліотек на міжнародному рівні. Вони представляють свою державу і очолюють участь своїх бібліотек в міжнародних бібліотечних організаціях, програмах. Формою їх участі є безпосереднє входження до всесвітніх і регіональних мереж та систем, участь в банках бібліотечних та інформаційних організацій, пряма взаємодія з закордонними бібліотеками. Важливою є участь НБ в реалізації основних програм Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій і закладів (ІФЛА), праця по стандартизації в області бібліотечної справи в межах міжнародної організації по стандартизації (ІСО), впровадження стандартів ІСО в практику роботи бібліотек своїх країн. Участі НБ в процесах міжнародного співробітництва бібліотек необхідний офіційно-державний рівень. Але в наш час зростає потреба в поширенні міжбібліотечних зв'язків на регіональному і низовому рівнях на двосторонній основі. В останні роки найбільш важливими аспектами для рішення на міжнародному рівні вважаються проблеми вибору національної (з урахуванням різних умов економічного стану держави, характеристик інформаційної індустрії, системи законодавства в області інтелектуальної власності і т. ін.) і міжнародної інформаційної політики. Найбільш плідно співробітництво бібліотек здійснюється під егідою ЮНЕСКО в межах Загальної інформаційної програми, метою якої є допомога окремим країнам в розробці їх національної інформаційної політики. Крім того найбільш вдалими прикладами подібних програм з'являються: Інформаційна система атомної енергетики МАГАТЕ, Банк промислової і технічної інформації (ООН), Міжнародна система обміну технічною інформацією. Загальні риси цих програм можна визначити як: доступу і ефективність застосування інформації, належна взаємодія з національними системами та службами; орієнтація на розвиток і кооперацію зусиль усіх соціокомунікативних структур при провідній ролі інформаційних систем і служб.