
- •1.Фізіологія, як наука .
- •3.Клінічні та функціональні проби.
- •5.Інструментальні методи:
- •2.Короткі історічні відомості.
- •3. Основні принципи регуляції фізіологічних функцій
- •Мембранний потенціал .
- •Фізіологія скелетних і гладеньких м’язів.
- •Види м’язів.
- •Сумація м’язових скорочень. Тетанус зубчастий та гладкий.
- •Лекція №5 Фізіологія скелетних і гладеньких м’язів. Визначення
- •1. Загальні дані про нервову систему.
- •2.Затримка проведення збудження в нервових центрах
- •4.Трансформація ритму збудження в нервових центрах -
- •Принцип послідовної заміни збудження гальмуванням та гальмування збудженням.
- •Ланцюгові та ритмічні рефлекси.
- •1) Передня серединна щілина
- •Задня серединна борозна
- •2.Павутинна оболонка - arachnoidea.
- •Iу. Довгастий мозок. Середній мозок.Загальнахарактериска.
- •1.Латеральний спинноталамічний шлях
- •Лекція№ 6 тема: «нервова регуляція вегетативних функцій»
- •1. Шийний відділ
- •2. Грудний відділ
- •3.Поперековий відділ
- •4.Крижовий віділ
- •Тема: Фізіологія ендокринної системи.
- •I. Залози внутрішньої секреції. Загальна характеристика
- •Гормони. Фізіологічна характеристика.
- •3. Впливом на аналіз і синтез речовин.
- •5. Різною дією в залежності від дози.
- •6. Стійкістю до підвищення та зниження температур.
- •У. Щитоподібна залоза.
- •Тироксин
- •2. Трийодтиронін
- •2. Вплив на вищу нервову діяльність.
- •3. Впливають на процеси росту і розвитку.
- •Впливають на обмін речовин.
- •Уі. Прищитоподібна залоза
- •Уіі. Надниркові залози
- •3.Статеві гормони – андрогени ( чоловічі),
- •Уііі. Загрудинна залоза
- •Іх. Підшлункова залоза
- •2.Глюкагон (антагоніст інсуліну)
- •3.Ліпокаїн
- •Х. Статеві залози
- •Тема: « Фізіологія серця, його нагнітальна функція. Серцевий цикл.»
- •I. Загальна характеристика серцево-судинної системи
- •4.Волокна Пуркін’є.
- •Iу. Об’єми серця, тони серця
- •У. Цикл серцевої діяльності
- •Уі. Вінцеве коло кровообігу
- •IV. Іннервація серця
- •I. Судини – види. Будова стінки артерій, вен, капілярів
- •Інтима( внутрішній).
- •2.М’язовий (середній).
- •3.Адвентиція (зовнішній).
- •Ііі. Функціональні групи судин
- •Гемоглобін
- •Функції гемоглобіну.
- •Гемоліз.Види гемолізу.
- •Захисна функція крові Лейкоцити
- •Антигенні властивості крові. Основи переливання крові Тромбоцити
- •Кровотворення і його регуляція
- •1.Дихання як процес, етапи.
- •Зовнішнє дихання; 2)транспорт газів кров'ю; 3)внутрішнє дихання.
- •2.Транспорт газів кров’ю.
- •2. Механізм вдиху та видиху.
- •3. Механізм першого вдиху.
- •4. Життєва ємність легенів ( жєл).
- •Дихання при фізичному навантаженні
- •Штучне дихання
- •Регуляція дихання. Дихальний центр.
- •Регуляція діяльності дихального центра
- •Глава IV
- •1.Загальна характеристика.
- •VI. Травлення в порожнині рота
- •1.Визначаються смакові якості їжі, температура їжі т її придатність.
- •Формується травна грудка.
- •VII. Акт ковтання.
- •7.Регулює температуру прийнятої їжі.
- •8.Приймає участь в регуляції реакції внутрішнього середовища організму.
- •9.Утворення антианемічного фактору.
- •III. Травлення у тонкій кишці
- •Vі. Моторна функція кишки. Евакуація їжі в товсту кишку
- •2. Рефлекторно:
- •Iх. Кишковий сік, його властивості
- •Xіі. Регуляція травлення – місцеві та центральні механізми
- •3.Амінолітичні ферменти:
- •2. Синтез білків крові (альбуміни).
- •3.Утворює жовч.
- •10. Кладовище еритроцитів.
- •Ііі. Обмін вуглеводів
- •V. Водно-сольовий обмін
- •VII. Перетворення енергії в організмі. Основний обмін
- •І. Сечова система – органи, що її утворюють
- •Іі. Нирки, будова, функції
- •Іі. Нефрон, будова, функції.
- •1У.Механізм утворення сечі.
- •У. Регуляція діяльності нирок.
- •Уi. Кількість. Склад і фізико-хімічні властивості сечі
- •Уіi. Регуляція сечовиділення. Механізм акту
- •1.Що таке сенсорний процес. Його значення у задоволенні потреб організму.
- •II. Сенсорні системи, аналізатори
- •III. Класифікація сенсорних систем
- •У. Допоміжний апарат смакової сенсорної системи.
- •Уі. Больова сенсорна система, її структура
- •Уіі. Вісцеральна сенсорна система.
- •Допоміжний апарат ока.
- •2. Слізного апарату - слізної залози та - системи шляхів, що проводять слізну рідину.
- •Фізіологія зору
- •Слухова сенсорна система
- •Вухо, відділи. Зовнішнє вухо
- •Вестибулярна сенсорна система.
- •1.Художній тип.
- •2.Мислячий тип.
- •3.Середній тип.
Тема: « Фізіологія серця, його нагнітальна функція. Серцевий цикл.»
I. Загальна характеристика серцево-судинної системи
Серцево-судинна система складається з:
А) кровоносної системи;
Б) лімфатичної системи.
До складу кровоносної системи входять:
-серце,
- сітка кровоносних судин.
Кров може виконувати свої функції тільки завдяки постійному рухові по замкнутій кровоносній системі.
ІІ. Провідна система серця. Властивості серцевого м’яза.
Збудливість - здатність тканини збуджуватися.
Провідність - здатність тканини проводити збудження.
Лабільність - здатність тканини збуджуватись певну кількість разів за одиницю часу.
Рефрактерність - здатність тканини не збуджуватись після збудження.
Скоротливість - здатність тканини змінювати свою довжину та ступень напруги.
Автоматизм - здатність серця ритмічно скорочуватись під впливом імпульсів, що виникають у
ньому самому. Автоматизм забезпечує специфічна м’язова тканина, що утворює
в серці провідну систему.
Провідна система серця складається з:
1.Синусно- передсердний вузол ( Кіса-Флекса ) – розміщується в стінці правого передсердя
біля отворів порожнистих вен. В ньому виникає збудження, яке передається на інші
вузли та пучки, завдяки чому цей вузол називається водієм серцевого ритму.
Тому скорочення серця в нормі завжди починається зі скорочення передсердь, за яким
наступає систола шлуночків, чим і забезпечується ритмічне скорочення всього серця.
2.Передсердно-шлуночковий вузол ( Ашоф-Тавара) – знаходиться на межі між стінкою правого
передсердя і правого шлуночка.
3.Передсердно-шлуночковий пучок ( пучок Гіса ) – опускається від вузла вниз по
міжшлуночковій перетинці. Він розгалужується на праву і ліву ніжки, які в ділянці
верхівки серця переходять в сітку серцевих провідних міоцитів -
4.Волокна Пуркін’є.
ІII. ЕКГ
Діяльність серця можна дослідити спеціальним приладом електрокардіографом, який
спроможний записати електричні потенціали серця.
Електрокардіограма - запис біопотенціалів серця за допомогою електрокардіографа
Для реєстрації ЕКГ Ейнтховен – 1903 р. запропонував три стандартних відведення:
1. Права рука – ліва рука.
2. Права рука – ліва нога.
3. Ліва рука – ліва нога.
При цьому утворюється майже рівнобічний трикутник, у центрі якого розташоване серце.
На електрокардіограмі розрізняють 5 зубців, які позначаються латинськими буквами
P, Q, R, S, T.
Кожний зубець характеризує електричну активність різних відділів серця.
Зубець P – являє собою алгебраїчну суму потенціалів передсердь.
Зубець T – відображає процес реполяризації шлуночків, висота цього
зубця характеризує стан обмінних процесів, які відбуваються в м’язі
серця.
Комплекс зубців QRS – відображає швидкість розповсюдження збудження в м’язах шлуночків. Тривалість цього комплексу – 0,06-0,1с.
Нині широкого розповсюдження одержала
ангіокардіографія - рентгенографія серця та магістральних судин живої людини після введення в
них контрастної речовини. Цей метод дозволяє об’єктивно оцінювати стан клапанного
апарату, наявність уроджених та набутих вад, побачити окремі камери серця, сосочкові
м’язи, тощо.
Цікавою є рентгенозйомка живого серця в процесі кровообігу.
За допомогою коронарографії можна вивчити прижиттєві стани вінцевого кола серця та їх
анастомози.