Тема: « Фізіологія серця, його нагнітальна функція. Серцевий цикл.»

I. Загальна характеристика серцево-судинної системи

Серцево-судинна система складається з:

А) кровоносної системи;

Б) лімфатичної системи.

До складу кровоносної системи входять:

-серце,

- сітка кровоносних судин.

Кров може виконувати свої функції тільки завдяки постійному рухові по замкнутій кровоносній системі.

ІІ. Провідна система серця. Властивості серцевого м’яза.

Збудливість - здатність тканини збуджуватися.

Провідність - здатність тканини проводити збудження.

Лабільність - здатність тканини збуджуватись певну кількість разів за одиницю часу.

Рефрактерність - здатність тканини не збуджуватись після збудження.

Скоротливість - здатність тканини змінювати свою довжину та ступень напруги.

Автоматизм - здатність серця ритмічно скорочуватись під впливом імпульсів, що виникають у

ньому самому. Автоматизм забезпечує специфічна м’язова тканина, що утворює

в серці провідну систему.

Провідна система серця складається з:

1.Синусно- передсердний вузол ( Кіса-Флекса ) – розміщується в стінці правого передсердя

біля отворів порожнистих вен. В ньому виникає збудження, яке передається на інші

вузли та пучки, завдяки чому цей вузол називається водієм серцевого ритму.

Тому скорочення серця в нормі завжди починається зі скорочення передсердь, за яким

наступає систола шлуночків, чим і забезпечується ритмічне скорочення всього серця.

2.Передсердно-шлуночковий вузол ( Ашоф-Тавара) – знаходиться на межі між стінкою правого

передсердя і правого шлуночка.

3.Передсердно-шлуночковий пучок ( пучок Гіса ) – опускається від вузла вниз по

міжшлуночковій перетинці. Він розгалужується на праву і ліву ніжки, які в ділянці

верхівки серця переходять в сітку серцевих провідних міоцитів -

4.Волокна Пуркін’є.

ІII. ЕКГ

Діяльність серця можна дослідити спеціальним приладом електрокардіографом, який

спроможний записати електричні потенціали серця.

Електрокардіограма - запис біопотенціалів серця за допомогою електрокардіографа

Для реєстрації ЕКГ Ейнтховен – 1903 р. запропонував три стандартних відведення:

1. Права рука – ліва рука.

2. Права рука – ліва нога.

3. Ліва рука – ліва нога.

При цьому утворюється майже рівнобічний трикутник, у центрі якого розташоване серце.

На електрокардіограмі розрізняють 5 зубців, які позначаються латинськими буквами

P, Q, R, S, T.

Кожний зубець характеризує електричну активність різних відділів серця.

Зубець P – являє собою алгебраїчну суму потенціалів передсердь.

Зубець T – відображає процес реполяризації шлуночків, висота цього

зубця характеризує стан обмінних процесів, які відбуваються в м’язі

серця.

Комплекс зубців QRS – відображає швидкість розповсюдження збудження в м’язах шлуночків. Тривалість цього комплексу – 0,06-0,1с.

Нині широкого розповсюдження одержала

ангіокардіографія - рентгенографія серця та магістральних судин живої людини після введення в

них контрастної речовини. Цей метод дозволяє об’єктивно оцінювати стан клапанного

апарату, наявність уроджених та набутих вад, побачити окремі камери серця, сосочкові

м’язи, тощо.

Цікавою є рентгенозйомка живого серця в процесі кровообігу.

За допомогою коронарографії можна вивчити прижиттєві стани вінцевого кола серця та їх

анастомози.