
- •Мова професійного спілкування як функціональний різновид української літературної мови. Мовна, мовленнєва, комунікативна професійна компетенції
- •Мовні норми
- •Орфоепічні та Акцентуаційні норми
- •Вимова голосних звуків
- •Вимова приголосних звуків
- •Вимова звукосполук
- •Вимова слів іншомовного походження
- •Акцентуаційні норми
- •Лексичні норми та професійне спілкування. Лексика науково-технічних і ділових паперів
- •Відроджувані синоніми
- •Пароніми
- •Омоніми
- •ФразеологІчні норми
- •Орфографічні норми
- •Чергування приголосних звуків при словотворенні
- •Спрощення в групах приголосних
- •Правила вживання м’якого знака
- •Правила вживання апострофа
- •Правопис префіксів
- •Подвоєння і подовження приголосних
- •Написання слів разом, окремо і через дефіс
- •Правопис слів іншомовного походження
- •1. Пишеться буква и:
- •2. Пишеться буква і:
- •Правопис географічних назв
- •Правила вживання великої букви
- •Вибір Граматичної форми у професійному спілкуванні. Морфологічні норми. Особливості використання граматичних форм іменників, прикметників, займенників у професійному мовленні
- •Закінчення іменників другої відміни у родовому відмінку однини
- •Невідмінювані іменники
- •Форми невідмінюваних іменників
- •Особливості використання іменників у ділових паперах
- •Іменники у кличному відмінку однини
- •Форма кличного відмінка у звертаннях
- •Правопис російських (слов’янських) прізвищ українською мовою
- •Творення та відмінювання імен по батькові
- •Відмінювання прізвищ
- •Зразок відмінювання імені та по батькові
- •Особливості граматичних форм прикметників
- •Особливості використання займенників у ділових паперах
- •Відмінювання числівників
- •Особливості використання числівників у діловому мовленні. Зв'язок числівника з іменником
- •Особливості використання числівників у ділових паперах
- •Особливості використання дієслівних форм у ділових паперах
- •Синтаксичні норми. Складні випадки керування. Узгодження підмета і присудка. Синоніміка словосполучень і слів
- •Стилістичні норми
- •Функціональні стилі української мови та сфери їх застосування. Основні ознаки функціональних стилів
- •Словники в професійному мовленні. Роль словників у підвищенні мовленнєвої культури
- •Література
- •Додаткова література
Зразок відмінювання імені та по батькові
Н |
Олег Олександрович |
(Хомич) |
Марія Андріївна |
(Іллівна) |
Р |
Олега Олександровича |
(Хомича) |
Марії Андріївни |
(Іллівни) |
Д |
Олегові (у) Олександровичу (еві) |
(Хомичу (еві) |
Марії Андріївні |
(Іллівні) |
З |
Олега Олександровича |
(Хомича) |
Марію Андріївну |
(Іллівну) |
О |
Олегом Олександровичем |
(Хомичем) |
Марією Андріївною |
(Іллівною) |
М |
Олегові Олександровичу (і, еві) |
(Хомичу (і, еві) |
Марії Андріївні |
(Іллівні) |
К |
Олегу Олександровичу |
(Хомичу) |
Маріє Андріївно |
(Іллівно) |
Примітка. У звертаннях, що складаються із загальної назви та прізвища, форму кличного відмінка має лише загальна назва, а прізвище завжди виступає у формі називного відмінка: друже Максименко, колего Савчук, добродійко Середа, пане Гончар, пані Семенова.
Особливості граматичних форм прикметників
Ступені порівняння – це граматичні форми, що показують, якою мірою названа прикметником ознака властива предметові у різний час або у певний час при зіставленні з іншими предметами.
Ступені порівняння прикметників
|
Вищий ступінь |
Найвищий ступінь |
||
Проста форма |
корінь або основа
|
+ суф. -ш -іш прикметника |
преф. най +
|
вищий ступінь порівняння прикметника |
тонкий – тонший, теплий – тепліший |
найширший, найглибший |
|||
Складна форма |
більш менш |
прикметник + у початковій формі |
найбільш найменш + |
прикметник у початковій формі |
більш відомий, менш приємний |
найбільш сильний, найменш успішний |
Не всі якісні прикметники утворюють ступеневі форми. Не утворюють ступенів порівняння прикметники, які:
- в основі мають суфікси, що виражають здрібніло-пестливе або збільшено-згрубіле значення: ясненький, малесенький, здоровісінький;
- виражають неповний вияв ознаки: червонуватий, коричнюватий;
- в основі мають префікси, що виражають значення збільшеної ознаки: премудрий, архіважливий;
- називають ознаку за кольоровою схожістю: малиновий, кавовий, вишневий;
- називають остаточні, сталі ознаки: німий, хворий, лисий;
- складні за будовою: темно-зелений, світло-червоний;
- перейшли із відносних: орлиний (погляд), дубовий (голос);
- стали прикметниками внаслідок переходу в них дієслівної форми – дієприкметників: цілющі (рослини), трудящий (люд).