
- •Теоретична частина
- •Літературний огляд методів визначення вмісту фенолу в повітрі фізико-хімічними методами аналізу
- •Фотоколориметричне визначення фенолу в повітрі ( метод з діазотованим паранітроаніліном)
- •Фотоколориметричне визначення фенолу (метод з аміноантипірином)
- •Спектрофотометричне визначення фенолу в повітрі
- •Визначення фенолу в повітрі методом газової хроматографії
- •Визначення фенолу в повітрі методом кулонометрії
- •1.2 Вибір методу та його обґрунтування
- •Опис вибраного методу (метод з діазотованим паранітроаналіном)
- •1.4 Заходи з охорони праці, техніки безпеки та протипожежної безпеки Техніка безпеки в хімічній лабораторії
- •Заходи пожежної безпеки в хімічній лабораторії
- •Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •Надання першої допомоги при опіках кислотами і лугами
- •Техніка безпеки при роботі з приладом кфк-2
- •Розрахункова частина
- •2.1 Статистична обробка результатів
- •2.2. Комп’ютерна обробка результатів
- •Висновок
- •Список використаної літератури
1.4 Заходи з охорони праці, техніки безпеки та протипожежної безпеки Техніка безпеки в хімічній лабораторії
1. В лабораторії необхідно працювати в халатах.
2. Працівники лабораторії повинні знати засоби гасіння пожежі.
3. Забороняється залишати прилад , який працює, без нагляду.
4. Категорично забороняється вживати або залишати їжу в лабораторії.
5. Забороняється виливати в раковини залишки кислот, лугів і органічних сполук.
6. Не можна користуватися несправним електрообладнанням.
7. Робоче місце завжди повинно бути чистим.
8. По закінченню роботи потрібно вимкнути всі електроприлади, якими користувалися, закрити газ і водопровідні крани та прибрати робоче місце.
9. Приміщення лабораторії повинно мати припливно-витяжну вентиляцію.
10. У лабораторії повинні бути засоби пожежогасіння.
11. Всі роботи з хімічними речовинами слід проводити тільки у витяжних шафах.
Заходи пожежної безпеки в хімічній лабораторії
1. Робочі столи, призначені для роботи з відкритим вогнем і пожежовибухонебезпечними речовинами, мають бути покриті негорючим матеріалом.
2. Легкозаймисті і горючі рідини належить зберігати в лабораторіях чітко за асортиментом у металевих ящиках і шафах.
3. Відпрацьовані легкозаймисті і горючі рідини слід збирати у спеціальну герметичну тару, яка наприкінці роботи видаляється з приміщення для регенерації або утилізації.
4. Для запобігання розливанню рідин і в разі аварії забороняється виливати
легкозаймисті і горючі рідини у каналізацію.
Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення – відтягнути його від струмоведучих частин за одяг, застосувавши підручний ізоляційний матеріал.
При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати швидку медичну допомогу [6].
Надання першої допомоги при опіках кислотами і лугами
При попаданні кислоти або лугу на шкіру, ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити цівкою води на протязі 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-ним розчином питної соди, а обпечену лугом – 3%-ним розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти.
При попаданні на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно
очі ретельно промити цівкою води протягом 15-20 хвилин, після цього промити 2%-ним розчином питної соди, а при ураженні очей лугом – 2%-ним розчином борної кислоти.
При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-ним
розчином
оцтової кислоти або 3%-ним розчином
борної кислоти, при опіках кислотою –
5%-ним розчином питної соди.
При
попаданні кислоти в дихальні шляхи
необхідно дихати розпиленим за допомогою
пульверизатора
10%-ним
розчином питної соди, при попаданні
лугу – розпиленим 3%-ним розчином оцтової
кислоти [6].