
- •Теоретична частина
- •Літературний огляд методів визначення вмісту фенолу в повітрі фізико-хімічними методами аналізу
- •Фотоколориметричне визначення фенолу в повітрі ( метод з діазотованим паранітроаніліном)
- •Фотоколориметричне визначення фенолу (метод з аміноантипірином)
- •Спектрофотометричне визначення фенолу в повітрі
- •Визначення фенолу в повітрі методом газової хроматографії
- •Визначення фенолу в повітрі методом кулонометрії
- •1.2 Вибір методу та його обґрунтування
- •Опис вибраного методу (метод з діазотованим паранітроаналіном)
- •1.4 Заходи з охорони праці, техніки безпеки та протипожежної безпеки Техніка безпеки в хімічній лабораторії
- •Заходи пожежної безпеки в хімічній лабораторії
- •Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •Надання першої допомоги при опіках кислотами і лугами
- •Техніка безпеки при роботі з приладом кфк-2
- •Розрахункова частина
- •2.1 Статистична обробка результатів
- •2.2. Комп’ютерна обробка результатів
- •Висновок
- •Список використаної літератури
1.2 Вибір методу та його обґрунтування
Таблиця 1.1 Загальна характеристика фізико-хімічних методів аналізу
Методи аналізу |
|
Похиб-ка аналізу |
Селекти-ність |
Трива-лість аналізу |
Вартість вимірю-вальної апарату -ри |
Можли-вість швидко- го виконан-ня серійне аналізів |
Ступінь автомат-зації |
|
Оптичні методи |
||||||||
Фотоколориметрія |
З аміноантипірином |
5% |
Висока |
30 хв |
15000 грн |
Середня |
Середня |
|
З діазотованим паранітроаніліном |
5% |
Висока |
30 хв |
15000 грн |
Середня |
Середня |
||
Спектрофотометрія |
5% |
Висока |
25 хв |
45000 грн |
Середня |
Середня |
||
Кулонометрія
|
0,05-0,1% |
Висока
|
20 хв
|
1500 грн
|
Середня
|
Середня
|
||
Газова хроматографія
|
3-5%
|
Висока
|
3-5 хв
|
1000 грн
|
Середня
|
Середня
|
Беручи до уваги вище подану характеристику можливих фізико-хімічних методів аналізу для визначення фенолу у повітрі, за основний вибраний фотоелектроколориметричний метод із використанням діазотованого
паранітроаніліну
в
якості реагенту. Фотоколориметричний
метод часто використовується в
кількісному аналізі. Він досить простий,
точний і чутливий. Крім того, фотоколориметр
наявний у хімічній лабораторії коледжу,
що дає додаткову перевагу.
Опис вибраного методу (метод з діазотованим паранітроаналіном)
Реактиви і розчини
Вуглекислий натрій.
Соляна кислота, 4%-ий розчин. Готують додаванням 9,1 мл концентрованої соляної кислоти до 89,2 мл води.
Поглинальний розчин, 0,8%-ий розчин вуглекислого натрію. Термін зберігання розчину 6 місяців.
Натрій азотнокислий, 25%-ий розчин. 10 г азотнокислого натрію розчиняють в 30 мл води.
Паранітроанілін, 0,1%-ий розчин. Наважку 0,100 г паранітроаніліну, попередньо висушеного при температурі 60°С протягом 2 годин, розчиняють в 100 мл 4%-вої НСl і охолоджують до 0 - 5°С.
Діазотований паранітроанілін. Перед роботою до 12,5 мл охолодженого паранітроаніліну доливають 2,5 мл розчину азотнокислого натрію і через 2 хв доводять об’єм до 50 мл водою. Розчин може зберігатися не більше 3 днів в холодильнику.
Вихідний стандартний розчин. В мірну колбу на 100 мл вливають 20 мл поглинального розчину, колбу зважують на аналітичних вагах,
вливають 30 – 50 мг безкольорового свіжоперегнаного фенолу і знову
зважують. Після цього доводять об’єм рідини в колбі до мітки поглинальним розчином. За різницею зважування знаходять вміст фенолу в 1 мл розчину.
Робочий стандартний розчин з вмістом фенолу 10 мкг/мл. Готують розведенням вихідного розчину поглинаючим розчином. Розчин використовують свіжоприготовлений
Відбір проб
Для визначення разової концентрації фенолу досліджуване повітря протягують через поглинальний пристрій Ріхтера, який містить 6 мл поглинального розчину, зі швидкістю 3 л/хв. Протягом 20 хв.
Термін збереження відібраних проб не довше 12 годин.
Хід аналізу
Рівень розчину в поглинальному пристрої доводять до 6 мл дистильованою водою. Для аналізу 5 мл проби поміщають в пробірку, добавляють 0,4 мл діазотованого паранітроаніліну, вміст пробірки ретельно струшують і вимірюють оптичну густину розчину в кюветах шириною 10 мм при при довжині хвилі 494 нм відносно води. Час, від додавання останнього реактиву до вимірювання оптичної густини проби, повинен бути однаковим. Одночасно проводять вимірювання оптичної щільності нульової проби, для чого 5 м л поглинаючого розчину аналізують аналогічно пробам.
Величина оптичної щільності нульового розчину повинна бути не більше 0,010. У тому випадку, якщо вона перевищує це значення, необхідно перевірити якість приготованих реактивів, чистоту посуду і вимірювальних кювет.
Кількість фенолу в пробі визначають за допомогою калібрувального графіка по різних вимірах оптичної щільності розчинів проби і нульового.
Калібрувальний
графік
Для побудови калібрувального графіку готують серію стандартних розчинів в мірних колбах ємкістю 100 мл
Розчини для приготування шкали стандартів при визначенні фенолу
Розчин |
Номер стандартного розчину |
|||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
Робочий стандартний розчин (10 мкг/мл), мл Поглинаючий розчин, мл |
0,4 |
0,8 |
1,6 |
2,0 |
4,0 |
8,0 |
16,0 |
20,0 |
До 100 мл в кожну колбу
|
||||||||
Вміст фенолу в 5 мл стандартного розчину, мкг |
0,2 |
0,4 |
0,8 |
1,0 |
2,0 |
4,0 |
8,0 |
10,0 |
Для
приготування шкали стандартів відбирають
із кожної колби по 5 мл розчину і
проводять всі операції згідно ходу
аналіза. Одночасно проводять вимірювання
нульової проби.Калібрувальний графік
будують по середнім значенням, знайдених
із результатів вимірювань 3 – 5 шкал
[7].