Самостійна робато №4 Оцінка рівня фізичного розвитку дитини

Оцінка рівня фізичного розвитку дитини може бути виконана після аналізу даних антропометричного дослідження, у співставленні із середніми показниками, визначеними за формулами.

Оцінку фізичного розвитку проводять шляхом порівняння індивідуальних показників дитини з нормативними. Першим (базовим), а в багатьох випадках єдиним методом оцінки фізичного розвитку дитини є проведення антропометричних досліджень та оцінка отриманих даних. При цьому використовують два основні методи: орієнтовних розрахунків та антропометричних стандартів.

Метод орієнтовних розрахунків ґрунтується на знанні основних закономірностей збільшення маси та довжини тіла, обводів грудної клітки та голови. Відповідні нормативні показники можна розрахувати для дитини будь-якого віку. Припустимий інтервал відхилень фактичних даних від розрахункових становить ±7 % для середніх показників фізичного розвитку. Метод дає лише приблизну картину про фізичний розвиток дітей і використовується педіатрами, як правило, у разі надання медичної допомоги дітям вдома.

Метод антропометричних стандартів є більш точним, оскільки індивідуальні антропометричні величини порівнюють з нормативними відповідно до віку та статі дитини. Регіонарні таблиці стандартів є двох типів: сигмального й центильного.

При використанні таблиць, складених за методом сигмальних стандартів, порівняння фактичних показників проводиться із середньою арифметичною величиною (М) для даної ознаки тієї самої віково-статевої групи, що й у дитини, яку ми обстежуємо. Отриману різницю виражають у сигмах (δ – це середнє квадратичне відхилення), визначаючи ступінь відхилення індивідуальних даних від їх середньої величини.

При використанні таблиць, складених за методом центильних стандартів, необхідно визначити центильний інтервал, якому відповідає фактична величина ознаки, враховуючи вік і стать пацієнта, та дати оцінку. Метод не математизований і тому краще характеризує варіаційні ряди в біології та зокрема у медицині. Він простий у використанні, не потребує розрахунків, повною мірою дає можливість оцінити взаємозв'язок між різними антропометричними показниками і тому широко використовується у світі.

Самостійна робота № 5

Показники ограгів дихання

Самостійна робота № 6

Показники ССС

Самостійна робота № 7

Показники сечових органів

Самостійна робота №8

ЗАК

Самостійна робота № 9

Первина адаптація новонародженого

У процесі пологів дихальна система дитини зазнає колосальні зміни: замість плацентарного кровообігу, кисень починає надходити через легені. Коли у вагітної починаються перейми, дитина відчуває нестачу кисню. Дихання порушується і після поштовху в діафрагму м'яз змушує малюка крикнути і почати дихати. Доношена дитина, як правило, починає дихати самостійно, а недоношених дітей поміщають в апарат, куди вентилюють кисень.

Нервова система новонародженого ще не сформована. Мозкові центри спини у нього розвинені краще, ніж мозкові центри головного мозку. Кора головного мозку знаходиться в стадії зміцнення, а рідина ще не повністю розділена на сіру та білу. Новонароджений реагує на зовнішній вигляд рефлекторно. У нього добре виражені безумовні рефлекси, а до кінця першого місяця життя дитини, розвиваються і умовні.

У другій половині вагітності серцебиття малюка вже прослуховується через живіт матері. Після пологів, серцево судинна система новонародженого досить добре сформована, хоча і продовжує розвиватися. Серце новонародженого велике і розташоване трохи горизонтально. Пульс стабілізується до двох тижнів життя, коли маля краще адаптується до нових умов життя. Кров новонародженого за складом дуже сильно відрізняється від крові дорослої і складає 15% від маси тіла дитини. Зміни в пульсі залежать від спокою і неспання малюка.

Травна система до моменту народження розвинена достатньо, тому її адаптація проходить досить легко.

Шлунковий сік новонародженого містить всі складові частини: ферменти (пепсин, ліпазу, химозин), молочну кислоту, соляну кислоту, кухонну сіль.

Рефлекс смоктання грудей є у малюка з народження. Доношена дитина смокче груди активно, ніж недоношена. Здатність виштовхувати мовою чужорідні предмети з'являється до двох місяців життя. Смаки малюк розрізняє з самого народження і здатний відрізнити солодке від гіркого і кислого. Слина досить рясно починає вироблятися до напівроку. Сам шлунок дуже малий і може прийняти не більше 35мл молока. Печінка новонародженого велика і трохи виступає за ребро.

Кишечник дитини довгий і не захищений, так як ще не «заселений» бактеріями. Протягом перших 12 годин після народження у дитини з'являється перший стілець, званий меконій, або первородний кал. Меконій стерильний і складається з переварених у внутрішньоутробному періоді амніотичної рідини, жовчі, води.

Надходить в кишечник малюка, лактоза молока матері утворює там нормальну мікрофлору.

Видільна функція нирок активно працює ще в утробі матері. Сечовипускання встановлюється до двох тижнів життя, кислотність сечі підвищена.

Ендокринна система новонародженого вивчена ще не до кінця, хоча достеменно відомо, що вона відіграє величезну роль у розвитку та адаптації новонародженого до нового світу.

Голова новонародженого трохи деформована і ассиметрична. Чим крупніше дитина, тим більше деформується голова при пологах. Джерельця малюка досить активно пульсують. Личко дитини виглядає припухлим або плескатим, плоским. На носику яскраво виражені білі крапки, які згодом зникнуть. Повіки набряклі, нависають над очима - вони прийдуть в норму на другий-третій день. При попаданні світла, малюк примружує очі, тому користуйтеся приглушеним світлом. Вічка можуть косити і безладно дивитися, їх колір сірий, причому у більшості малюків.

Ще у мами в животі дитина чує всі гучні звуки і відчуває звукові хвилі. До трьох місяців малюк вже зможе визначити джерело звуку.

У зв'язку з тим, що під час вагітності кровотік матері і дитини загальний, гормони матері впливають на розвиток статевих органів дитини. Іноді у новонароджених спостерігається виділення рідини із сосків в перші тижні життя.

Шкіра рожевого кольору, покрита первородним плівкою, яку лікар змиє відразу після появи на світ малюка, оскільки залишки мастила можуть викликати свербіж і подразнення. На руках, ногах і тулуб можуть бути невеликі складки. За середніми показниками вага хлопчиків при народженні становить 3400 гр., А дівчаток 3200 гр. Середній зріст малюка 50 см. На ріст і вага дитини в першу чергу впливає харчування мами під час вагітності, а тільки потім всі інші фактори.

Тонус м'язів найчастіше підвищений через слабкість волокон і малорозвинених м'язів.