136. Розкрийте поняття відновлення втраченого судового провадження.

Відновлення втраченого судового провадження до набрання чинності новим ЦПК здійснювалося відповідно до Додатку № З ЦПК 1963 р., тобто порядок відновлення втраченого судового провадження регулювався не загальними правилами ЦПК, а спеціальними нормами, викладеними у 6 пунктах Додатка № 3. За ЦПК 2004 р. цій категорії справ присвячений самостійний IX розділ (статті 402-409 ЦПК).

При розгляді справ про відновлення втраченого судового провадження захищаються не порушені матеріальні суб'єктивні права чи свободи, а процесуальні права, пов'язані з утратою судового провадження та зняттям перешкод у їх реалізації. Перешкоди в реалізації процесуальних прав полягають у тому, що всупереч ст. 27 ЦПК особи, які брали участь у справі, не можуть знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, знайомитися із журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду, тому що судове провадження втрачено, пожежа, повінь, землетрус тощо), протиправних дій заінтересованих осіб (крадіжка або знищення), недбалості працівників апарату суду.

Іноді виникає потреба поновити судове провадження, яке було знищено у зв'язку із закінченням строку зберігання судових справ та документів. На цю підставу звернув увагу Пленум Верховного Суду України у своїй постанові № 2 ≪Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції≫ від 12.06.2009 р. (п. 38). Відповідно до Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 27.06.2006 р. № 20, усі працівники апарату суду

зобов'язані виконувати вимоги Інструкції, є відповідальними за збереження процесуальних та інших документів, а також за нерозголошення інформації, що міститься в них (п. 1.7). Організація обліку, зберігання справ та інших матеріалів в архіві регламентуються чинним законодавством та Інструкцією про порядок передання до архіву суду,

зберігання в ньому, відбору та передання до державних архівів судових справ та документів діяльності суду, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 14.07.2003 р. № 277. Згідно з п. 9.1 Інструкції від 14.07.2003 р. судові справи та документи, строк зберігання яких відповідно до Переліків закінчився, вилучаються для знищення. Строк зберігання судових справ визначається залежно від категорії цивільної справи від 3 до 75 років, на підставі Переліку судових справ, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням

строків зберігання документів, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 11.02.2010 р. № 22. Вилучення справ та документів для знищення здійснюють секретарі суду (колегій) спільно із завідувачем архіву суду або особою, яка відповідає за роботу архіву.

Відповідно до ст. 402 ЦПК відновлення втраченого судового провадження проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом. Це означає, що розгляд заяви про відновлення втраченого судового провадження

регулюється у цілому не тільки розд. IX ЦПК, а й загальними правилами, що стосуються, зокрема, змісту заяви (ст. 119 ЦПК), наслідків недодержання вимог щодо змісту заяви, викладених у статтях 119,405 ЦПК (ст. 121 ЦПК), відмови у відкриттіпровадження у справі (ч. 2 ст. 122 ЦПК), порядку дослідження доказів (статті 177-190

ЦПК), змісту рішення (ст. 215 ЦПК) та ін.

ЦПК не визначив, що слід розуміти під відновленням втраченого судового провадження і які судові документи можуть бути відновлені. В юридичній літературі існує точка зору, що поновлення втраченого судового провадження замінює загублені оригінали документів у справі або саму справу назавжди або до того часу, доки вони не будуть знайдені. У порядку відновлення втраченого судового провадження можуть бути відновлені судові документи, що охоплюють частини судового провадження, необхідні для остаточного вирішення цивільноїсправи. Це може бути як саме судове провадження повністю, так і окремі його елементи, судові рішення, ухвали тощо1.

Повна або часткова втрата закінченого судового провадження може вплинути на реалізацію різних прав осіб, які беруть участь у справі, й необхідність його відновлення найчастіше виникає у зв'язку з реалізацією кожною із сторін права вимагати виконання судового рішення або ухвали суду, права на їх оскарження у касаційному

порядку, на подання заяви про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, на звернення із заявою про перегляд судових рішень Верховним Судом України, про скасування заяви про забезпечення позову.

Враховуючи те, що процедура розгляду цієї категорії цивільних справ відрізняється від позовного, наказного і окремого провадження, доцільно ч. З ст. 15 ЦПК викласти в такій редакції: ≪Суди розглядають справи, визначені у частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказного, окремого та відновлюючого провадження≫. Як альтернатива цю категорію цивільних справ можна віднести до окремого провадження, відповідно доповнивши ст. 234 ЦПК. Д. Д. Луспеник також вважає, враховуючи, що у зазначеному провадженні є заявник, а непозивач чи відповідач, відсутній спір про право, можна припустити, що це ≪провадження більш подібне про окремого провадження≫.