129. Назвіть причини повороту виконання.

Поворот виконання рішення суду — це повернення сторін виконавчого провадження у первісний стан, що передував виконанню рішення, через скасування правової підстави такого виконання. Поворот виконання є способом захисту прав боржника на випадок отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим судовим рішенням неналежного, оскільки правова підстава такого набуття відпала.

За загальним та найбільш прийнятним правилом ч. І ст. 380 ЦПК питання про поворот виконання вирішує суд апеляційної (щодо рішень суду першої інстанції, допущених до негайного виконання за правилами ст. 367 ЦПК, а також в разі направлення справи на новий апеляційних розгляд за ст. 336 ЦПК) чи касаційної інстанції (щодо всіх рішень судів як першої, так і апеляційної інстанцій).

Умовами застосування повороту виконання судом апеляційної чи касаційної інстанції є такі:

— суд однієї з зазначених судових інстанцій за результатами розгляду справи скасовує рішення нижчої судової інстанції, що вже було повністю або частково виконано;

— суд апеляційної чи касаційної інстанцій завершує розгляд справи закриттям провадження у справі, залишенням позову без розгляду, відмовою в позові повністю або задоволенням позовних вимог в меншому розмірі, не повертаючи справу на новий розгляд;

— питання про поворот виконання окремо та конкретно вирішено у відповідному судовому рішення суду апеляційної чи касаційної інстанцій.

Відповідно до ст. 336 ЦПК суд касаційної інстанції застосовує поворот виконання рішення суду: в разі постановлення ухвали про скасування рішення апеляційного суду і залишення в силі виконаного судового рішення суду першої інстанції, що було помилково скасоване апеляційним судом; в разі постановлення ухвали про скасування судових рішень і закриття провадження в справі або залишення заяви без розгляду; в разі скасування судових рішень і ухвалення нового рішення або зміни рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Предметом повороту виконання може бути як майно, так і дії, що не мають майнового характеру, зокрема особа, яка виселена з житлового приміщення за скасованим рішенням суду, має бути вселена до нього.

В разі, якщо предметом спору є майно, що визначене індивідуальними ознаками, воно підлягає поверненню від стягувача боржнику в разі скасування рішення суду, на підставі якого його було попередньо передано стягувачу; якщо майно визначено родовими ознаками, слід повернути певну кількість такого майна, це стосується й стягнутих з боржника грошових коштів.

У випадку, якщо предметом виконання є певні блага немайнового характеру, зокрема зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, сторони також мають бути повернуті до первісного стану, що передував виконанню рішення суду. Наведене стосується виконання рішення про поновлення на роботі, відібрання дитини, виселення боржника, вселення стягувача, примусовий обмін тощо. Суд, ухвалюючи рішення, повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене (отримане) з нього за скасованим рішенням, таким чином, поняття стягнутого підлягає широкому розумінню, до змісту якого входять всі блага, в отриманні яких був заінтересованими та яке отримав стягувач як спосіб захисту його порушеного права чи законного інтересу, на випадок, якщо у подальшому це благо не отримало під час нового розгляду такого чи подібного захисту від суду.

Законом також передбачено правила на випадок, якщо на час розгляду питання про поворот виконання неможливо повернути майно, що було предметом спору. Неможливість такого повернення може мати як фактичний характер, так й бути викликаною певними перешкодами юридичного характеру. Про фактичну неможливість повернення слід говорити при знищенні майна, його споживанні; про юридичні перешкоди — при реалізації майна з прилюдних торгів, в разі придбання його добросовісним набувачем. Для подібних правових ситуацій передбачено здійснити відшкодування вартості цього майна в розмірі грошових коштів, одержаних стягувачем від його реалізації.

Правом на звернення з клопотанням про поворот виконання рішення суду наділений відповідач й після завершення розгляду справи в тому випадку, якщо воно не вирішено судом апеляційної чи касаційної інстанцій, а також під час нового розгляду справи.

У ст. 382 ЦПК встановлено обмеження проведення повороту виконання за окремими категоріями судових справ та залежно від способу скасування судового рішення.

Перша категорія справ, щодо яких відбувається обмеження повороту виконання, виокремлюється за порядком скасування рішення. Ця категорія справ визначається такими умовами:

— рішення має бути скасовано за нововиявленими обставинами; -

— предметом спору є вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи;

— скасоване рішення (що було виконано) ґрунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах. В разі відсутності хоча б однієї умови (недотримання порядку скасування або категорії справ чи підстав для перегляду) із наведених обмеження повороту виконання не відбувається.

Друга група підстав недопущення повороту виконання рішення ґрунтується на менш суворих умовах, тому охоплює більшу категорію справ. Для цієї категорії справ не має значення, в якому порядку ухвалено те рішення, яким було скасовано інше виконане рішення. Ця категорія справ, щодо яких також не допускається поворот виконання рішення, визначається такими умовами:

— предметом спору є вимоги у справах у справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин (подібне правило щодо обмеження повороту виконання рішень у трудових спорах також міститься в ст. 239 КЗпП);

— скасоване та виконане рішення ґрунтувалося на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.