125. Аргументуйте підстави і процесуальний порядок перегляду судових рішень Верховним Судом України.

Однією з гарантій справедливого судового захисту прав та свобод суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин є право на звернення до Верховного Суду України про перегляд судових рішень у цивільних справах. Вибір європейського вектору розвитку українського національного законодавства, зокрема щодо цивільного процесуального судочинства, визначив новий порядок перегляду судових рішень, який відображає процес адаптації українського законодавства до європейських стандартів.

Прийняття Верховною Радою України 7 липня 2010 р. Закону "Про судоустрій і статус суддів" стало наступним кроком до імплементації норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у національне законодавство, наближення його до міжнародних засад судочинства.

Норми Закону передбачають не тільки здійснення правосуддя на засадах верховенства права, забезпечення кожному права на справедливий суд, повагу до інших прав і свобод, передбачених Конституцією і законами України, міжнародними договорами, ратифікованими Верховною Радою України (ст. 2), захист прав, свобод та законних інтересів кожного незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону (ч. 1 ст. 7), а й діяльність Верховного Суду України як гаранта забезпечення справедливого та неупередженого розгляду справ у розумні строки, встановлені законом (ч. 2 ст. 7), право учасників судового процесу та інших осіб у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, на перегляд справи Верховним Судом України (ст. 14).

Перегляд судових рішень Верховним Судом України — це окремий, самостійний вид провадження у цивільному судочинстві, спрямований на перевірку законності судових рішень після їх перегляду у касаційному порядку згідно з цивільним процесуальним законодавством України і міжнародними зобов'язаннями України.

Перегляд судових рішень Верховним Судом України має певні особливості, які відрізняють його від інших видів проваджень цивільного процесу:

— перегляд судових рішень регулюється окремою групою цивільних процесуальних норм, тобто зазначений вид перегляду є окремим правовим інститутом;

— цей вид перегляду є виключним, тому що він може здійснюватися лише після перегляду судових рішень у касаційному порядку;

— підстави перегляду за своєю суттю також є виключними; заява про перегляд може бути подана тільки за наявності підстав, передбачених ст. 355 ЦПК;

— справа розглядається особливим органом — Верховним Судом України;

- особливий порядок подання заяви про перегляд судових рішень — заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Виший спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Суб'єктів, які мають право на звернення про перегляд судових рішень Верховним Судом України, доцільно поділити на З групи:

1) сторони;

2) інші особи, які брали участь у справі;

3) особа, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною.

Заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України може бути подана зазначеними суб'єктами виключно з наступних підстав:

1. У випадку неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах (п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК).

У п. 1 ч. 1 ст. 355 чинного ЦПК чітко зазначено, неоднакове застосування якої саме норми права може стати підставою перегляду рішень Верховним Судом України.

2. У разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Заява про перегляд таких судових рішень може бути подана, коли стало відомо про набуття цим рішенням статусу остаточного.

Однак не всі ухвали суду касаційної інстанції можуть бути переглянуті за заявою Верховним Судом України. Щодо ухвал суду касаційної інстанції не може бути подана заява про перегляд, якщо вони не перешкоджають провадженню у справі. Але до заяви про перегляд судового рішення, ухваленого за результатами касаційного оскарження, можуть бути включені заперечення проти таких ухвал.

Судові рішення переглядаються Верховним Судом України за заявою, яка подається протягом одного місяця з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подано заяву про перегляд. Якщо у заяві здійснюється посилання на судове рішення на підтвердження підстав, встановлених п. І ч. 1 ст. 355 ЦПК, строк подання заяви починається з дня ухвалення такого рішення, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

Заява повинна бути подана у письмовій формі та підписана особою, яка її подає, або її представником. Представник (якщо він є) додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.

У заяві обов'язково зазначаються:

— найменування суду, до якого подається заява;

— ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає заяву, та осіб, які беруть участь у справі, а також їхні номери засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

— конкретні різні за змістом судові рішення, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах;

— обґрунтування необхідності перегляду судових рішень в зв'язку з ухваленням рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, якщо заява подана на підставі, встановленій п. 2 ч. 1 ст. 355 ЦПК;

— вимоги особи, яка подає заяву;

— клопотання (у разі необхідності);

— перелік матеріалів, які додаються (ст. 357 ЦПК). До заяви додаються:

— копії заяви (відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі);

— копії судових рішень, про перегляд яких подано заяву;

— копії різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах;

— копія рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, якщо заява про перегляд судових рішень подається з підстав, установлених п. 2 ч. 1 ст. 355 ЦПК (ч. 1 ст. 358 ЦПК);

— документ про сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (ч. 2 ст. 358 ЦПК).

Якщо заява подається на підставі, встановленій п. 2 ч. 1 ст. 355 ЦПК, судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи не сплачуються.

Заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України відповідно до ч. 1 ст. 358 ЦПК подається до Верховного

Суду України через Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ. У Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ заява про перегляд судового рішення реєструється у день надходження. Судді-доповідачу, визначеному автоматизованою системою документообігу суду, така заява передається не пізніше наступного дня.

Суддя-до по в і дач перевіряє відповідність заяви вимогам ЦПК протягом 3 днів.

Встановивши, що заяву подано без додержання вимог ЦПК (ст.ст. 357, 358 ЦПК), суддя-доповідач письмово повідомляє заявника про недоліки заяви та встановлює строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути. У разі усунення заявником недоліків заяви в установлений судом строк, заява вважається поданою у день первинного її подання до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Заява повертається заявнику, якщо:

— заявник не усунув недоліки протягом установленого строку;

— заяву подано особою, яка не має права на подання такої заяви;

— заяву підписано від імені особи, яка не має повноважень на ведення справи;

— є ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про відмову у допуску справи до провадження за наслідками її розгляду, постановлена з аналогічних підстав (ч. 4 ст. 359 ЦПК).

Повернення заяви з зазначених підстав не перешкоджає повторному зверненню до суду в разі належного оформлення заяви або якщо повторне звернення з заявою пов'язане з іншими підставами ніж ті, що були предметом розгляду.

Колегія у складі 5 суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вирішує питання про допуск справи до провадження.

Колегія формується у порядку, встановленому ч. З ст. 11-1 ЦПК. Судді, що ухвалили рішення, яке оскаржується, не беруть участь у вирішенні питання про допуск справи до розгляду.

Протягом 15 днів з дня надходження заяви Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановляє ухвалу про допуск справи до провадження або відмову в такому допуску. Ухвала повинна бути обґрунтованою.

Протягом 5 днів з дня постановлення ухвала про допуск справи до провадження разом із заявою про перегляд судових рішень та доданими до неї документами надсилається до Верховного Суду України.

Особам, які беруть участь у справі, надсилається копія ухвали про допуск справи до провадження разом із копією заяви про перегляд судових рішень. Якщо Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановляє ухвалу про відмову в допуску справи до провадження, копія цієї ухвали разом із копією заяви про перегляд судових рішень надсилається особі, яка подала заяву.

У день надходження до Верховного Суду України ухвала про допуск справи до провадження разом із заявою про перегляд судових рішень та доданими до неї документами реєструється і не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, який визначається відповідно порядку, встановленому автоматизованою системою документообігу суду.

Протягом 3 днів суддя-доповідач постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі. Копія ухвали надсилається особам, які беруть участь у справі.

Підготовку справи до розгляду Верховним Судом України суддя-доповідач здійснює протягом 15 днів з дня відкриття провадження.

При підготовці справи до розгляду суддя-доповідач здійснює наступні дії:

— постановляє ухвалу про витребування матеріалів справи та направляє її до відповідного суду;

— вирішує питання про зупинення виконання відповідних судових рішень;

— доручає відповідним фахівцям науково-консультативної ради при Верховному Суді України підготувати науковий висновок щодо норми матеріального права, яка неоднаково застосовується судом (судами) касаційної інстанції у подібних правовідносинах;

— визначає органи державної влади, представники яких можуть дати пояснення в суді щодо суті правового регулювання цією нормою закону та дає розпорядження про їх виклик до суду;

— здійснює інші заходи, необхідні для вирішення питання про усунення розбіжностей у застосуванні норми матеріального права (ч. 2 ст. 360-1 ЦПК).

Верховний Суд України розглядає справу на його засіданні, яке є повноважним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від складу Верховного Суду України, визначеного законом.

Верховний Суд України розглядає справу не більш одного місяця з дня відкриття провадження у справі.

Неприбуття сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, для участі у судовому засіданні не перешкоджає судовому розгляду справи за умови, якщо вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Відкриття судового засідання, оголошення складу суду, роз'яснення права заявляти відводи, роз'яснення прав та обов'язків особам, які беруть участь у справі, здійснюється відповідно до глави 4 розділу IІІ ЦПК.

Після проведення зазначених процесуальних дій, а також розгляду клопотань осіб, які беруть участь у справі, суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі про зміст вимог, які викладені у заяві про перегляд судових рішень, а також про результати проведених ним підготовчих дій.

У разі прибуття у судове засідання особи, яка подала заяву про перегляд судових рішень, та осіб, що приєдналися до неї, зазначені особи мають право надати пояснення по суті заявлених вимог.

Першою дає пояснення особа, яка подала заяву; якщо заяву подали обидві сторони, першим дає пояснення позивач. Крім того, суд може заслуховувати пояснення представників органів державної влади з метою з'ясування суті норми матеріального права, яка неоднаково застосована.

Вислухавши пояснення зазначених осіб, суд виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.

За наслідками розгляду справи Верховний Суд України може:

1. Винести постанову про повне або часткове задоволення заяви про перегляд судових рішень.

Суд задовольняє заяву в разі наявності однієї з підстав згідно з положеннями ст. 355 ЦПК. Суд скасовує судове рішення повністю або частково і направляє справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції, якщо установить незаконність судового рішення у справі, яка переглядається. У випадку перегляду судового рішення у справі з підстав, передбачених п. 2 ч. І ст. 355 ЦПК, суд скасовує оскаржуване рішення повністю або частково і направляє справу на новий розгляд до суду, який виніс оскаржуване рішення.

2. Винести постанову про відмову в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Постанова Верховного Суду України за наслідками розгляду справи виноситься більшістю голосів від складу суду. Постанова має бути вмотивованою. Судді, які не погоджуються з постановою, можуть висловити окрему думку. Окрема думка додається до постанови.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і оскарженню не підлягає, за винятком, якщо заява про перегляд судових рішень була подана з підстав встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Не пізніше 5 днів з дня закінчення розгляду справи постанова Верховного Суду України повинна бути виготовлена та направлена особам, які беруть участь у справі.

Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судових рішень з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. У разі невиконання судових рішень настає відповідальність відповідно до закону.

Крім того, ч. 1 ст. 360-7 ЦПК зобов'язує суди привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України, що сприяє однаковому застосуванню судами одних і тих самих норм матеріального права, здійсненню правосуддя на засадах верховенства права.