35. Заголовок официального документа - реквизит документа, кратко излагающий его содержание.1

Заголовок к тексту (реквизит 18) включает в себя краткое содержание документа. Заголовок должен быть согласован с наименованием вида документа.2

Заголовок может отвечать на вопросы:

о чем (о ком)?,

например:

Приказ о создании аттестационной комиссии;

чего (кого)?,

например:

Должностная инструкция ведущего эксперта.3

Наличие заголовка значительно облегчает обработку документа, т.к. не читая всего текста можно получить представление о содержании и направить документ на исполнение.4

Заголовок расмещается над текстом под основными реквизитами бланка. Заголовок печатается без кавычек и не подчеркивается.5

Заголовок составляется исполнителем, готовящим проект документа, к любому документу формата А4, кроме извещений, телефонограмм, телеграмм.6

К тексту документов, оформленных на бланках формата А5, заголовок допускается не указывать.7

Бланк документа при необходимости может включать ограничительные отметки для верхних границ зон расположения реквизита "Заголовок к тексту".8

36. Деканові факультету іноземних

мов ЛДУ проф. Дацишину А.П.

студента курсу факультету

іноземних мов гр. 11-АМ

Чернавського Олега Вікторовича

Пояснювальна записка

Я не відвідував заняття з 24.10 до 28.10.2008 р. у зв’язку з перебуванням у лікарні за місцем проживання батьків. Довідка додається.

29.10.2008 р. (підпис) О.В. Чернавський

1. Назва структурного підрозділу, звідки надійшов документ (розміщується вгорі ліворуч).

2. Адресат (посада, установа, прізвище, ініціали, розміщується вгорі праворуч).

3. Назва документа.

4. Дата.

5. Номер.

6. Заголовок (Про…).

7. Текст.

8. Посада адресанта.

9. Підпис, ініціали, прізвище адресанта.

37.-----

38. Реквізити — сукупність постійних елементів, з яких складаються документи. Сукупність реквізитів становить формуляр документів. До елементів (реквізитів) документів належать дата, підпис, адреса, заголовок та ін., а також текст.

Державними стандартами встановлено 32 реквізити документів:

01 — зображення Державного герба України, герба Автономної Республіки Крим

02 — зображення емблеми організації або товарного знака (знака обслуговування)

03 — зображення нагород

04 — код організації

05 — код форми документа

06 — назва організації вищого рівня

07 — назва організації

08 — назва структурного підрозділу організації

09 — довідкові дані про організацію

10 — назва виду документа

11 — дата документа

12 — реєстраційний індекс документа

13 — посилання на реєстраційний індекс і дату документа, на який дають відповідь

14 — місце складання або видання документа

15 — гриф обмеження доступу до документа

16 — адресат

17 — гриф затвердження документа

18 — резолюція

19 — заголовок до тексту документа

20 — відмітка про контроль

21 — текст документа

22 — відмітка про наявність додатків

23 — підпис

24 — гриф погодження документа

25 — візи документа

26 — відбиток печатки

27 — відмітка про засвідчення копії

28 — прізвище виконавця і номер його телефону

29 — відмітка про виконання документа і направлення його до справи

30 — відмітка про наявність документа в електронній формі

31 — відмітка про надходження документа до організації

32 — запис про державну реєстрацію

39. Реквізити довідки:

1. Адресат (назва міністерства, відомства, установи).

2. Назва документа.

3. Дата.

4. Місце укладання документа.

5. Заголовок до тексту.

6. Текст.

7.Посада, підпис, ініціали й прізвище особи, яка підписала довідку.

8. Печатка.

Міністерство освіти і науки України

Донецький державний університет

ДОВІДКА № 67

28.12.2002 р. м. Донецьк

Семенов Сергій Ігоревич є студентом III курсу філологічного факультету відділення «Українська мова та література».

Довідка видана для подання в Київський РВК м. Донецька.

Декан філологічного

факультету (підпис) О.Л.Григор’єв

(печатка)

Секретар (підпис) К.В.Онопрієнко

40. Культура мовлення під час ведення дискусій

Важливе місце після логіки та організації дискусії має культура мовлення. Адже не так вже й багато людей у ході суперечки вміють дотримуватися елементарної культури мовлення. Це в першу чергу стосується використання необразливих, дипломатичних формулювань і т.п., це стосується вмінню висловлювати лаконічно свою думку, не припускатися двохзначного трактування своїх висловлювань і позицій.

Важливе місце також слід приділити часу виступів сторін, які ведуть дискусію. Не можна, щоб одна сторона мала більше часу для виступів.

Не можна, щоб хтось зі сторін переходив на силові методи ведення дискусії. Сила голосу – це ще не вирішення проблеми, це не наближення до найкращого розв’язання суперечки.

Не можна у жодному разі під час дискусій використовувати недозволені методи ведення суперечок: ображати один одного, натякати на якісь певні негативні сторони один одного, не маючи конкретних доказів чи відносячи до суперечки речі, які не мають логічного відношення до розглядуваних питань.

41------

42. Доручення

Я, Мірошкіна Анастасія Іванівна, доручаю Сидорову Мирославу Миколайовичу отримати належну курсантам групи ЕМ09-1 економічного факультету стипендію за грудень 2009р. Доручення дійсне до 1 січня 2009 року.

21 жовтня 2009 р. Мірошкіна А.І.

Підпис курсанта Мірошкіної А.І. засвідчую: Миколаєнко А.І.

Декан економічного факультету 23 жовтня 2009 р

Доручення — це документ, за яким приватна чи посадова особа, організація передає права (повноваження) іншій особі чи організації здійснювати від її імені зафіксовані в дорученні дії.

Доручення можуть бути особистими (приватними) і офіційними (службовими). Приватні доручення можуть бути написаними від руки. Для офіційних доручень виготовляються, як правило, відповідні бланки. Бланки доручень можуть мати захист від фальсифікації (водяні знаки тощо), такі бланки підлягають суворій звітності.

Доручення обов’язково мають бути засвідченими нотаріально або ж підписом посадової особи та печаткою установи. Доручення, що не виходять за межі установи (найчастіше це особисті доручення, пов’язані з одержанням заробітної плати, стипендії тощо), можуть засвідчуватися підписом керівника структурного підрозділу та печаткою цього підрозділу.

Залежно від обсягу та змісту повноважень доручення можуть бути:

- разові — це, як правило, одноразове отримання грошових чи матеріальних цінностей;

- спеціальні — передається право здійснювати в межах певного часу однотипні дії (певні господарські чи банківські операції, представництво в судових органах тощо);

- генеральні — на виконання розширених повноважень (управління й володіння рухомим і нерухомим майном, банківські операції, представницькі функції в судових органах тощо).

43.------ 44. Загальна характеристика

З давніх часів люди намагалися передавати свої знання і досвід з покоління в покоління. Спочатку, в первісному суспільстві: з допомогою нечленороздільні звуків, міміки і жестів. Потім з'явилися наскальні зображення, трохи пізніше, з появою мови, накопиченням знань і досвіду, виникає необхідність фіксації інформації. І з'являються берестяні листи, одні з перших носіїв інформації. На наступних етапах це вже написання на папері талмудів, щоденників, книг.

А в наш час можна виділити конкретну галузь управлінської діяльності, що займається фіксуванням і обробкою інформації (документуванням). Це дуже важкий, копітка праця, що вимагає великої уваги і напруги.

З давніх часів дійшли до нас різні види документів, за допомогою яких ми маємо можливість дізнатися історію своєї країни, її героїчне минуле, особливості побуту свого народу, правові форми та етичні норми взаємовідносини між суспільством і державою, а також між людьми.

Необхідність створення документів виникла одночасно з появою писемності. Більше того, вважають, що саме потреба в створенні різних документів (угод, договорів тощо) і спричинила за собою появу писемності як способу викладу інформації не тільки особистого, але й державного значення.

Вже в V ст. до н.е. [28] давньоримський плебс вимагав введення чітких "писаних" законів. Створення зафіксованих на папері законів і правил було також головною вимогою середньовічних повстань. Коли ж з'явилися закони, від діловода була потрібна абсолютна точність формулювань і бездоганне знання форми викладу, інакше документ втрачав силу.

З розвитком писемності документи стали способом спілкування і передачі інформації. Дійшли до нас лист про філософську доктрині Епікура, листи давньоримських державних діячів Цицерона і Плінія. У посланні індійського царя Іоанна до грецького царя Маіуілу, яке в пору хрестових походів було відомо як сказання про індійському царстві, описується сильне і багате азійська держава, яка прийде на допомогу християнській Європі.