3. Координація присудка з підметом

Особливості координації присудка з підметом.

1. Якщо підмет має у своєму складі числівник, який закінчується на одиницю, то присудок стоїть у формі однини.

2. Якщо числівник у складі підмета закінчується на два, три, чотири , присудок ставиться у формі множини.

3. При підметах із числівниками від п’яти і більше присудок може стояти і в однині, і в множині.

а) форму однини зумовлює присудок у препозиції; присудок в однині буде тоді, коли складений підмет означає часовий відрізок – вік людини, кількість років, годин;

б) множина свідчить про активність дії; присудок стоїть у постпозиції.

4. Підмети зі словами низка, частина, більшість, меншість, багато, чимало, кілька, декілька, трохи (кількісними іменниками та неозначено-кількісними числівниками) вимагають від присудка форми однини. Множина вживається тоді, коли підмет чи присудок – належать до ряду однорідних членів або коли підмет і присудок відділені підрядним реченням.

5. При складеному підметі, вираженому прийменниковим сполученням іменника у називному відмінку з іменником в орудному. відмінку, присудок ставиться у множині, якщо вказує на рівність двох осіб (Студент з викладачем добре підготувалися до конференції). Однак, якщо присудок має форму однини, то це вказує на те, що особа, названа в орудному відмінку, не виконує головної ролі (Студент з викладачем добре підготувався до конференції).

6. При підметі, вираженому займенником хто, присудок стоїть однині.

7. Коли підметом є словосполучення із займенниками дехто, дещо, ніхто та ін. присудок теж вживають в однині.

8. Коли підмет виражений родовою та власною назвою, присудок узгоджують із загальною, родовою назвою. У разі відсутності родового поняття, якщо власна назва відмінювана, присудок узгоджується з нею граматично – за родом, числом, якщо вона невідмінювана, то присудок узгоджується з відсутнім родовим поняттям.

10. Якщо підмет виражений абревіатурою, що не змінюється, форма присудка залежить від граматичних ознак ключового слова.