7. Основні показники та напрямки оптимізації т-рної номенклатури.

Т-рна номенклатура - це с-матизований перелік усіх асортиментних груп і т-рних одиниць , що пропонуються виробником для реалізації. Показники т-рної номенклатури: ? Широта – загальна чисельність асортиментних груп т-рів. ?Насиченість – загальна кількість окремих т-рів в асортиментних групах. ?Глибина – варіант пропозиції кожного окремого т-ру в межах асортиментної групи. ?Гармонійність –ступінь спорідненості між т-рами різних асортиментних грул з точки зору їх кінцевого використання, вимог до організації виробництва, каналів збуту або інших показників. Оптимальна номенклатура є цілком визначеною для кожного окремого п-ва і залежить від р-ку збуту, попиту, виробничих, фінансових та інших ресурсів, умов зовнішнього середовища та різних внутрішніх факторів розвитку п-ва. До неї належать т-ри : ?Які мають попит і успішно реалізуються на р-ку ?Які потребують модифікування відповідно до вимог споживачів або для впровадження на новому р-ку ?Які потрібно зняти з виробництва через невідповідність вимогам покупців ?Нові вироби, виробництво яких належить освоїти. Оптимізація т-рної номенклатури передбачає її удосконалення за всіма напрямками. Основні напрямки т-рної номенклатури дають кількісну оцінку можливостям п-ва адаптуватися до змінних та неконтрольованих факторів р-ку. Більш якісну оцінку щодо пропозиції т-ру можна отримати, вивчаючи асортимент продукції п-ва. Асортимент – набір однойменної продукції, конкретизований у назвах, видах, ґатунках. Між т-рною номенклатурою і асортиментом існує зв'язок цілого і часткового, тому для кількісної характеристики т-рного асортименту використовується с-ма показників, яка була розглянута вище.

8. Порівняльна характеристика методології та методів оцінки кон-сті т-рів.

Загалом кон-сть т-ру ха-ться його споживчими властивостями та ціною споживання і може бути подана математичною формулою: відношення корисного ефекту від використання т-ру (споживчі властивості т-ру) до витрати на придбання і використання т-ру (ціна споживання). К=Р/С Розрахунок інтегрального показника відносної кон-сті т-ру базується на порівнянні параметрів досліджуваного т-ру з параметрами т-ру, який найбільш повно віддзеркалює вимоги споживачів. Метод відповідності визначень показників передбачає значення показників: 1 відповідає вимогам, 0 – не відповідає вимогам, -1 – негативний вплив на рівень кон-сті. Метод порівняння з базовим зразком, передбачає вибір базового показника: кращого закордонної або вітчизняної фірми, запропонованого експертною групою. Метод експертної оцінки, передбачає вирішення таких завдань: формування експертної групи (з урахуванням анкети самооцінки), організація роботи експертів («мізків штурм», разове анонімне опитування, «дельфійська техніка»), розробка результатів експертної оцінки. Метод семантичного диференціалу передбачає: оцінку споживчих досліджень т-ру та т-ру конкуренту, побудову «профілю полярності» Метод відповідності визначень показників (комплексний): переваги – об’єктивність оцінки, недоліки – складність оцінки, висока вартість. Рекомендовано для оцінки кон-сті нових т-рів або оцінки т-рів ринкової новизни. Метод порівняння з базовим зразком: плюси – більша об’єктивність, можливість визначення переваг та недоліків. Мінуси – проблема вибору базового зразка та залежність оцінки кон-сті від цього вибору. Рекомендується для фірмових підприємств та оцінки т-рів ринкової новизни. Метод експертних оцінок: переваги – точність, можливість співробітництва між робітниками та науковцями. Недоліки – висока вартість, проблеми вибору експертів, забезпеченість організації їх роботи. Рекомендовано для великих торговельних підприємств та виробництв. Метод семантичного диференціалу, переваги – наочність оцінки, недоліки – витрати на опитування споживачів, Рекомендовано для універсальних торгових підприємств. Висновок: для об’єктивної оцінки необхідно використовувати змішаний метод, що передбачає використання комплексного методу і одного із методів споживчої оцінки.