Статья II.Параклінічні дослідження:

1. Загальний аналіз крові – лейкоцитоз, лімфоцитоз, нормальна ШЗЕ;

2. Бактеріологічний - виділення B. pertussis із слизу з носогорла;

3. Позитивна PCR на B. pertussis (матеріал носоглоткового слизу);

4. Серологічний метод – виявлення антитіл класу IgA та IgM до B.pertussis в крові.

ЛІКУВАННЯ

При всіх формах

1. Етіотропна терапія.

Всім хворим в перші 3 тижні від початку захворювання призначається еритроміцин або інші антибіотики з групи макролідів. Тривалість курсу – 14 днів (азитроміцину – 5 днів). Препаратом другого ряду (при непереносимості макролідів): триметоприм-сульфаметоксазол (ТМП-СМЗ), ампіцилін, які призначаються тривалістю 14 днів. Призначення етіотропної терапії у строках після 3 тижнів від початку захворювання вирішується індивідуально.

2.Режим –часті провітрювання, вологе прибирання. При легких та середньо-тяжких формах призначається тривале перебування на свіжому повітрі.

3.Дієта - добовий об’єм їжі зберігається, збільшується число годувань.

При тяжких формах:

• аміназин 1-2,5 мг/кг/добу на 2-3 введення перед денним і нічним сном;

(A)ускладнення:

апное, пневмонія, ателектаз та емфізема легень, енцефалопатія, судомний синдром, затримка психічного розвитку.

Профілактика : Ізоляція на 30 днів від початку хвороби. карантин на 24 дні для дітей до 7 років та не вакцинованчх. Специфічна: введення вакцини АКДП у 3 місяці по 0,5мл тричі через 45 днів; ревакцинація через 1,5-2 роки Існує донорський імуноглобулін: 3мл/2 рази/день

8. Оперізуючий герпес. Діагностика. Лікування.

Герпеси - вірусні хвороби з групи інфекцій дихальних шляхів, які характеризуються висипкою на шкірі, слизових оболонках згрупованих дрібних пухирців на гіперемійованій та інфільтрованій поверхні, що супроводжується свербінням, печією, болем.

Джерело зараження : хворі на оперізуючий герпес та вітрянку і носії. Шлях передачі - повітряно-крапельний та контактно-побутовий.

Вірус має тропність до нервової тканини.

Інкубаійний період: 7-14 днів. а при персистуючій формі->багато років. За декілька днів до появи висипки хворі відзначають швидку втому, головний біль, свербіння, парестезію на місці майбутніх вогнищ. Далі їt°С тіла та з'являється еритема. На ній виникає група папул, що пере-творюються у пухирці, що зливаються між собою; висипка однобічна. Процес завершується утво-ренням кірочок, після відпадання яких залиша-ються рубчики. З появою висипки більї. Для діагностики використовують серологічні дослідження.

Діагностика оперізуючого герпесу шкірної форми і звичайного герпесу при типових проявах не складна. Значні труднощі виникають при генералізованому герпесі, ураженні очей, центральної нервової системи тощо.

Лікування : госпіталізація при наявності генера-лізованої, геморагічної чи гангренозної форми. Висипку змащують фукорцином, реафероновою маззю. На слизових вогнища змащують розчином реаферону, новокаїну, обліпиховою олією. Реаферон - в/м і зовіракс - всередину; дексаме-тазон (до 1,5мг/кг) при тяжких формах. Антибіотики при приєднанні бактеріальної флори.

7. Вітряна віспа. Етіологія, епідеміологія, патогенез. Клінічна картина типових і атипових форм вітряної віспи. Ускладнення. Лікування, профілактика.

Вітряна віспа – це гостре інфекційне захворювання, яке викликається вірусом Varicella-Zoster, з повітряно-крапельним шляхом передачі, характеризується наявністю своєрідного плямисто-папульозно-везикульозного висипу.

Етіологія. Викликається ДНК Varicella virus.

Джерело інфекції - хвора людина (заразна за добу до висипки та до 5-го дня від зникненя її). Індекс контагіозності: 70-85%. Імунітет стійкий, довічний.

Патогенез . Вірус проникає через слизову ВДШ (первинне розмноження) їлімфосистемаї віремія їфіксація переважно в епітелії шкіри й слизових, спричиняючи утворення пухирців з серозним вмістом->балонна дистрофія клітин до гермінантного шару - іноді ураження внутрішніх органів.

Клініка

Типова форма : Інкубаційний період 11-21 день (13-15). Початок гострий: їt°C тіла до 37,5-38,5°С, поява висипки. Продром: частіше скарлатино-подібний або еритематозний. Висипка: швидко розвивається: спочатку невеликі червоні плями, папулиївезикули (2-5мм) округлої чи овальної форми на неінфільтрованій основі оточені вінчиком гіперемії: вміст везикул за добу мутніє; швидко стухають та покриваються кірочками. Спочатку елементи на тулубі, а далі з'являються і на обличчі, волосистій частині голови; іноді є свербіння. Процес триває 3-4 дні. t°C тіла нормалізується на 3-5 добу хвороби. На 1-3 тижні зникають кірочки, лишаючи легку тимчасову пігментацію

Рудиментарна форма (у дітей що отримували в інкубаційний період lg). t°С тіла - Н, висипка на шкірі у вигляді поодиноких розеол , папул з ледь помітними пухирцями. Геморагічна (у виснаже-них, ослаблених дітей, що страждають на гемобластоз, гемосидероз, сепсис, або отримували тривалий час глюкокортикостероїди чи цито-статики). На 2-3-й день: вміст пухирців гемора-гічний; крововиливи в шкіру і слизові; кровотечі з носа, ясен, кишок. Бульозна форма: в стадії висипки поряд з типовими везикулами є великі (1-2 см) з мутним вмістом. Міліарна: дрібні щільні вузлики. Гангренозна(у виснажених,ослаблених дітей) - вторинна інфекція: значні запальні явища; вміст везикул геморагічний; некротичні струк-тури - глибокі виразки, Генералізована: (у ново-народжених, що приймали глюкокор-тикостероїди): притаманне специфічне ураження внутрішніх органів, кісткового мозку.

Лікування : госпіталізація при наявності ускладнень та при неможливості ізоляції. Симптоматичне: 1. свербіння (седативні: 1% зеленка, 1-2% марганець.) Донорський Іg: 0,2 мл/кг, реаферон в тяжких випадках.

Ускладнення: Специфічні. Первинна вітрянкова пневмонія: велика кількість дрібних, іноді зливних вогнищ запалення на Rtg; перебіг тяжкий зі значною задишкою, кровохарканням, ціанозом. Вітрянковий енцефаліт (на 4-7 день хвороби): гарячка, загальномозкові симптоми (головний біль, блювання, порушення свідомості); атактичний синдром: хитка хода, запаморочення, гіпотонія скелетних м'язів, тремор, дизартрія; ліквор: прозорий, цитоз. Можливий розвиток синдрому Пена-Барре, поперечного мієліту, паралічу n. facialis. Лікування: глюкокор-тикостероїди; ацикловір; лаферон. Бактеріальні: бульозна стрептодермія, флегмона, абсцес, імпетиго, бешиха, лімфаденіт тощо.

9. Герпетична інфекція (простий герпес). Етіологія, шляхи зараження. Клінічні форми, діагностика. Лікування.

Етіологія. Викликаеться ї-герпесвірусом (ВПГ-1-2). Інкубаційний період 2-12 днів.

Шлях передачі - повітряно-крапельний та контактно-побутовий.

За перебігом : локалізовані, поширені та генералізовані форми: шкіри, слизових, геніталій. вісцеральних органів, очей, ЦНС.

Клінічні прояви. Викликають згруповані везикульозні висипання на інфільтрованій шкірі навколо рота, носа, слизових губ. Її появі передують: свербіння, печія або біль у відповідній ділянці тіла. Пухирці мають прозорий вміст, що пізніше мутніє, а через 3-4 дні вони розкриваються - утворюються ерозії ївкриваються жовтими кірочками, що протягом тижня відпадають. У маленьких дітей пробігає по типу екземи. Генералізовані форми та енцефаліт частіше бувають у малих дітей: t°Стіла до 40°С i ї, тяжка інтоксикація, висипка, жовтяниця, потьмарення свідомості, шок.

Діагностика використовують шкірну алергічну пробу з герпетичним алергеном.

Лікування : фукорцин, мазь ацикловіру, вірулекс, віроплекс, реаферон, лаферон.

10. Паротитна інфекція. Етіологія, епідеміологія. Класифікація. Клінічна картина різних форм епідемічного паротиту (паротит, субмаксиліт, сублінгвіт, панкреатит, орхіт, менінгіт та ін.). Лікування. Профілактика,

Паротитна інфекція – гостре інфекційне захворювання вірусної етіології з повітряно-краплинним механізмом передачі з переважним ураженням залозистих органів та нервової системи.

Збудник : Paramixovirus parotitidis (РНК-вмісний); містить гемаглютиніни, гемолізини і нейрамі-нідазу.

Джерело інфекції - хвора людина: з кінця інку-баційного періоду перші 3-5 днів. Механізм зараження -повітряно-крапельний. Індекс контагіозності 20-40% і . Імунітет стійкий.

Типові форми: залозиста, нервова та змішана. Атипові форми: стерта і безсимптомна. Легкого, серед-нього й тяжкого ступеня.

Клініка

Інкубаційний період: 11 -23 дні (15-18). Початок хвороби гострий: їtC тіла до 38-39°С; припухлість та болючість привушних слинних залоз (можливе ураження підщелепних та під'язикових); їх ураження може бути одно- й двобічним. Відмі-чається сухість в роті, біль у вусі, щоїпри жуванні, розмові; особливо біль виражений спереду та позаду мочки вуха (симптом Філатова). Гіперемія та інфільтрація слизової оболонки довколо отвору стенонової протоки-це симптом Мурсона. Шкіра над ураженою залозою стає напруженою, лискучою але колір її не змінюється Максимум хвороби на 3 день.

Орхіт : їу розмірах яєчко; їбіль у калитці, що іррадіює у пахвинну ділянку і їїпри ходьбі. При пальпації яєчко щільне, дуже болюче, калитка набрякла, гіперемійована. Виражена інтоксикація: гарячка, озноб, блювання, головний біль.

Оофорит, бартолініт : болючість яиників, свербіння та гіперемія великих статевих губ, біль у попереку й пахвинній ділянці.

Панкреатит : біль в епігастрії, лівому підребер'ї, нерідко оперізуючий. Відраза до їжі; сухість в роті, нудота, блювота, гарячка. Пульс ї; АТ ї. Живіт здутий: симптоми Воскресенського та Мейо-Робсона позитивні; їдіастази.

Полірадикулоневрит : на тлі нормальної t°C тіла розвиваються парези й паралічі в поєднані з больовим синдромом та випадінням чутливості. Перебіг доброякісний.

Рідкі форми : тиреоїдит, цистит, гепатит, кон'юктивіт. увеїт, міокардит.

Лікування . Госпіталізація при ускладненому перебігу, а також за епідпоказаннями. Ліжковий режим 10 днів. Полоскання рота 2% содою. На залози- сухе тепло, компреси, солюкс, УВЧ. Анальгетики. При панкреатиті: дієта, спазмолітики, контрикал, гордокс. При орхіті: преднізолон по 2мг/кг/добу : 5-7 діб.

Профілактика.

Хворого ізолюють не менш як на 9 днів. У дитячому закладі - карантин на 21 день. Активна імунізація живою паротитною вакциною з атенуйованого штаму, яку вводять п/ш одноразово дітям по 0,5 мл у 12 міс.(до 7 років).

11. Грип. Клінічний перебіг. Особливості у дітей раннього віку. Ускладнення, їх патогенез. Лікування. Профілактика.

Грип – гостре інфекційне захворювання, яке викликається Influenza virus, передається повітряно-краплинним шляхом і характеризується ураженням респіраторного тракту, переважно трахеї, та порушенням загального стану.

Клініка. Інкубаційний період: від кількох годин до 1-2 діб. Початок раптовий: озноб, їt°C тіла до 38-40°С. Існує типова й атипова (афебрильна, акатаральна, блискавична) форми.

Характерні виражений інтоксикаційний і слабкови-ражений катаральний синдроми, болі в скронях. При грипі В - симптом Морозкіна. На зміну ознобу швидко приходить відчуття жару, загальна слабість, головний біль, світлобоязнь, розбитість, пітливість, порушення сну; у тяжких випадках: корчі, блювання, порушення свідомості. t°C тіла до38°С - легкий, до39°С - середній і її39°С - важкий перебіг. Гарячка триває 3-5 днів Обличчя й видимі слизові гіперемійовані; виникає зерниста енантема ( симптом Морозкіна). На 2-3 добу їїнежить. Характерні приступи трахеїту: відчуття подразненя в горлі або біль за грудиною, над-садний сухий кашель; в легенях жорстке або ослаблене дихання, сухі хрипи.

Особливостi клiнiчного перебiгу грипу у дiтей раннього вiку.

Особливості: Хвороба починається не так гостро. Симптоми специфічної інтоксикації виражені менш бурхливо. Проявляється в'ялістю, блідістю шкіри, відмовою від грудей, їїмаси тіла. Катаральні явища: закладеність носа ("сопіння" під час сну). t°C тіла-субфебрильна. Крупу не буває Часті ускладнення.

Лікування . ремантадин (дітям після 7 років): 1-й день - 0,1г/3 рази/день: на 2-3-й - 0.1г/2 рази/добу і на 4-й -0,1г. Інтерферон кожних 1-2 години у ніздрі. Протигрипозний Ig (0,15-0,2мл/кг/добу). Жарознижуючі засоби тільки при гіперпірексії. Протикашльові: тусупрекс, содово-парові інгаляції. Антибіотики при ускладненях. Полівітаміни.

Профілактика грипу:

На сьогодні для специфічної профілактики грипу використовують римантадин, арбідол, рекомбінантні інтерферони, спліт та субодиничні вакцини.