
- •1. Особливості управління проектами в Україні
- •2 Нормативно-правові засади проект-менеджменту
- •3 Загальне визначення проекту. Ознаки проекту
- •4 Концепція проекту в проектному аналізі
- •5 Класифікація проектів. Моно-, мульти- та мегапроекти
- •6 Типи та види проектів. Інноваційні, інвестиційні проекти
- •7 Процес визначення цілей проекту
- •8 Альтернативність варіантів проекту
- •9 Структуризація проекту
- •10 Типи структурних моделей проекту
- •13. Вплив оточення на різні типи проектів
- •14. Основні учасники проекту
- •18. Дерева цілей, рішень та робіт
- •21. Інтегруючі функції управління проектами
- •22. Метод системного управління якістю
- •23 Структуризація проекту. Основні структурні моделі проекту
- •24. Org, матриця відповідальності
- •25. Спу в управлінні проектами
- •26. Життєвий цикл та фази проекту
- •27. Методика unido
- •28 Ідентифікація життєвого циклу (підхід Всесвітнього банку)
- •29 Ідентифікація проекту
- •30. Життєздатність проекту
- •31.Попередній аналіз здійснення проекту.
- •32.Передпроектне обґрунтування інвестицій.
- •33.Критерії оцінки інвестиційних проектів.
- •34.Методи оцінки ефективності проекту.
- •35.Оцінка витрат і вигід в проектному аналізі. Альтернативна вартість.
- •36.Управління структурою витрат проекту.
- •37.Цінність грошей у часі.
- •38.Види грошових потоків.
- •39.Методи оцінки ефективності проектів.
- •40.Чиста поточна вартість.
- •41. Термін окупності
- •42. Внутрішня норма доходності
- •43. Індекс рентабельності
- •44. Оцінка ризиків проекту
- •46. Критерії оцінки ризику проекту
- •47. Управління проектними ризиками
- •48. Способи зниження проектних ризиків
- •49. Методика проведення аналізу чутливості при управлінні ризиком
- •50. Методика проведення імітаційного методу Монте-Карло при аналізі ризику
- •51. Аналіз сценаріїв
- •52.Управління проектними ризиками
- •53.Аспекти проектного аналізу
- •54.Сутність і структура проектного аналізу
- •55. Технічний аналіз
- •56. Фінансовий аналіз
- •57. Інституційний аналіз
- •58. Екологічний аналіз
- •60. Соціальний аналіз
- •61. Економічний аналіз
- •62. Мета, методи та основні цілі комерційного аналізу
- •63 Аналіз ринкових можливостей
- •64. Розробка комплексу маркетингу
- •65 Цілі технічного аналізу і його місце у підготовці інвестиційного проекту
- •66 Вибір технології та устаткування, аналіз інфраструктури
- •67 Організація підготовки і здійснення проекту
- •68 Цілі та принципи використання екологічного аналізу
- •69 Основні положення овнс
- •70 Сучасні методики оцінки апливу проекту на довкілля: міни продуктивності ресурсів, на втраті доходу, альтернативної вартості
- •71 Загальнозастосовувані методики з використанням велечин безпосередніх витрат
- •72 Мета та зміст соціального аналізу
- •73 Індикатори соціального аналізу Індикатори, що використовуються в соціальному аналізі
- •74 Проектування соціокультурного середовища проекту
- •81. Мета, завдання та методи інституційного аналізу.
- •83 Планування проекту. Сіткові моделі. Календарні плани.
- •84 Техніко-економічне обґрунтування (тео)
- •86 Визначення потреби в ресурсах.
- •87 Торги (тендери)
- •88 Матер-техн. Підготовка проекту
- •Структури управління проектами
- •91 Матрична структура управління проектами
- •92 Проектна структура управління проектами
- •94 Функції учасників проекту, менеджер проекту
- •96. Контроль та регулювання проекту. Види контролю
- •97. Система контролю та управління запасами
- •98. Моніторинг та підготовка оперативної інформації
- •99. Інформаційні, програмно-апаратні та телекомунікаційні засоби управління проектами.
- •100. Cтановлення і перспективи розвитку управління проектами в Україні
9 Структуризація проекту
Структура проекту – це сукупність взаємопов’язаних елементів і процесів проекту, які представлені з різним ступенем деталізації. В термінах управління проектами структура проекту являє собою “дерево” орієнтованих на продукт компонентів, представлених обладнанням, роботами, послугами й інформацією, отриманими в результаті реалізації проекту
Структура проекту повинна відповідати наступним вимогам:
кожний рівень ієрархії повинен мати закінчений вигляд або охоплювати всю суму частин проекту, що представлені на даному рівні деталізації;
сума характеристик елементів проекту на кожному рівні ієрархії структури повинна бути рівною;
нижній рівень декомпозиції проекту повинен містити елементи (модулі), на основі яких можуть бути чітко визначені всі дані, що необхідні та достатні для управління проектами (функціональні характеристики, обсяги робіт, вартість, необхідні ресурси, виконавці, зв'язки з іншими елементами і т.д.).
Структуризація проекту — досить складний процес, оскільки він повинний враховувати всі елементи і параметри проекту: результати проекту; стадії й етапи життєвого циклу; організаційну структуру управління; ресурси на розробку й реалізацію; умови зовнішнього й внутрішнього середовищ, у яких здійснюється розробка і реалізація проекту й багато інших факторів. Тобто структуризація проекту є одним з інструментів організації проекту, основою створення системи управління проектом в цілому (через запровадження схеми тотальної інтеграції), інструментом управління персоналом проекту.
Структуризація проекту дозволяє більш конкретно сформулювати для всіх учасників проекту перелік виконуваних ними робіт, проміжні й кінцеві результати, які повинні бути отримані ними на визначених стадіях створення проекту, а також встановити між роботами раціональні інформаційні зв'язки. Вона передбачає розробку робочої структури (Work Breakdown Structure — WBS), організаційної структури проекту (Organization Breakdown Structure — OBS) та затратної структури (Cost Breakdown Structure — CBS).
Існують такі підходи до структуризації проекту :
за життєвим циклом проекту;
за компонентами продукту;
функціональний підхід;
географічний підхід;
за відповідальністю.
Здійснити на практиці структуризацію не так легко, як здається на перший погляд. Здійснення цього процесу є порівняно легшим стосовно “відчуваних” (речовинних) проектів, що пов’язані з будівництвом, наприклад, а не з розробкою програмного забезпечення (“інтелектуальних” проектів).
10 Типи структурних моделей проекту
Для структуризації проекту використовується ряд спеціальних моделей:
1. “Дерево цілей” — схеми цілей, підцілей по рівнях. Основне правило розбиття — повнота: кожна мета верхнього рівня повинна бути представлена повним набором підцілей.
2. “Дерево рішень” — схеми задач оптимізації багатокрокового процесу реалізації проекту. “Гілки дерева” відображають події, які можуть мати місце, а вузли (вершини) ‑ точки, в яких виникає необхідність вибору.
3. “Дерево робіт” (структура поділу робіт або СПР) — включає дві ієрархічні схеми, які між собою пов'язані певним чином: ієрархія виробів та ієрархія робіт. Нижній рівень ієрархії робіт відповідає пакетам робіт, які необхідні при розробці сіткового графіка. Пакет робіт може бути самостійною фінансовою одиницею і повинен мати окремий кошторис та звіт про витрати. СПР — основа для розробки структурної схеми адміністративного управління проекту.
4. Організаційна структура виконавців (ОСВ/OBS ) — в цій схемі керівник — нульовий рівень. На більш низьких рівнях — відділи, необхідні для функціонального управління роботами. Ці рівні іноді відповідають рівням СПР. Мета ОСВ — визначити виконавців, відповідальних за виконання робіт.
5. Матриця відповідальності — пов'язує пакети робіт з організаціями-виконавцями. Складається на основі СПР і ОСВ. Використовується для контролю відповідності розподілу ролей цілям проекту. На верхньому рівні розподіляються ролі та відповідальність по елементах ІСР. На нижньому – по операціях проекту. Приклад матриці відповідальності приведений на табл. 5.2.
6. Сіткова модель — на основі СПР і ОСВ, дерева цілей і робіт складають сітковий графік вузлових подій. Доцільно складати, крім загального (повного), сіткові графіки окремих пакетів робіт, які називаються сітковими блоками або підсітями. Це забезпечує можливість проведення ефективного контролю, дозволяє більше уваги приділяти управлінню найбільш важливими (критичними) підсітями, замість того, щоб постійно контролювати увесь сітковий графік, зекономити час.
7. Структура споживання ресурсів — ієрархічно побудований графік, який фіксує необхідні на кожному рівні ресурси. Використовується для аналізу засобів, необхідних для досягнення цілей та підцілей проекту. Наприклад,
1-й рівень – фінансові ресурси;
2-й рівень — матеріально-технічні та трудові ресурси;
3-й рівень – будівельні матеріали, машини, обладнання;
4-й рівень — складовані, нескладовані ресурси.
8. Структура витрат — ієрархічний графік, який фіксує вартість елементів проекту на кожному рівні.
11. Застосування структурних моделей в управлінні проектами Найбільш важливими сферами використання структурних моделей проекту є:
Ø пошук, визначення та аналіз цілей проекту;
Ø побудова та вибір альтернативних рішень щодо реалізації проекту;
Ø попереднє планування проекту за укрупненими моделями (фазовими, сітковими і т.д.);
Ø визначення ресурсів, термінів, вартості робіт;
Ø проектний аналіз (визначення життєздатності проекту);
Ø фінансовий план проекту;
Ø організація проекту;
Ø проектні роботи і система документації проекту;
Ø детальне планування робіт (календарні плани робіт, графіки постачання, бюджетування);
Ø підписання й управління контрактами;
Ø оперативне планування робіт;
Ø моніторинг проекту;
Ø регулювання ходу робіт;
Ø управління забезпеченням проекту;
Ø складання виконавчих (фактичних) моделей і графіків, аналіз результатів та накопичення досвіду.
Такий перелік використання структурних моделей неповний, але яскраво відображає важливість ролі структурних моделей і методології управління проектами. Структуризація проекту дозволяє більш конкретно сформувати для всіх учасників проекту перелік виконуваних ними робіт, проміжні і кінцеві результати, які повинні бути отримані ними на визначених стадіях створення проекту, а також встановити між роботами раціональні інформаційні зв'язки. Вона передбачає розробку робочої структури (Work Breakdown Structure – WBS), організаційної структури проекту (Organization Breakdown Structure ‑ OBS) та затратної структури (Cost Breakdown Structure – CBS). 12. Зовнішнє та внутрішнє оточення проекту Здійснення проекту відбувається в оточенні динамічних зовнішнього та внутрішнього середовищ. До факторів найближчого оточення проекту належать сфери фінансів, збуту, виробництва, матеріального забезпечення, інфраструктури, а також керівництво підприємства, оскільки саме воно визначає цілі та основні вимоги щодо проекту, його реалізації, методів управління (див. табл. 2).
Враховуючи, що проект реалізується зазвичай у конкретному середовищі, слід мати на увазі й зовнішні фактори, в яких він реалізується. Такими факторами є:
політичні — політична стабільність; підтримка проекту урядом; національні прояви; торговий баланс з країнами-учасниками; участь у союзах;
економічні — структура національного господарства; види відповідальності та майнові права, в тому числі на землю; тарифи та податки; страхові гарантії; рівень інфляції та стабільність валюти; розвинутість банківської системи; джерела інвестицій і капітальних вкладень; ступінь свободи підприємництва й господарської самостійності; розвинутість ринкової інфраструктури; рівень цін; стан ринків: збуту, інвестицій, засобів виробництва, сировини та продуктів, робочої сили та ін.;
соціальні — умови та рівень життя; рівень освіти; свобода переміщення у межах країни і за кордон; адекватність трудового законодавства суспільним змінам; заборона страйку; охорона здоров’я та медицина; умови відпочинку; громадські організації; засоби масової інформації; ставлення місцевого населення до проекту;
правові — права людини; права підприємництва; права власності; закони та нормативні акти про надання гарантій і пільг;
науково-технічні — рівень розвитку фундаментальних і прикладних наук, інформаційних технологій та комп’ютеризації, промислових і виробничих технологій; стан енергетичних і транспортних систем; зв’язок; комунікації;
культурологічні — рівень освіченості; історія; культурні традиції; релігія; культурні потреби життєзабезпечення; праця; відпочинок; спорт та ін.; рівень вимог до якості результатів та умов праці;
природні та екологічні — природно-кліматичні умови: температура, опади, вологість, вітри, висота над рівнем моря, сейсмічність, ландшафт і топографія та ін.; природні ресурси; розташування та зв’язок з транспортними мережами; стандарти з якості повітряного простору, водних джерел та ґрунтового покриття; санітарні вимоги до навколишнього середовища; законодавство із захисту довкілля; характеристика тенденцій та стану екологічних систем: повітря, води, ґрунту;
інфраструктурні — засоби транспорту, зв’язку та комунікацій, перевезення вантажів; мережі ЕОМ та інформаційні системи; енергозабезпечення; комунальні служби; сировина та послуги; збутова мережа, логістика, матеріально-технічне постачання; промислова інфраструктура; обслуговуючі системи та ін.
Внутрішнє середовище проекту має для успішної реалізації проекту першорядне значення, оскільки саме ці фактори сприяють чи навпаки заважають досягненню поставлених цілей проекту. Розглянемо найбільш значущі з них:
економічні умови — пов’язані з кошторисом і бюджетом проекту, цінами, податками та тарифами, ризиком і страхуванням, стимулами, пільгами та іншими економічними факторами, що діють всередині проекту та визначають його основні вартісні характеристики;
соціальні умови — характеризуються забезпеченням стандартних умов життя для учасників проекту, рівнем заробітної плати, наявністю комунальних послуг, наданням соціальних умов (школи, дитячі садки, медобслуговування, умови для відпочинку та ін.); умови праці і техніки безпеки, страхування та соціальне забезпечення і т. ін.;
стиль керівництва проектом — визначає психологічний клімат та атмосферу в команді проекту, впливає на її творчу активність і працездатність;
організація проекту — визначає співвідношення між основними учасниками проекту, розподіл прав, відповідальності та обов’язків та впливає на успіх здійснення задуму. Команда проекту є «мозковим центром», мотором та виконавчим органом проекту, від якого залежать його прогрес та успіх;
методи та засоби комунікації — визначають повноту, вірогідність та оперативність обміну інформацією між зацікавленими учасниками проекту. По суті це — нервова система проекту, від ступеня досконалості якої залежить його успіх.