- •1. Особливості управління проектами в Україні
- •2 Нормативно-правові засади проект-менеджменту
- •3 Загальне визначення проекту. Ознаки проекту
- •4 Концепція проекту в проектному аналізі
- •5 Класифікація проектів. Моно-, мульти- та мегапроекти
- •6 Типи та види проектів. Інноваційні, інвестиційні проекти
- •7 Процес визначення цілей проекту
- •8 Альтернативність варіантів проекту
- •10 Типи структурних моделей проекту
- •9 Структуризація проекту
- •13. Вплив оточення на різні типи проектів
- •14. Основні учасники проекту
- •18. Дерева цілей, рішень та робіт
- •21. Інтегруючі функції управління проектами
- •22. Метод системного управління якістю
- •23 Структуризація проекту. Основні структурні моделі проекту
- •24. Org, матриця відповідальності
- •25. Спу в управлінні проектами
- •26. Життєвий цикл та фази проекту
- •27. Методика unido
- •28 Ідентифікація життєвого циклу (підхід Всесвітнього банку)
- •29 Ідентифікація проекту
- •30. Життєздатність проекту
- •31.Попередній аналіз здійснення проекту.
- •32.Передпроектне обґрунтування інвестицій.
- •33.Критерії оцінки інвестиційних проектів.
- •34.Методи оцінки ефективності проекту.
- •35.Оцінка витрат і вигід в проектному аналізі. Альтернативна вартість.
- •36.Управління структурою витрат проекту.
- •37.Цінність грошей у часі.
- •38.Види грошових потоків.
- •39.Методи оцінки ефективності проектів.
- •40.Чиста поточна вартість.
- •41. Термін окупності
- •42. Внутрішня норма доходності
- •43. Індекс рентабельності
- •44. Оцінка ризиків проекту
- •46. Критерії оцінки ризику проекту
- •47. Управління проектними ризиками
- •48. Способи зниження проектних ризиків
- •49. Методика проведення аналізу чутливості при управлінні ризиком
- •50. Методика проведення імітаційного методу Монте-Карло при аналізі ризику
- •51. Аналіз сценаріїв
- •52.Управління проектними ризиками
- •53.Аспекти проектного аналізу
- •54.Сутність і структура проектного аналізу
- •55. Технічний аналіз
- •56. Фінансовий аналіз
- •57. Інституційний аналіз
- •58. Екологічний аналіз
- •60. Соціальний аналіз
- •61. Економічний аналіз
- •62. Мета, методи та основні цілі комерційного аналізу
- •63 Аналіз ринкових можливостей
- •64. Розробка комплексу маркетингу
- •65 Цілі технічного аналізу і його місце у підготовці інвестиційного проекту
- •66 Вибір технології та устаткування, аналіз інфраструктури
- •67 Організація підготовки і здійснення проекту
- •68 Цілі та принципи використання екологічного аналізу
- •69 Основні положення овнс
- •70 Сучасні методики оцінки апливу проекту на довкілля: міни продуктивності ресурсів, на втраті доходу, альтернативної вартості
- •71 Загальнозастосовувані методики з використанням велечин безпосередніх витрат
- •72 Мета та зміст соціального аналізу
- •73 Індикатори соціального аналізу Індикатори, що використовуються в соціальному аналізі
- •74 Проектування соціокультурного середовища проекту
- •81. Мета, завдання та методи інституційного аналізу.
- •83 Планування проекту. Сіткові моделі. Календарні плани.
- •84 Техніко-економічне обґрунтування (тео)
- •86 Визначення потреби в ресурсах.
- •87 Торги (тендери)
- •88 Матер-техн. Підготовка проекту
- •Структури управління проектами
- •91 Матрична структура управління проектами
- •92 Проектна структура управління проектами
- •94 Функції учасників проекту, менеджер проекту
- •96. Контроль та регулювання проекту. Види контролю
- •97. Система контролю та управління запасами
- •98. Моніторинг та підготовка оперативної інформації
- •99. Інформаційні, програмно-апаратні та телекомунікаційні засоби управління проектами.
- •100. Cтановлення і перспективи розвитку управління проектами в Україні
7 Процес визначення цілей проекту
Найважливіша передумова успішного застосування прийомів та методів управління проектами полягає у визначенні й розумінні цілей. Вони визначають сутність проекту. Визначення цілей та їх опис є основою для подальшої роботи над проектом.
Ціль проекту — це бажаний результат діяльності, який намагаються досягти за певний проміжок часу при заданих умовах реалізації проекту. При постановці цілей проекту потрібно знайти відповіді на такі питання:
Як конкретно повинен виглядати результат проекту (характеристика результатів проекту)?
Які умови повинні враховуватись у процесі реалізації проекту (вимоги та обмеження)?
Хто це буде робити? Коли це буде зроблено?
Скільки це буде коштувати?
Як цілі проекту можуть висуватися економічні і соціальні результати, вирішення соціальних й екологічних проблем і т. ін. Цілі проекту повинні бути чітко визначені, досягнуті результати — вимірюваними, а обмеження і вимоги повинні бути реально виконуваними. Визначення цілей — процес творчий, але обґрунтування цілей повинно стати документальною угодою основних сторін. Тобто цілі проекту повинні бути описані. Сам процес описання цілей має такі складові:
Результати проекту
Предмет проекту;
Економічна ефективність проекту.
Реалізація проекту
Терміни реалізації проекту;
Ресурси, що будуть використані.
Ієрархія цілей (як доповнення вказується, яка ієрархія повинна прийматись, якщо одна із цілей не може бути досягнута).
Як правило, для управління проектами характерне визначення однієї ведучої цілі. Головною ціллю управління проектами є розв'язання таких завдань у найкоротші строки, із найменшими витратами та найкращої якості:
посилення перспективності проекту, тобто розробка стратегічних напрямків розвитку
інноваційних процесів, передбачених проектом, проведення поточної та оперативної роботи в цих напрямках;
підвищення якості рішень, що приймаються, визначення кількості цілей і прийняття рішень (їх своєчасність та оперативність, комплексність тощо);
збільшення оперативності управління, тобто прагнення всіх учасників проекту до скорочення терміну проектування й реалізації проектних рішень.
Це забезпечує: скорочення термінів прийому, обробки та передачі інформації; зменшення числа ланок, рівнів в організаційній структурі управління проектами; наближення центрів прийняття рішень до необхідних виконавців; більш чіткий розподіл і більш тісну кооперацію праці розробників та виконавців проекту;
забезпечення економічної ефективності проекту, що пов'язано з мінімізацією витрат на здійснення нововведень і максимізацією результату;
підвищення відповідальності за проектні рішення.
Прогресивні рішення позитивно впливають на розвиток підприємства; невдачі, навпаки, призводять до втрат ресурсів та відбиваються на матеріальному й моральному становищі розробників.
8 Альтернативність варіантів проекту
Щоб виявити кращий варіант проекту, потрібно розглянути широке коло можливих його варіантів. Надто часто вибір якогось одного способу чи варіанта проекту робиться передчасно. Корисно внести всі можливі варіанти до початкового переліку обговорюваних ідей, а потім, шляхом використання логічної схеми відбору, відкинути ті варіанти, які очевидно гірші. В міру відсіву альтернативних варіантів, деталі й розрахунок кожного аспекту проекту уточнюються. Відхилення варіантів проекту відбувається на основі відбору ідей, які згодом буде прийнято і піддано детальному аналізові на стадіях розробки та експертизи проекту, щоб переконливо мотивувати відхилення якогось варіанта проекту.
При відборі ідей проекту аналітики натрапляють, з одного боку, на необхідність скорочення кількості ідей, що розглядаються, та, з іншого боку, потребу детального підходу до відібраних ідей з метою більш ретельного вивчення цих варіантів і відбору найпривабливішого
Досить поширеними критеріями відхилення ідей проектів є:
недостатній попит на запропонований продукт, одержуваний в результаті реалізації проекту, або
відсутність у даного товару істотних переваг;
висока вартість проекту порівняно з очікуваними доходами;
відсутність зобов’язань з боку організації або людей, які отримуватимуть вигоду від здійснення проекту;
відсутність політичної підтримки;
технологія, не придатна для здійснення проекту;
надмірній масштаб проекту, що не відповідає організаційним та управлінським можливостям; надмірний ризик проекту;
висока вартість сировини й значні витрати на оплату кваліфікованої робочої сили.
Як правило, при відборі ідей проектів кількість варіантів, які заслуговують детального вивчення, скорочується до двох-трьох, що дозволяє швидко й без великих витрат оцінити найважливіші моменти інвестиційних можливостей проекту на макро- і мікрорівнях.
Макроекономічний аналіз провадиться, як правило, за трьома напрямами: ресурсним, який дозволяє оцінити можливості, пов’язані з використанням ресурсів або продукції; галузевим, спрямованим на визначення потенціалу певного сектора економіки; регіональним, який дає оцінку можливостей певного регіону країни, його потенціалу, привабливості для конкретної проектної ідеї.
Метою проведення макроаналізу є розробка інвестиційної пропозиції та збір інформації для потенційних інвесторів. На цій самій стадії, окрім макроаналізу, необхідно провести мікроаналіз, метою якого є діагностика окремих суб’єктів, які мають потенціал та інвестиційну привабливість, що дозволить сформулювати попередні цілі окремих інвестиційних пропозицій.
