
- •1. Особливості управління проектами в Україні
- •2 Нормативно-правові засади проект-менеджменту
- •3 Загальне визначення проекту. Ознаки проекту
- •4 Концепція проекту в проектному аналізі
- •5 Класифікація проектів. Моно-, мульти- та мегапроекти
- •6 Типи та види проектів. Інноваційні, інвестиційні проекти
- •7 Процес визначення цілей проекту
- •8 Альтернативність варіантів проекту
- •9 Структуризація проекту
- •10 Типи структурних моделей проекту
- •13. Вплив оточення на різні типи проектів
- •14. Основні учасники проекту
- •18. Дерева цілей, рішень та робіт
- •21. Інтегруючі функції управління проектами
- •22. Метод системного управління якістю
- •23 Структуризація проекту. Основні структурні моделі проекту
- •24. Org, матриця відповідальності
- •25. Спу в управлінні проектами
- •26. Життєвий цикл та фази проекту
- •27. Методика unido
- •28 Ідентифікація життєвого циклу (підхід Всесвітнього банку)
- •29 Ідентифікація проекту
- •30. Життєздатність проекту
- •31.Попередній аналіз здійснення проекту.
- •32.Передпроектне обґрунтування інвестицій.
- •33.Критерії оцінки інвестиційних проектів.
- •34.Методи оцінки ефективності проекту.
- •35.Оцінка витрат і вигід в проектному аналізі. Альтернативна вартість.
- •36.Управління структурою витрат проекту.
- •37.Цінність грошей у часі.
- •38.Види грошових потоків.
- •39.Методи оцінки ефективності проектів.
- •40.Чиста поточна вартість.
- •41. Термін окупності
- •42. Внутрішня норма доходності
- •43. Індекс рентабельності
- •44. Оцінка ризиків проекту
- •46. Критерії оцінки ризику проекту
- •47. Управління проектними ризиками
- •48. Способи зниження проектних ризиків
- •49. Методика проведення аналізу чутливості при управлінні ризиком
- •50. Методика проведення імітаційного методу Монте-Карло при аналізі ризику
- •51. Аналіз сценаріїв
- •52.Управління проектними ризиками
- •53.Аспекти проектного аналізу
- •54.Сутність і структура проектного аналізу
- •55. Технічний аналіз
- •56. Фінансовий аналіз
- •57. Інституційний аналіз
- •58. Екологічний аналіз
- •60. Соціальний аналіз
- •61. Економічний аналіз
- •62. Мета, методи та основні цілі комерційного аналізу
- •63 Аналіз ринкових можливостей
- •64. Розробка комплексу маркетингу
- •65 Цілі технічного аналізу і його місце у підготовці інвестиційного проекту
- •66 Вибір технології та устаткування, аналіз інфраструктури
- •67 Організація підготовки і здійснення проекту
- •68 Цілі та принципи використання екологічного аналізу
- •69 Основні положення овнс
- •70 Сучасні методики оцінки апливу проекту на довкілля: міни продуктивності ресурсів, на втраті доходу, альтернативної вартості
- •71 Загальнозастосовувані методики з використанням велечин безпосередніх витрат
- •72 Мета та зміст соціального аналізу
- •73 Індикатори соціального аналізу Індикатори, що використовуються в соціальному аналізі
- •74 Проектування соціокультурного середовища проекту
- •81. Мета, завдання та методи інституційного аналізу.
- •83 Планування проекту. Сіткові моделі. Календарні плани.
- •84 Техніко-економічне обґрунтування (тео)
- •86 Визначення потреби в ресурсах.
- •87 Торги (тендери)
- •88 Матер-техн. Підготовка проекту
- •Структури управління проектами
- •91 Матрична структура управління проектами
- •92 Проектна структура управління проектами
- •94 Функції учасників проекту, менеджер проекту
- •96. Контроль та регулювання проекту. Види контролю
- •97. Система контролю та управління запасами
- •98. Моніторинг та підготовка оперативної інформації
- •99. Інформаційні, програмно-апаратні та телекомунікаційні засоби управління проектами.
- •100. Cтановлення і перспективи розвитку управління проектами в Україні
35.Оцінка витрат і вигід в проектному аналізі. Альтернативна вартість.
Одним з основних завдань проектного аналізу є визначення цінності проекту. Цінність проекту визначається як різниця його позитивних результатів, або вигод (надалі коротко іменованих «вигоди»), та негативних результатів, або витрат, тобто:
Цінність проекту = Вигоди – Витрати.
Для визначення цінності проекту необхідно оцінити всі вигоди, одержувані від проекту, і з'ясувати, чи вони перевищують витрати на нього протягом усього циклу життя.Для проведення аналізу проектів використовується декілька концептуальних положень, серед яких виділяють додаткові витрати і вигоди.
Загалом, усі рішення щодо визначення цінності проекту, а в результаті й доцільності вкладання коштів в його реалізацію, випливають саме з порівняння додаткових вигід з додатковими витратами. На практиці це втілилось у так звану концепцію граничності (або маргіналізму – від англ. marginal).
Приймаючи рішення про обсяги випуску продукції, керуються правилом, згідно з яким обсяг випуску має збільшуватися доти, доки граничні витрати менші або дорівнюють граничним вигодам.
Важливим методологічним принципом у розрахунках грошових потоків є врахування безповоротних витрат та неявних вигід. Безповоротні витрати – це вже зроблені витрати, які неможливо відшкодувати прийняттям чи неприйняттям даного проекту.
Якщо провадиться оцінка доцільності здійснення інвестиційного проекту, то всі витрати, вже зроблені до прийняття рішення про реалізацію проекту, не повинні враховуватися, бо їх не можна відшкодувати і вони жодним чином не впливають на його ефективність. Такі витрати треба виключити з вартості проекту при вирішенні питання про те, чи продовжувати роботу за проектом.
Неявні вигоди – це неодержанні доходи від найкращого альтернативного використання активу, внаслідок чого відбувся неявний грошовий приплив. Необхідність урахування в проектному аналізі неявних витрат випливає з принципу альтернативної вартості. Неявні вигоди можна визначити і як грошові потоки, котрі можна було б одержати від активів, які фірма вже має. Береться до уваги, що вони не використовуються у проекті, який розглядається.
Невідчутні вигоди мають враховуватися при оцінці вигід і як зміцнення іміджу фірми («гудвіл»), і як інші види нематеріальних активів.
У проектному аналізі необхідно уникати подвійного рахунку. Оцінюючи проект, слід брати до уваги всі витрати і вигоди проекту, але не можна їх враховувати двічі.
Важливе значення в проектному аналізі має підхід, при якому розрізняється економічний і фінансовий аналіз проекту. Економічний аналіз витрат і вигід треба проводити в такому обсязі, щоб можна було визначити з достатньою точністю економічну цінність проекту і встановити відносну цінність вибору варіантів проекту. Фінансовий аналіз покликаний встановити фізичну привабні кість капіталовкладень для організації, яка фінансує проект, а також для гаданих учасників та осіб, що одержують вигоду від реалізації проекту, і дати загальну схему фінансового плану, ямні би забезпечував наявність коштів на здійснення проекту.
Результатом аналізу здійснимості проекту може бути висновок про необхідність подальших пошуків в інших галузях з метою сприяння успішній реалізації проекту і досягнення намічених ним цілей.
Альтернативна вартість та альтернативні рішення. Поняття альтернативної вартості (opportunity cost) є основоположним для проведення аналізу витрат і вигід. Більше того, визначальною рисою різних економічних систем є те, яким чином враховується альтернативна вартість при прийнятті рішень. Ефективнішою є система, що забезпечує найповніше врахування альтернативної вартості. Оскільки для задоволення всіх потреб завжди бракує ресурсів, постає завдання оптимального використання доступних ресурсів. Потенційно будь-які ресурси можна використати кількома способами.
Використання ресурсів на одні цілі неминуче виключає можливість іншого їх використання. Альтернативна вартість використовуваного певним чином ресурсу визначається цінністю, яку він міг би мати при використанні найкращим з можливих альтернативних способів. Концепція альтернативної вартості є простим, але потужним знаряддям, що відіграє центральну роль в аналізі витрат і вигід.
Згідно з концепцією альтернативної вартості, грошова оцінка ресурсів відображає їх цінність при найкращому альтернативному використанні. Для пояснення цієї думки наведемо приклад. При збільшенні обсягів будівництва зростає попит на деревину, внаслідок чого її вартість збільшується. Відтак збільшуються і витрати на виробництво дерев'яних меблів, оскільки їх виробники мають сплачувати зрослу вартість сировини.