32. Алельність і множинний алелізм

Множественний алелізм - це існування в популяції більше двох алелей даного гена. У популяції виявляються не два алельних гена , а декілька.Множинний алелізм для генів, що контролюють системи несумісності , виступає як фактор відбору , що перешкоджає утворенню зигот і організмів певних зигот . Прикладом множинного алелізму є серія множинних аллелей s1 , s2 , s3 , що забезпечують самостерільность багатьох рослин . Дванадцять різних станів одного локусу у дрозофіли , що обумовлюють різноманітність забарвлення очей ( w - білі , we - еозіновие , wa - абрикосові , wch - вишневі , wm - плямисті і т. д.); серія множинних аллелей забарвлення шерсті у кроликів ( « суцільна » , гімалайський, альбінос і т. д.); аллели IA , Iв , I ° , що визначають групи крові у людини , і т. д. Серія множинних алелей - результат мутірованія одного гена.

Обумовленість ознаки серій множинних алелей не змінює співвідношення фенотипів в гібридному потомстві . У всіх випадках в генотипі присутня тільки одна пара алелів , їх взаємодія і визначає розвиток ознаки .

33. Типи хромосомного визначення статі у риб

Хромосомне визначення статі Ще наприкінці минулого сто­річчя вчені звернули увагу на відмінність за однією із пар гомологіч­них хромосом у хромосомних наборах самців і самок. У диплоїдних соматичних клітинах самців, наприклад дрозофіли, хромосоми кож­ної з трьох пар (нестатеві хромосоми - аутосоми) подібні між собою, а хромосоми четвертої - різні (статеві хромосоми - гетерохромосоми). Одна з гетерохромосом — паличкоподібної форми (так звана Х-хромосота), інша — гачкоподібної (Y-хромосома). У самок дрозофіл обидві статеві хромосоми однакові (Х-хромосоми), а у самців — різні (X- та У- хромосоми)). Отже, каріотип самок дрозофіл можна позначити як 6А + XX, а самців - 6А + ХY (символом «А» позначають аутосоми). Каріотипи чоловіка та жінки відповідно записують, як 44А + XX та 44А + ХY.

На формування статі деяких риб і земноводних також вплива­ють умови довкілля або гормони. Під час ембріогенезу у них закладаються водночас зачатки чоловічих і жіночих статевих залоз, але розвивається лише один тип. Цікавий приклад такого явища можна спостерігати у риб «чистильників», самці яких мають «гаре­ми» з декількох самок. Після загибелі самця його функції бере на себе одна із самок, у якої з недиференційованих зачатків розвива­ються сім'яники. Зміну статі в ході онтогенезу спостерігають у кіль­частого черв'яка офріотроха. Молоді особини цієї тварини спочатку стають самцями, а досягнувши певних розмірів, перетворюються на самок. Подібні приклади відомі також серед ракоподібних і риб (на­приклад, в акваріумних рибок-мечоносців самки з віком здатні пе­ретворюватись на самців).

34. Кросинговер

Кроссинговер (інша назва в біології перехрест ) - процес обміну ділянками гомологічних хромосом під час кон'югації в профазі I мейозу . Крім мейотіческого , описаний також мітотичний кросинговер .

Оскільки кроссинговер вносить збурення в картину зчепленого наслідування , його вдалося використати для картування « груп зчеплення » ( хромосом). Можливість картування була заснована на припущенні про те , що , чим частіше спостерігається кроссинговер між двома генами , тим далі один від одного розташовані ці гени в групі зчеплення і тим частіше будуть спостерігатися відхилення від зчепленого успадкування. Перші карти хромосом були побудовані в 1913 р. для класичного експериментального об'єкта плодової мушки Drosophila melanogaster Альфредом Стертевантом , учнем і співробітником Томаса Ханта Моргана .