16. Основні етапи розвитку генетики

Витоки генетики, як і всякої науки, слід шукати в практиці. Генетика виникла у зв'язку з розведенням домашніх тварин і обробітком рослин, а також з розвитком медицини. З тих пір, як людина стала застосовувати схрещування тварин і рослин, він зіткнувся з тим фактом, що властивості і ознаки потомства залежать від властивостей обраних для схрещування батьківських особин. Відбираючи і схрещуючи кращих нащадків, людина з покоління в покоління створював родинні групи - лінії, а потім породи і сорти з характерними для них спадковими властивостями.

Хоча ці спостереження і зіставлення ще не могли стати базою для формування науки, однак бурхливий розвиток тваринництва і племінної справи, а також рослинництва і насінництва в другій половині XIX століття породило підвищений інтерес до аналізу явища спадковості.

Розвитку науки про спадковість і мінливість особливо сильно сприяло вчення Ч. Дарвіна про походження видів, що внесла до біологію історичний метод дослідження еволюції організмів. Сам Дарвін доклав чимало зусиль для вивчення спадковості і мінливості. Він зібрав величезну кількість фактів, зробив на їх основі цілий ряд правильних висновків, однак йому не вдалося встановити закономірності спадковості. Його сучасники, так звані гібрідізатори, схрещували різні форми і шукали ступінь подібності та відмінності між батьками і нащадками, також не змогли встановити загальні закономірності успадкування.

17. Основні закони поведінки хромосом

Хромосомна теорія спадковості сформульована у 1911 - 1926рр. Т. Х. Морганом за результатами своїх досліджень. За її допомогою з'ясовано матеріальну основу законів спадковості, встановлених Г. Менделем, і те, чому в певних випадках успадкування тих чи інших ознак від них відхиляється. Основні положення хромосомної теорії спадковостітакі:гени розташовані в хромосомах у лінійному порядку;різні хромосоми мають неоднакові набори генів, тобто кожна з негомологічних хромосом має свій унікальний набір генів;кожен ген займає в хромосомі певну ділянку; алельні гени займають у гомологічних хромосомах однакові ділянки;усі гени однієї хромосоми утворюють групу зчеплення, завдяки чому деякі ознаки успадковуються зчеплено; сила зчеплення між двома генами, розташованими в одній хромосомі, обернено пропорційна відстані між ними;зчеплення між генами однієї групи порушується внаслідок обміну ділянками гомологічних хромосом у профазі першого мейотичного поділу (процес кросинговеру);кожен біологічний вид характеризується певним набором хромосом (каріотипом) — кількістю та особливостями будови окремих хромосом.Хромосомна теорія спадковості, теорія, згідно якої хромосоми, укладені в ядрі клітки, є носіями генів і є матеріальною основою спадковості, тобто спадкоємність властивостей організмів у ряді поколінь визначається спадкоємністю їх хромосом. Х. т.з. виникла на початку 20 ст на основі клітинній теорії і використання для вивчення спадкових властивостей організмів гибрідологичеського аналізу.

19. Методи генетикиМетоди генетичних досліджень. Генетичні дослідження здійснюють у кількох основних напрямах: вивчення матеріальних носіїв спадкової інформації — генів, а також закономірностей її зберігання і передачі нащадкам; дослідження залежності проявів спадкової інформації у фенотипі від певних умов довкілля; встановлення причин змін спадкової інформації та механізмів їх виникнення; вивчення генетичних процесів, які відбуваються в популяціях організмів.Результати генетичних досліджень проблем спадковості й мінливості є теоретичною базою для вирішення практичних питань. Основою сучасної селекції (науки про створення нових порід і сортів) слугують уявлення про генетичні наслідки різних типів схрещування, вплив штучного добору на спадкові ознаки організмів, значення чинників довкілля для розвитку ознак тощо. Головні напрями медичної генетики — профілактика і лікування спадкових захворювань, дослідження мутагенних факторів з метою захисту від них генотипу людини тощо. Генетика є теоретичною базою і для генетичної (генної) інженерії (штучний синтез генів, виділення генів з організму, перенесення генів з одних організмів в інші тощо).