Глобальна мережа Internet Основні поняття

Глобальна мережа Internet

Мережа Internet з'явилася в 70-х роках XX століття в результа­ті об'єднання мережі Міністерства оборони США з різноманітними радіо - і супутниковими мережами з метою забезпечення надійної роботи при руйнуванні окремих її елементів під час воєнних дій.

Internet - глобальна комп'ютерна мережа, яка включає у свій склад мільйони комп'ютерів по всьому світу. Internet об'єднує локальні мережі учбових та наукових закладів, промислових підприємств, службових установ тощо, а також окремі комп'ютери.

В Internet циркулює різноманітна інформація, доступ до якої забезпечується з будь-якої точки земної кулі.

Сервер та робоча станція

У мережі комп'ютер може виконувати одну із функцій: надавати ресурси або використовувати ресурси.

Мережеві ресурси - це файли (програми і дані) і пристрої (диски, принтери, сканери, модеми тощо), які спільно використо­вуються комп'ютерами мережі.

Комп'ютер, який надає ресурси, називається сервером. Комп'ютер, який використовує ресурси, називається клієнтом або робочою станцією.

Сервери складають основу Internet і з'єднані між собою постійними лініями зв'язку. Серверами володіють державні організації, учбові заклади, промислові підприємства, великі комерційні структури.

Робочі станції можуть знаходитись на значній відстані від сервера, наприклад, у школі або вдома і з'єднуватися із сервером за допомогою телефонної мережі або виділеною лінією.

Складові частини Internet

Сучасна мережа Internet має апаратні, програмні та інформаційні складові частини.

До апаратної складової Internet належать канали зв'язку, що з'єднують між собою комп'ютери у мережу, а також спеціальні ком­п'ютери (мости, шлюзи, маршрутизатори).

До програмної складової Internet належать операційні систе­ми комп'ютерів і мережева операційна система (мережева ОС).

Служби Internet

До найбільш поширених служб Internet належать:

• Електронна пошта - обмін повідомленнями, який нагадує звичайну пошту, але із значно швидшою доставкою;

• Групи новин (телеконференції) - це свого роду електронна газета, на яку можна підписатися і бути її кореспондентом;

• Word Wide Web - пошук і перегляд інформації на Web-сторінках з використанням гіпертекстових зв'язків (див. далі);

• Інтерактивне спілкування - в режимі реального часу, коли одразу одержуєш відповідь на своє повідомлення.

Електронна пошта

Електронна пошта (E-mail) - це засіб відправки і одержання повідомлень за допомогою комп'ютерної мережі.

Електронна пошта все більше замінює звичайну паперову пошту завдяки високій швидкості і надійності передачі повідом­лень. Повідомлення електронної, пошти, крім рекету, може містити графічні, звукові, відеофайли тощо. За кілька хвилин повідомлення доходить до адресата, який може знаходитись далеко за океаном.

Принципи функціонування

Кожний абонент поштового сервера має на ньому свою поштову скриньку. Поштові сервери одержують повідомлення від абонентів і пересилають їх далі по мережі до поштового сервера адресата, де ці повідомлення нагромаджуються в його поштовій скриньці. Для одержання кореспонденції адресат встановлює з'єднання із своїм поштовим сервером, з його скриньки всі повідомлення автоматично пересилаються на його комп'ютер, щоб з ними ознайомитись.

Електронна адреса

Для відправки електронного повідомлення потрібно вказати адресу електронної пошти (e-mail) одержувача. Електронна адреса має таку структуру: назва поштової скриньки @ адреса поштового сервера Поштову скриньку ще називають ім 'я користувача. Наприклад, у автора цієї книги електронна адреса така: aspekt @ sh. km. ua

Перша частина адреси aspekt є ім'я користувача. Друга частина sh.km.ua є адреса поштового сервера, який обробляє електронну пошту одержувача (sh.km.ua - Шепетівка, Хмельниць­кої області, Україна).

Для роботи з електронною поштою потрібна спеціальна програма. Існує велика кількість різноманітних поштових програм. Наприклад, програма Microsoft Outlook Express, яка входить до складу операційної системи Windows як стандартна.