- •Тема 09. Загальні відомості про хвороби лісових рослин
- •1. Поняття про хвороби рослин та їх причини
- •2. Інфекційні та неінфекційні хвороби
- •3. Патогенез хвороб рослин та його основні етапи
- •4. Анатомо-морфологічні зміни та фізіолого-біохімічні порушення у хворої рослини
- •5. Типи захворювань деревних порід та чагарників
- •6. Поняття про імунітет рослин до інфекційних хвороб
- •7. Вплив умов зовнішнього середовища, віку та стану рослин на їх стійкість до хвороб
- •8. Поняття про епіфітотії та їх прогнозування
- •Тема 10. Гриби як збудники хвороб деревних порід План
- •1. Місце грибів в системі рослинного світу
- •2. Будова клітини та вегетативного тіла гриба, видозміни грибниці
- •3. Характеристика основних форм розмноження грибів. Поняття про цикл розмноження грибів
- •4. Шляхи розповсюдження грибів, живлення грибів (паразити і сапрофіти)
- •5. Вимоги грибів до умов зовнішнього середовища
- •6. Основи систематики грибів. Характеристика класів, головних підкласів та родин грибів
- •Тема 11. Бактерії, віруси та квіткові рослини – паразити як збудники хвороб деревних порід План
- •1. Місце бактерій в системі рослинного світу
- •2. Будова бактеріальної клітини, розмноження та розповсюдження бактерій в природі
- •3. Вплив умов навколишнього середовища на розвиток бактерій в природі
- •4. Типи бактеріальних хвороб дерев
- •5. Загальні поняття про віруси, їх будова, розмноження та розповсюдження
- •6. Типи вірусних хвороб
- •7. Загальна характеристика квіткових рослин – паразитів на деревних породах та чагарниках (омела біла, повитиця, петрів хрест). Шкода, що наноситься рослинами-паразитами і заходи боротьби з ними
- •8. Фітопатогенні нематоди і заходи боротьби з ними
- •Тема 12. Хвороби плодів та насіння План
- •1. Загальна характеристика хвороб плодів та насіння. Шкода, що наноситься хворобами плодів та насіння лісовому господарству.
- •2. Хвороби плодів та насіння, що розвиваються на протязі вегетаційного періоду (муміфікація жолудів дуба та насіння берези, іржа шишок ялини)
- •3. Хвороби плодів та насіння, що розвиваються при зберіганні (гнилі жолудів, пліснявіння плодів та насіння)
- •4. Поверхневе зараження насіння фітопатогенними грибами, що викликають ураження проростків, сходів та сіянців
- •5. Попереджуючі заходи проти розвитку хвороб
- •Тема 13. Хвороби посадкового матеріалу в лісорозсадниках, лісових культурах та молодняках
- •1. Загальна характеристика групи
- •2. Вилягання сходів і молодих сіянців (в’янення), гниль сіянців (фітофтороз), випрівання сіянців
- •3. Хвороби типу “шютте”, сосни звичайної, сніжне, модрин
- •4. Борошниста роса дуба, чорна плямистість листків клена
- •5. Хвороби, що викликаються іржастими грибами (сосновий вертун, іржа хвої сосни, модрини і берези, іржа листків тополі)
- •Тема 14. Негнильові хвороби деревних порід
- •1. Загальна характеристика групи, діагностичні особливості, умови розвитку та розповсюдження
- •2. Всихання гілок та стовбурів деревних порід (клітрисовий та немоспоровий некрози дуба, ценангієвий некроз сосни, цитоспорові некрози тополі, нектрієвий некроз клена та інших листяних порід)
- •3. Судинні хвороби (голландська хвороба ільмових, судинний мікоз дуба, вертицильозне в’янення або вилт листяних порід)
- •4. Ракові захворювання деревних порід (східчастий рак модрини, східчастий рак листяних порід, поперечний рак дуба, смоляний рак сосни)
- •Східчастий рак
- •Опухолевидний рак
- •Смоляний рак
- •Тема 15. Гнильові хвороби деревних порід
- •1. Процес гниття деревини та його збудники
- •2. Діагностичні ознаки та класифікація гнилей
- •3. Типи та стадії гниття
- •4. Шкода, що наноситься гнильовими хворобами
- •5. Кореневі та комлеві гнилі деревних порід (коренева губка, опеньок осінній)
- •6. Стовбурні гнилі хвойних порід та гриба, що їх викликають (соснова, ялинова та модринова губки, облямований трутовик)
- •Стовбурні гнилі хвойних порід
- •7. Стовбурні гнилі листяних порід (дубова, березова губка, несправжній, справжній, сірчано-жовтий та осиковий трутовик)
- •Тема 16. Руйнування деревини на складах, в будівлях та спорудах
- •1. Руйнування деревини на лісоскладах та гриби, що його викликають (стовповий, шпальний гриби, пеніофора гігантська)
5. Загальні поняття про віруси, їх будова, розмноження та розповсюдження
Вірус (від латинського virus – отрута). Вірусами називають збудників інфекційних хвороб, що характеризуються ультрамікроскопічною величиною, відсутністю клітинної будови. Віруси складаються із нуклеїнових кислот (ДНК і РНК) і білкової оболонки. Віруси живуть і розмножуються тільки в живих клітинах рослини-господаря. Вони здатні кристалізуватися, зберігаючи при цьому патогенність і інші спадкові ознаки.
Розміри вірусних частинок (віріонів) дуже малі від 20 до 3000 нм (нанометрів 1 нм = 0,001 мк), їх видно лише в електронному мікроскопі при збільшенні в 100000 разів. За формою віруси бувають кулясті, паличковидні або нитковидні.
Віруси мають різну стійкість за відношенням до факторів навколишнього середовища. Стійкі витримують висушування, нагрівання, вплив різних хімічних речовин. Нестійкі під дією несприятливих зовнішніх факторів швидко руйнуються (інактивуються).
Стійкість вірусів до температури різна. Деякі з них гинуть при нагріванні до 60 – 75°, а інші витримують до 90° С. Оптимум для більшості вірусів 16 – 25°, деякі гинуть при тепловій обробці уражених рослин до 35° С. Низькі температури (навіть нижче 0°) переносять легко, не втрачаючи своїх властивостей. Віруси дуже чутливі до реакції середовища. Оптимальні межі рН = 6 – 9, лужне вище рН = 9 припиняє їх діяльність.
Розмноження фітопатогенних вірусів відбувається у живих клітинах господаря поділом білка і нуклеїнових кислот. Зберігатись у грунті, в сухих частинах уражених рослин вони можуть дуже довго. Зараження рослин сприяє високій інфекційності. Поширюються віруси комахами із колючесисними ротовими апаратами (попелиці, клопи, цикади), через обламані волоски, при щепленні живців, переноситись насінням, через грунт. У розсадниках, шкілках часто переносять інфекцію робітники на знарядді для підрізування гілок, догляду за рослинами.
6. Типи вірусних хвороб
Типи вірусних хвороб різні і виявляють їх за зовнішніми симптомами. Найбільш поширеними хворобами є мозаїка та жовтухи.
Мозаїка – це нерівномірне забарвлення листків, на яких темнозабарвлені ділянки різної форми та величини чергуються із світло забарвленими. Світлі плями виникають внаслідок часткового руйнування хлорофілу в уражених місцях, усе це веде також до зниження приросту. При мозаїчних хворобах спостерігається деформація листової пластинки, кучерявість, зморщеність. Мозаїка та деформація листків у в'яза, ясена, жимолості, шовковиці, малини, а деформація хвої в сіянців сосни.
Жовтухи – це рівномірне зменшення у листках кількості хлорофілу, і листя набуває блідого забарвлення (явище хлорозу). Крім цього, при жовтухах спостерігається деформація уражених органів, утворення відьминих мітел, карликовість та інші. Уражаються в'яз, жимолость, біла акація, яблуня.
Заходи боротьби із вірусними хворобами рослин: використання здорового садивного матеріалу; боротьба із комахами-носіями; знищення хворих рослин; дотримання санітарних правил при догляді за рослинами в розсадниках і теплицях, при виконанні л/г робіт; дезинфекція знарядь праці.