Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лісоа Фітопатологія.docx
Скачиваний:
10
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
119.8 Кб
Скачать

Тема 15. Гнильові хвороби деревних порід

План

1. Процес гниття деревини та його збудники.

2. Діагностичні ознаки та класифікація гнилей.

3. Типи та стадії гниття.

4. Шкода, що наноситься гнильовими хворобами.

5. Кореневі та комлеві гнилі деревних порід (коренева губка, опеньок осінній).

6. Стовбурні гнилі хвойних порід та гриба, що їх викликають (соснова, ялинова та модринова губки, облямований трутовик).

7. Стовбурні гнилі листяних порід та гриби, що їх викликають (дубова, березова губка, несправжній, справжній, сірчано-жовтий та осиковий трутовик).

1. Процес гниття деревини та його збудники

Гниль деревини – це руйнування клітин деревини під дією дереворуйнівних грибів.

Суть процесу гниття. Гіфи гриба проникають у деревину, виділяють ферменти, які перетворюють целюлозу, геміцелюлозу і лігнін у речовини, які розчиняються у воді і засвоюються грибом. Гниль в основному зберігає зовнішню форму неураженої (здорової деревини, але її маса зменшується, змінюються її механічні, фізичні і хімічні властивості) в залежності від тривалості і інтенсивності процесу.

Спори достигають у плодових тілах і вилітають із гіменофору у вегетаційний період попадають у “відкриті ворота” або вмиваються дощем через підстилку, знаходять поживу в кореневій системі, на гілках, тобто починають живитися і утворюють грибницю, яка складається із гіфів.

2. Діагностичні ознаки та класифікація гнилей

Класифікація гнилей

1. В залежності від розташування в дереві гнилі поділяються:

  • кореневі;

  • комлеві;

  • стовбурні;

  • вершинні (гнилі гілок і сучків).

2. За розташуванням на поперечному зрізі стовбура, кореня або гілки гнилі поділяють:

  • ядрові;

  • заболонні;

  • ядрово-заболонні (змішані).

Ядрові гнилі виникають і розвиваються в центральній (ядровій) частині коренів, стовбурів.

Заболонні – уражають зовнішню частину коренів і стовбурів, і мають вигляд кілець різної ширини.

Ядрово-заболонні гнилі виникають в зовнішній (заболонній) частині коренів і стовбурів та поширюються по всьому перерізу, але часто нерівномірно.

3. За кольором розрізняють гнилі:

  • білі;

  • бурі;

  • строкаті.

До білих належать гнилі світлих тонів (білі, жовті, жовтувато-білі), до бурихтемнозабарвлені (бурі, коричневі, червоні), до строкатих – з білими плямами або смужками на темному фоні, або навпаки.

Діагностичні ознаки виявлення гнилей:

  • плодових тілах;

  • звуковій пробі;

  • ажурній кроні;

  • побурінню хвої, осипанню;

  • зміні забарвлення листових пластинок;

  • всихаючих деревах;

  • пробою просвердлюючи деревину буравчиком.

3. Типи та стадії гниття

Головною ознакою, яка відображає особливості процесу гниття деревини і зміни, які в ній відбуваються є тип гниття. Від нього, в свою чергу, залежить структура і забарвлення гнилі. Розрізняють деструктивний і корозійний типи гниття.

При деструктивному типі гниття гриб розкладає целюлозу клітинних оболонок, не зачіпаючи лігніну. По мірі руйнування целюлози і звільнення лігніну уражена деревина темніє, її об’єм зменшується, вона стає крихкою, розтріскується, розпадається на окремі шматочки, і в кінцевій стадії гниття легко розтирається в порошок. Тому деструктивні гнилі характеризуються тріщинуватою, кубічною або порошкоподібною структурою і бурим забарвленням різних відтінків.

При корозійному типі гниття: гриб розкладає лігнін не зачіпаючи целюлози, йому властиві ямчаста, ямчасто-волокниста, волокниста структури і біле та строкате забарвлення.

Стадія гниття служить показником ступені руйнування деревини. Розрізняють 3 стадії гниття деревини. Кожна стадія характеризується певними змінами забарвлення і структури ураженої деревини. Стадію гниття визначають для оцінки можливостей технічного використання ураженої деревини.

Стадії гниття:

1. початкова (змінюється забарвлення деревини, твердість і міцність не змінюється).

2. середня (змінюється твердість і міцність, утворюються різні види структур).

3. кінцева – деревина треться в сухому стані в порошок, часто утворюються дупла.