- •Тема 09. Загальні відомості про хвороби лісових рослин
- •1. Поняття про хвороби рослин та їх причини
- •2. Інфекційні та неінфекційні хвороби
- •3. Патогенез хвороб рослин та його основні етапи
- •4. Анатомо-морфологічні зміни та фізіолого-біохімічні порушення у хворої рослини
- •5. Типи захворювань деревних порід та чагарників
- •6. Поняття про імунітет рослин до інфекційних хвороб
- •7. Вплив умов зовнішнього середовища, віку та стану рослин на їх стійкість до хвороб
- •8. Поняття про епіфітотії та їх прогнозування
- •Тема 10. Гриби як збудники хвороб деревних порід План
- •1. Місце грибів в системі рослинного світу
- •2. Будова клітини та вегетативного тіла гриба, видозміни грибниці
- •3. Характеристика основних форм розмноження грибів. Поняття про цикл розмноження грибів
- •4. Шляхи розповсюдження грибів, живлення грибів (паразити і сапрофіти)
- •5. Вимоги грибів до умов зовнішнього середовища
- •6. Основи систематики грибів. Характеристика класів, головних підкласів та родин грибів
- •Тема 11. Бактерії, віруси та квіткові рослини – паразити як збудники хвороб деревних порід План
- •1. Місце бактерій в системі рослинного світу
- •2. Будова бактеріальної клітини, розмноження та розповсюдження бактерій в природі
- •3. Вплив умов навколишнього середовища на розвиток бактерій в природі
- •4. Типи бактеріальних хвороб дерев
- •5. Загальні поняття про віруси, їх будова, розмноження та розповсюдження
- •6. Типи вірусних хвороб
- •7. Загальна характеристика квіткових рослин – паразитів на деревних породах та чагарниках (омела біла, повитиця, петрів хрест). Шкода, що наноситься рослинами-паразитами і заходи боротьби з ними
- •8. Фітопатогенні нематоди і заходи боротьби з ними
- •Тема 12. Хвороби плодів та насіння План
- •1. Загальна характеристика хвороб плодів та насіння. Шкода, що наноситься хворобами плодів та насіння лісовому господарству.
- •2. Хвороби плодів та насіння, що розвиваються на протязі вегетаційного періоду (муміфікація жолудів дуба та насіння берези, іржа шишок ялини)
- •3. Хвороби плодів та насіння, що розвиваються при зберіганні (гнилі жолудів, пліснявіння плодів та насіння)
- •4. Поверхневе зараження насіння фітопатогенними грибами, що викликають ураження проростків, сходів та сіянців
- •5. Попереджуючі заходи проти розвитку хвороб
- •Тема 13. Хвороби посадкового матеріалу в лісорозсадниках, лісових культурах та молодняках
- •1. Загальна характеристика групи
- •2. Вилягання сходів і молодих сіянців (в’янення), гниль сіянців (фітофтороз), випрівання сіянців
- •3. Хвороби типу “шютте”, сосни звичайної, сніжне, модрин
- •4. Борошниста роса дуба, чорна плямистість листків клена
- •5. Хвороби, що викликаються іржастими грибами (сосновий вертун, іржа хвої сосни, модрини і берези, іржа листків тополі)
- •Тема 14. Негнильові хвороби деревних порід
- •1. Загальна характеристика групи, діагностичні особливості, умови розвитку та розповсюдження
- •2. Всихання гілок та стовбурів деревних порід (клітрисовий та немоспоровий некрози дуба, ценангієвий некроз сосни, цитоспорові некрози тополі, нектрієвий некроз клена та інших листяних порід)
- •3. Судинні хвороби (голландська хвороба ільмових, судинний мікоз дуба, вертицильозне в’янення або вилт листяних порід)
- •4. Ракові захворювання деревних порід (східчастий рак модрини, східчастий рак листяних порід, поперечний рак дуба, смоляний рак сосни)
- •Східчастий рак
- •Опухолевидний рак
- •Смоляний рак
- •Тема 15. Гнильові хвороби деревних порід
- •1. Процес гниття деревини та його збудники
- •2. Діагностичні ознаки та класифікація гнилей
- •3. Типи та стадії гниття
- •4. Шкода, що наноситься гнильовими хворобами
- •5. Кореневі та комлеві гнилі деревних порід (коренева губка, опеньок осінній)
- •6. Стовбурні гнилі хвойних порід та гриба, що їх викликають (соснова, ялинова та модринова губки, облямований трутовик)
- •Стовбурні гнилі хвойних порід
- •7. Стовбурні гнилі листяних порід (дубова, березова губка, несправжній, справжній, сірчано-жовтий та осиковий трутовик)
- •Тема 16. Руйнування деревини на складах, в будівлях та спорудах
- •1. Руйнування деревини на лісоскладах та гриби, що його викликають (стовповий, шпальний гриби, пеніофора гігантська)
Тема 15. Гнильові хвороби деревних порід
План
1. Процес гниття деревини та його збудники.
2. Діагностичні ознаки та класифікація гнилей.
3. Типи та стадії гниття.
4. Шкода, що наноситься гнильовими хворобами.
5. Кореневі та комлеві гнилі деревних порід (коренева губка, опеньок осінній).
6. Стовбурні гнилі хвойних порід та гриба, що їх викликають (соснова, ялинова та модринова губки, облямований трутовик).
7. Стовбурні гнилі листяних порід та гриби, що їх викликають (дубова, березова губка, несправжній, справжній, сірчано-жовтий та осиковий трутовик).
1. Процес гниття деревини та його збудники
Гниль деревини – це руйнування клітин деревини під дією дереворуйнівних грибів.
Суть процесу гниття. Гіфи гриба проникають у деревину, виділяють ферменти, які перетворюють целюлозу, геміцелюлозу і лігнін у речовини, які розчиняються у воді і засвоюються грибом. Гниль в основному зберігає зовнішню форму неураженої (здорової деревини, але її маса зменшується, змінюються її механічні, фізичні і хімічні властивості) в залежності від тривалості і інтенсивності процесу.
Спори достигають у плодових тілах і вилітають із гіменофору у вегетаційний період попадають у “відкриті ворота” або вмиваються дощем через підстилку, знаходять поживу в кореневій системі, на гілках, тобто починають живитися і утворюють грибницю, яка складається із гіфів.
2. Діагностичні ознаки та класифікація гнилей
Класифікація гнилей
1. В залежності від розташування в дереві гнилі поділяються:
кореневі;
комлеві;
стовбурні;
вершинні (гнилі гілок і сучків).
2. За розташуванням на поперечному зрізі стовбура, кореня або гілки гнилі поділяють:
ядрові;
заболонні;
ядрово-заболонні (змішані).
Ядрові гнилі виникають і розвиваються в центральній (ядровій) частині коренів, стовбурів.
Заболонні – уражають зовнішню частину коренів і стовбурів, і мають вигляд кілець різної ширини.
Ядрово-заболонні гнилі виникають в зовнішній (заболонній) частині коренів і стовбурів та поширюються по всьому перерізу, але часто нерівномірно.
3. За кольором розрізняють гнилі:
білі;
бурі;
строкаті.
До білих належать гнилі світлих тонів (білі, жовті, жовтувато-білі), до бурих – темнозабарвлені (бурі, коричневі, червоні), до строкатих – з білими плямами або смужками на темному фоні, або навпаки.
Діагностичні ознаки виявлення гнилей:
плодових тілах;
звуковій пробі;
ажурній кроні;
побурінню хвої, осипанню;
зміні забарвлення листових пластинок;
всихаючих деревах;
пробою просвердлюючи деревину буравчиком.
3. Типи та стадії гниття
Головною ознакою, яка відображає особливості процесу гниття деревини і зміни, які в ній відбуваються є тип гниття. Від нього, в свою чергу, залежить структура і забарвлення гнилі. Розрізняють деструктивний і корозійний типи гниття.
При деструктивному типі гниття гриб розкладає целюлозу клітинних оболонок, не зачіпаючи лігніну. По мірі руйнування целюлози і звільнення лігніну уражена деревина темніє, її об’єм зменшується, вона стає крихкою, розтріскується, розпадається на окремі шматочки, і в кінцевій стадії гниття легко розтирається в порошок. Тому деструктивні гнилі характеризуються тріщинуватою, кубічною або порошкоподібною структурою і бурим забарвленням різних відтінків.
При корозійному типі гниття: гриб розкладає лігнін не зачіпаючи целюлози, йому властиві ямчаста, ямчасто-волокниста, волокниста структури і біле та строкате забарвлення.
Стадія гниття служить показником ступені руйнування деревини. Розрізняють 3 стадії гниття деревини. Кожна стадія характеризується певними змінами забарвлення і структури ураженої деревини. Стадію гниття визначають для оцінки можливостей технічного використання ураженої деревини.
Стадії гниття:
1. початкова (змінюється забарвлення деревини, твердість і міцність не змінюється).
2. середня (змінюється твердість і міцність, утворюються різні види структур).
3. кінцева – деревина треться в сухому стані в порошок, часто утворюються дупла.
